1. При першому режимі роботи підприємства заходи повинні забезпечувати скорочення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери на 15-20%. Ці заходи носять організаційно-технічний характер, їх можна швидко здійснити, вони не потребують суттєвих витрат і не призводять до зниження продуктивності праці:

   • Посилення контролю за точним виконанням технологічного регламенту виробництва;

   • Заборонити роботу обладнання на форсированому режимі;

   • Розподілити за часом роботу технологічного обладнання, що не приймають участі у єдиному технологічному процесі, викиди яких досягають максимальних значень;

   • Посилити контроль за роботою контрольно-вимірювальної техніки і за герметичністю обладнання;

   • Забезпечити інструментальний контроль рівня очищення газів у пило газоочисних спорудах, викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах і на межах санітарно-захисної зони і т. інше.

2. При другому режимі роботи підприємства заходи повинні забезпечувати зменшення концентрації забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери приблизно у 20-40%. Ці заходи вміщують заходи першого режиму підприємств, а також заходи, що впливають на технологічні процеси і супроводжуються незначним зниженням продуктивності підприємства, а саме, додатково:

   • Знизити продуктивність деяких апаратів і технологічних ліній;

   • Перевести котельні і ТЕЦ на природний газ чи мало сірчане і малозольне паливо;

   • Заборонити спалювання відходів виробництва і сміття, якщо для цього застосовується спеціальне обладнання без пиловловлюючих пристроїв і т. інше.

3. При третьому режимі роботи підприємства повинні забезпечуватися скорочення концентрацій забруднюючих речовин приблизно на 40-60%, або в деяких небезпечних умовах зовсім припинити роботу підприємства. При цьому проводяться заходи, що використовуються для виробництв першого і другого режиму роботи разом із заходами, що знижують викиди за рахунок зниження продуктивності виробництва (припинення технологічних процесів, використання автотранспорту і т.д.)

4. Перспективний план заходів по досягненню критерію якості атмосферного повітря (для міст з високим середнім рівнем забруднення )

Такі заходи в першу чергу повинні бути розроблені на базі удосконалення існуючих і розробки нових технологічних процесів, апаратів і процесів пило і газоочищення.

У цих планах вказують строки виконання і джерело фінансування. Плани повинні бути узгоджені з вищими організаціями і контролюючими органами в встановленому порядку.

5. Заходи з тимчасового скорочення викидів оформлюють у вигляді 1) таблиць додатку 1, 2 РД 52.04.52-85 і 2) пояснюючої записки, де вказують суть технології, необхідні розрахунки і обґрунтування заходів, їх економічна оцінка згідно певних галузевих і відомчих методик; 3) карта-схема промділянки, 4) план –графік контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу безпосередньо на джерелах в період НМУ; 5) перелік обладнання для цього контролю і методичних документів; 6) ефективність розроблених заходів по кожній речовині, заходів окремо згідно розділу 6 РД 52.04.52 – 85.

6. План заходів щодо зменшення викидів в період НМУ узгоджується з місцевими органами Держкомгідромету і Мінздраву протягом 15 днів. На узгодження представляють реальний план заходів і план-графік контролю викидів шкідливих речовин безпосередньо на джерелах у період НМУ.

7. Прогнозування високих рівнів забруднення, передачу оповіщень і їх відміну здійснюють прогностичні підрозділи Держкомгідромету.

Перевірка діяльності підприємств з скорочення викидів

В ПЕРІОД НМУ

Перевірку здійснюють регіональні підрозділи Державної інспекції з охорони атмосферного повітря, а також залучуються підрозділи центрів з контролю забруднення природного середовища Держгідромету, контролюючі органи Мінздраву, державні автомобільні інспекції, статистичне управління, служби народного і відомчого контролю, окремі спеціалісти науково-дослідних і проектних інститутів. При перевірці контролюючі органи керуються нормативними документами і положеннями, рішеннями місцевих Рад народних депутатів. Протягом 5 днів державний інспектор повинен направити інформацію у місцеві підрозділи Держкомгідромету і інші контролюючі органи.

1. Планова – не менше одного разу на 2 роки. Вона передбачає повний і глибокий розгляд усіх основних питань, пов'язаних з розробкою, оцінкою, оформленням і контролем заходів з скороченням викидів для першого, другого і третього режимів роботи в період НМУ. Вона складається з наступних етапів: 1) підготовка до проведення перевірки (знайомство з основним технологічним спрямуванням підприємства, матеріалами відомчого і сводного томів ГДВ, актами попередніх перевірок, виявляють порушення і складають план перевірки); 2) проведення перевірки (керівництво повинно виділити осіб для участі у перевірці, представити усі необхідні матеріали...); 3) оформлення результатів перевірки.

У результаті перевірки встановлюють:

1. наявність служб, що координують діяльність підрозділів по регулюванню викидів в період НМУ;

2. забезпеченість підрозділів нормативними документами;

3. наявність на підприємстві лабораторії з контролю викидів забруднюючих речовин, яка здійснює виміри безпосередньо на джерелах і на межах санітарно-захисної зони;

4. забезпеченість лабораторії технічною документацією, вимірювальною технікою;

5. наявність графіка контролю за викидами забруднюючих речовин у період НМУ безпосередньо для джерел і для межі санітарно-захисної зони ;

6. наявність журналу контролю.

7. Із пояснюючої записки чи із відомчого тому ГДВ повинно свідчити:

• Яка кількість джерел на підприємстві викидає певну речовину;

• Яка кількість джерел на підприємстві зменшує викиди у період НМУ;

• Наскільки зменшуються викиди на кожному конкретному джерелі окремо і на підприємстві в цілому;

• Яка концентрація забруднюючих речовин у газоході на виході із кожного джерела викиду при нормальних метеоумовах, при роботі підприємств по першому, другому, третьому режимах.

• Органи державного контролю при необхідності перевіряють фактичне зменшення викидів безпосередньо на джерелах. При цьому інспектор по охороні атмосферного повітря приймає безпосередньо участь при відборі, аналізі, обробки результатів аналізу і визначення фактичного скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу у період НМУ.

• При перевірці автотранспорту підприємства необхідно перевірити наявність поста діагностики, його технічний стан, наявність приладів контролю, оснащення газоаналізаторами і димомерами, виконання строків держперевірки приладів і вимог ГОСТ 17.2.2.03-77 з вмісту окису вуглецю і ГОСТ 21393-75 з димчасті відроблених газів дизельних двигунів. На кожному підприємстві повинно бути заведений журнал реєстрації токсичності і димчасті відроблених газів автомобілів.

Контрольні виміри токсичності і димчасті відроблених газів державний інспектор проводить своїми приладами чи виконує їх за допомогою спеціалістів підприємства та контролюючих органів. Результати планової перевірки оформлюють актом, форма якого приведена у додатку 5. Зміст акту повинен об'єктивно відображувати діяльність підприємства у напрямку зменшення викидів у періоди НМУ і показувати наявність чи відсутність на підприємстві умов і можливості їх регулювання у відповідності з вимогами. Акт складає державний інспектор у трьох екземплярах, а також його підписують учасники перевірки.

Оформлений акт підписує інспектор Державної інспекції з охорони атмосферного повітря, інспектори інших контролюючих органів, представники підприємства, що приймали участь у перевірці. Після цього один екземпляр передається підприємству для виконання, другий є контрольним і зберігається в держінспекції з охорони атмосферного повітря у справі підприємства, третій направляється у республіканську (регіональну) інспекцію.

2. Оперативна перевірка – проводиться інспекцією з охорони атмосферного повітря і іншими контролюючими органами безпосередньо після передачі попередження. Прибувши на підприємство, інспектор повинен попередити відповідальну особу за охорону атмосферного повітря. Перевірка виробничих ділянок, цехів і корпусів на підприємстві проводиться у супроводі представника підприємства. Перевіряються технологічні лінії, окремі агрегати, газоочисні споруди і джерела викидів у цехах і ділянках, де повинно зменшуватися кількість викидів: наявність фактичного регламенту, наявність робочих журналів; на джерелах викидів разом з представниками лабораторії проводять контрольні заміри; перевіряється фактична відповідність періодичності відібраних проб розробленому графіку. Результати оперативної перевірки оформлюють актом згідно з додатком 5.