Білоцерківський національний аграрний університет кафедра Економіки підприємства

Електронний конспект лекцій

щодо вивчення дисципліни

„Соціальне страхування”

для напряму

0501 − «Економіка і підприємництво» Біла Церква 2012

ТЕМИ

Тема 1. Сутність, принципи й роль соціального страхування. Необхідність надання соціального захисту в сучасному суспільстві.

Тема 2. Іноземний досвід у сфері соціального страхування .

Тема 3. Державне регулювання соціального страхування.

Тема 4.Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Тема 5. Страхування тимчасової втрати працездатності.

Тема 6. Страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійного захворювання .

Тема 7. Обов'язкове державне пенсійне страхування.

Тема 8. Медичне страхування.

Тема 9. Недержавне соціальне страхування.

Тема 10. Напрями вдосконалення соціального страхування в Україні.

Тема 1. Сутність, принципи й роль соціального страхування

Необхідність надання соціального захисту в сучасному суспільстві. Конституцією України закріплено право громадян н а соціальний захист, що включає “право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством”.

Основні складові соціального захисту населення України:

1. соціальне забезпечення;

2. соціальна допомога;

3. соціальне страхування

Соціальне страхування – система юридичних норм, які регулюють соціальний захист населення при настанні страхових випадків, передбачених законодавством

Історія виникнення і розвитку соціального страхування.

Перші елементи соціального страхування виникли у стародавні часи. У Стародавньому Римі існували різні об’єднання громадян на основі професійних, матеріальних, особистих інтересів на випадок втрати працездатності, забезпечення поховання тощо.

У ХІІІ ст. Виникли організаційні засади соціального страхування на Балканах, де була визначена програма страхування здоров’я з відповідними внесками застрахованих осіб.

Найбільш поширеним соціальне страхування стало наприкінці ХІХ ст.

У першому десятиріччі ХХ ст. було проведено реформи у законодавстві стосовно соціального страхування в Швеції, Австрії, Бельгії, Швейцарії, Норвегії, Португалії.

В Україні, яка входила до складу Російської імперії, деякі підприємства страхували своїх працівників на випадок смерті, інвалідності та непрацездатності (90 рр. ХХст.) В к.ХІХ ст.. – н. ХХ ст. діяли товариства взаємного страхування від нещасних випадків, у Львові функціонували пенсійні фонди.

Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Конституція України, Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закони України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі – роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття;

інші види страхування, передбачені законами України.

Основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.