2. Особливості розвитку фізичних якостей дівчат

Багаторічний навчально-тренувальний процес може бути успішно здійснений за умови ретельного обліку вікових особливостей розвитку студенток і становлення МФ.

Організм студенток у процесі росту розвитку й переходу з курсу на курс зазнає складних і різноманітних змін.

На кожному курсі, віковому етапі, він має свої особливості. Це зобов'язує педагогів вирішувати питання тренуючих впливів у строгій відповідності із закономірностями біологічного віку при переході з курсу на курс.

Багаторічний навчально-тренувальний процес у ВНЗ вимагає подолання мотивів тимчасової вигоди заради одного заліку, відмови від стандарту й шаблону у фізичному вихованні, розвитоку самостійності й творчого підходу до справи.

Магістральний шлях наукової розробки принципів тренувальних впливів проходить через пізнання їх об'єктивних закономірностей. Знання цих закономірностей дозволяє розробити положення, що служать керівництвом до дії для педагогів і студентів.

Непередбачений розвиток і ріст є однією з найбільш характерних біологічних і фізіологічних особливостей студентського віку. Це зобов'язує педагогів під час регулярних занять з фізичного виховання винятково уважно підходити до дозування навантажень, повинен бути чітко диференційований підхід, не допускати перевтоми, не порушуючи й не сповільнюючи при цьому природних процесів біологічного розвитку.

У роботі зі студентами молодшого курсу педагоги не повинні забувати, що студентам необхідне постійне й порівняно інтенсивне тренування, тому що з віком втрачається можливість виховання необхідних якостей, змінюється співвідношення загальної й спеціальної підготовки студенток у зв'язку з підвищенням фізичних можливостей і виборі спеціалізації.

Взявши за основу вік (курс), у якому досягають залікових і більш високих результатів, і тривалість розвитку залікового стартового досягнення, можна розрахувати для даного виду спорту мінімальні терміни початку інтенсивного тренування й тривалість підготовки новачків, однак на цей термін студентки, безумовно, повинні мати насамперед біологічні передумови для більш високих нормативів.

Перш ніж перейти до опису побудови тренувального процесу студенток молодшого курсу, необхідно розглянути деякі вікові особливості їх. Відзначити залежність залікового результату від показників становлення МФ, а також розкрити основні принципи тренування студенток.

Особливої системи в жіночому спорті не існує. У заняттях зі студентками користуються такими ж методами тренування й технічними прийомами, що й з чоловіками. Однак педагоги, тренери вважають за необхідне враховувати специфіку жіночого організму, застосовуючи раціональне співвідношення тих або інших тренувальних засобів. В основу береться наукове обґрунтування методів тренування, диференціація й уніфікація різних тренувальних систем.

У цей час розроблений такий вибір тренувальних впливів, при якому відбувається одночасне вдосконалювання аеробних й анаеробних можливостей спортсменок - студенток залежно від підготовленості й індивідуальних особливостей жінок.

Автори останніх видань з основ тренувального процесу вважають, що спортивне тренування жінок повинне відрізнятися від спортивного тренування чоловіків, разом з тим надають великого значення ритмічності біологічних процесів у відповідь на природні коливання. Вони вважають,що знання законів, що лежать в основі біоритмів, дозволяє більш раціонально використати їх у методиці фізичного виховання.

Таким чином, численні всебічні дослідження показали, що основними факторами, що сприяють упорядкуванню питань фізичного тренування, є вік та особливості рухових засобів, методика застосування й розподіл тренувальних впливів на заняттях.

Викладач із урахуванням даних про вікову динаміку фізичних якостей, опираючись на дидактичні принципи доступності індивідуальності, одержує можливість правильно обирати комплекси тренувальних впливів, визначати оптимальні фізичні навантаження.

Біологічні ритми в жіночому організмі тісно пов'язані із працездатністю. Правильне використання ритмів, строгий підбір засобів і методів відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і врахування специфіки виду тренувальних впливів - невід'ємна умова ефективного здійснення навчального й фізичного тренінгу навчальної програми.

Пристосувальні можливості організму не безмежні, ріст фізичного потенціалу студенток багато в чому залежить від того, наскільки правильно вдається погодити навчальний процес з біологічним ритмом її організму, із властивим йому комплексом психофізіологічних проявів. У практичній роботі необхідне зниження працездатності й психофізіологічних функцій організму в період МФ. У період зниженої працездатності необхідно уникати важких фізичних навантажень. Як за обсягом, так і за інтенсивністю чергувати їх з більш частими паузами відпочинку.

Сучасні заняття фізичною культурою вимагають досліджень у галузі адаптаційних можливостей студенток, їхньої фізичної активності як головної теоретичної передумови фізичного тренування. Наукові дослідження в цьому напрямку ведуться давно. Вони показують, що навіть найважча фізична праця не здатна викликати в організмі людини таких адаптаційних перебудов, які спостерігаються в тих студентів, які систематично займаються фізичною культурою, чітко диференціюючи фізичні навантаження, виходячи зі свого фізичного стану.

Розуміється, що інтенсивність навчальної роботи поєднується з м'язовою роботою і є засобами розрядки емоцій, тобто, заспокоюють нервову систему, знімають напругу.

Дуже різноманітний прояв адаптації в навчально-тренувальному процесі до навантажень всілякої спрямованості й колосальних навантажень на психічну функцію студенток. Сьогодні виникає проблема пошуку такої системи фізичних навантажень у заняттях фізичною культурою, що забезпечувала б підтримку досягнутого рівня адаптації й одночасно не викликала б передчасного виснаження органів адаптації. При цьому ясно одне: параметри тренувальних навантажень повинні відповідати стану тих, хто займається, й узгоджуватися з природним ходом розвитку їхніх рухових функцій. Саме тут і виникає проблема оптимізації тренувального процесу як резерву фізичного здоров'я.

Нам хочеться ще раз підкреслити відомі в науці факти: жіночий організм, на відміну від чоловічого, має більш пристосовані механізми. І таке становище необхідно враховувати при розробці диференційованої навчальної програми з фізичного виховання.

Однак наші дослідження й дані літератури показали, що дотепер у практичній роботі викладачів не враховується цілий ряд біологічних особливостей жінок, що відвідують заняття з фізичного виховання.

Матеріали експериментальних досліджень, проведених у сфері тренувальних навантажень, значною мірою сприяють вирішенню педагогічної проблеми керування процесом спортивного тренування, допомагають знайти оптимальне застосування фізичних навантажень, диференційовано покращити якість навчально-тренувального процесу, зберегти досягнутий рівень фізичних можливостей здоров'я студенток.

Дослідники в галузі спорту й викладачі, тренери відзначають негативні впливи ОМЦ на фізичну та ін. види підготовки студенток. У цей час погіршується також психологічний стан жінок, що приводить до зниження контролю над своїми емоціями, погіршенню взаєморозуміння з партнерами, тренерами, викладачами, погіршуються просторові орієнтування, точність м'язових відчуттів й емоційного стану, різко знижується стабільність уваги.

Підсумовуючи представлені дані, можна сказати, що це позначається на загальній і спеціальній працездатності студенток.

Аналіз анкетних даних виявив відхилення з боку ОМЦ у період фізичних навантажень, малу ефективність у роботі. Все це вимагає нового підходу до методики планування й розподілу тренувальних засобів і фізичних навантажень на заняттях.

Теоретичне осмислення процесу оптимізації наблизить викладачів-тренерів до правильного вирішення питання побудови фізичних тренувань і програми жіночої системи тренувальних впливів, змінить нефізіологічну установку на однотипні тренування чоловіків та жінок.

З огляду на те, що жіночі біологічні ритми характеризуються зниженою працездатністю й погіршенням загального самопочуття, необхідно враховувати це при плануванні тренувального процесу. Частий взаємозв'язок тренувальних навантажень із різними фазами специфічного біологічного циклу й обов'язкове врахування індивідуальних особливостей їхнього протікання є одним з визначальних факторів поліпшення функціональний можливостей і підвищення загальної й спеціальної працездатності студентів, також зміцнення здоров'я.