5. Зміна умов трудового договору

однорідністю зовнішньої для працівника обстановки. Вони також об­межені у просторі, хоча ізоляція у межах будинку або виробничого приміщення необов'язкова.

Відповідно до закону переміщення в інший структурний підрозділ за умови збереження попередньої трудової функції не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника.

Однак у тих випадках, коли структурний підрозділ підприємства знаходиться в іншій місцевості, таке переміщення треба розглядати як переведення з дотриманням усіх правил його здійснення. Тобто струк­турний підрозділ прирівнюється до місця роботи і є обов'язковою умо­вою трудового договору тільки в аспекті неприпустимості зміни місце­вості, де його розміщено. Тому зміна структурного підрозділу при зміні місцевості означає переведення, а зміна структурного підрозділу в меж­ах тієї самої місцевості — переміщення на інше робоче місце.

Переміщення працівника в інший відокремлений підрозділ підпри­ємства завжди розглядається як переведення і вимагає його згоди.

На практиці досить часто важко відмежувати переміщення від пере­ведення. Чим же відрізняються переведення на іншу роботу від пере­міщення? У першому випадку йдеться про доручення працівникові роботи, яка не відповідає його спеціальності, кваліфікації чи посаді, у другому — нова робота «вписується» у встановлену трудовим догово­ром спеціальність, кваліфікацію, посаду, але передбачається її виконан­ня, наприклад, на іншому робочому місці на тому самому підприємстві, в іншому структурному підрозділі, на іншому механізмі чи агрегаті. Од­нак власник чи уповноважений ним орган обмежений вимогами законо­давства щодо здоров'я працівника — переміщення не повинно бути йому протипоказане. Переведення допускається на інше підприємство, а пере­міщення можливе тільки у межах одного підприємства.

Свого часу для певних категорій працівників спеціальними роз'ясненнями Держкомпраці та ВЦРПС було визначено, які зміни в умовах праці слід вважати переведенням на іншу роботу, а які — пе­реміщенням. Так, відповідно до п. 1 Роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Секретаріа­ту ВЦРПС від 1 квітня 1966 р. № 7/8 «Про порядок оплати праці шо­ферів при роботі їх на автомобілях різного типу та вантажопідйомнос­ті (місткості)» при прийнятті шофера на роботу адміністрація повинна передбачити у трудовому договорі з шофером, чи буде він працювати на автомобілі певного типу, вантажності (місткості) або працюватиме

203

Розділ 7. Трудовий договір

на будь-якому автомобілі з тих, що є на підприємстві. Тому, якщо при укладенні трудового договору було визначено конкретно тип та ванта­жопідйомність автомобіля, для роботи на якому приймався шофер, то переміщення його з ініціативи адміністрації для роботи на автомобілі іншого типу і вантажності розглядалося як переведення на іншу робо­ту. У противному разі це було переміщення на інше робоче місце.

Аналогічні роз'яснення були вироблені Держкомпраці і для робіт­ників локомотивних бригад при їх роботі на локомотивах різних видів тяги, серій та облуговуванні поїздів різного виду руху.

З часу розроблення цих роз'яснень у трудовому законодавстві змі­нилися критерії віднесення тих чи інших змін в умовах праці до пере­ведень чи переміщень. Тому вважаємо, що в сучасних умовах такий підхід є невиправданим, оскільки у зазначених випадках зміна типу і вантажності автомобіля або виду тяги локомотива означає тільки зміну робочого місця, агрегата, механізму, тобто переміщення, при якому і змінюються істотні умови праці. Однак оскільки зберігається можливість працівника працювати за тією самою трудовою функцією, що була визначена у трудовому договорі, такі зміни не слід розглядати як переведення на іншу роботу. У зв'язку із цим зазначені роз'яснення застосовувати недоцільно.

Якщо при укладенні трудового договору була зумовлена робота у конкретному структурному підрозділі, то направлення працівника в інший структурний підрозділ можливе тільки за його згодою, оскіль­ки у цьому разі умова про робоче місце стала необхідною умовою трудового договору.

Відповідно до ст. 114 КЗпП України у разі переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за ним зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведен­ня. Цією самою нормою передбачено, що в тих випадках, коли в ре­зультаті переміщення зменшується заробіток з незалежних від праців­ника причин, відбувається доплата до попереднього середнього заро­бітку протягом двох місяців з дня переміщення. Ця гарантія покликана компенсувати втрату частини заробітної плати на перший час такого переміщення, що дає змогу працівникові пристосуватися до нового обладнання, механізму, засвоїти нові для нього методи роботи, позна­йомитися з колективом, якщо змінився структурний підрозділ, тощо.

Встановлення для працівників більш суттєвих гарантій на випадок переміщення порівняно з гарантіями, передбаченими у разі переведен-

204