Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
беркович (5).doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
272.38 Кб
Скачать

Самостійна робота №5 Скласти проект позовної заяви прокурора в інтересах держави

Новоселицький місцевий суд

Прокурор Новоселицького району

в інтересах особи :

Булига Любові Семенівни , 1942 року

народження, мешканки с.Ванчиківці,Ново-

селицького району

до відповідача :

Присакар Світлани Федорівни ,

1972 року народження ,мешканки села

Костичани, Новоселицького району

Про виселення з житлового будинку

без надання іншого житлового примі-

щення”

П О З О В Н А З А Я В А

Прокуратурою Новоселицького району проведено перевірку усного звернення Булига Любові Семенівни, мешканки с. Ванчиківці, Новоселицького району, щодо захисту ії порушених прав.

Проведеною перевіркою було встановлено, що Присакар Світлана у 1990 році прописалася в господарстві позивачки, але з 1998 року в господарстві спільно зі своїми дітьми Присакар Д.В. та Присакар І.В. не проживала, спільного майна з позивачкою не має. Відповідно до акту від 5.12.1998 року провели розподіл майна.

З 1998 року до моменту звернення в прокуратуру району Булига Л.С. звернулась до відповідачки з проханням, щоб остання виписалась із ії господарства. На прохання позивачки Присакар С.Ф. ніяких мір не прийняла, із будинку Булиги не виписалась.

Відповідно довідки Ванчиківської сільської ради в господарстві Булига Присакар С.Ф., Присакар Д.В. та Присакар І.В. прописані але не проживають. У відповідності до довідки Костичанської сільської ради відповідачка проживає без прописки на території сільської ради.

Відповідно до ст.71, 72 Житлового кодексу України особа, яка була відсутня більше 6-ти місяців втрачае право на користування житлом, відповідно до ст. 109 Житлового кодексу України Присакар С.Ф. та діти повинна бути виписана з господарства Булига Л.С.

Таким чином, відповідачка своїми діями чинить перешкоди в користуванні Булига Л.С. своєю власністю.

Заявляючи позов в інтересах Булига Любові Семенівни прокурором враховується похилий вік останньої, те що вона є соціально незахищеною особою, неспроможною самостійно відстояти та захистити свої порушені конституційні права, та переслідується мета представництва інтересів громадян або держави в суді покладені на нього Конституцією України ( ст. 121 ) та Законом України “ Про прокуратуру” ст. 36-1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 20 п.6 Закону України “ Про прокуратуру”, ст. 45 ЦПК України , 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст. 155,168 ЖК України, ст. 48 Закону України “ Про власність” -

П р о ш у :

  1. Прийняти позовну заяву до розгляду , розглянути ії по суті і винести рішення, яким виписати Присакар Світлану Федорівну, дітей з житлового будинку Булига Любові Семенівни без надання іншого житлового приміщення.

  2. Рішення для виконання направити Ванчиківській сільській раді.

  3. Про день і місце розгляду повідомити прокурора району.

  4. В судове засідання викликати сторони по справі.

  5. У відповідності до ст. 137 ЦПК України до позовної заяви додаю :

  • копія погосподарської книги ; довідка сільської ради № 1132 від 25.05.2006 року

  • паспорт Булига Л.С. ( копія) довідка сільської ради № 59 від 11.05.2006 року ;

  • копія позовної заяви з додатками ;

Прокурор району

молодший радник юстиції П.І.Романюк

Тема 6. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

Предметом нагляду є додержання законності під час перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, в установах виконання покарань, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами у цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків.

Прокурор, який здійснює нагляд, має право:

  • у будь який час відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув'язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи для примусового лікування і перевиховання, опитувати осіб, що там перебувають, знайомитись з документами, на підставі яких ці особи затримані, заарештовані, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;

  • перевіряти законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації цих установ, зупиняти виконання таких актів, опротестовувати або скасовувати їх у разі невідповідності законодавству, вимагати від посадових осіб пояснень з приводу допущених порушень;

  • прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу, яка незаконно перебуває в місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, обмеження чи позбавлення волі або в установі для виконання заходів примусового характеру.

Кримінально виконавче законодавство

Кримінально-виконавче законодавство України складається з кримінально-виконавчого кодексу України, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Кримінально –виконавчий кодекс України складається зі вступу, 14 глав які поділені на загальну та особливу частину та прикінцевих положень.

До засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Вивчаючи кримінально-виконавчий кодекс можна чітко сказати що:

1. Органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.

2. Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії).

3. Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).

4. Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.

5. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.

6. У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.

7. Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються Державним департаментом України з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.