Розділ 5 зміст та особливості технологічного підходу в роботі організаційних психологів

5. /. Поняття про технологічний підхід в роботі організаційних психологів і сутність технологій.

5.2. Особливості гуманітарних і психологічних технологій.

5.3. Психолого-організаційні технології як різновид психологічних технологій.

5.4. Основні види психолого-організаційних технологій.

5.1. Поняття про технологічний підхід в роботі організаційних психологів і сутність технологій

Аналіз основних видів діяльності організаційних психологів, наведений у попередніх розділах, свідчить про складність та багатоаспсктність їх функціонування. З мстою систематизації цієї діяльності, виділення її системоутворюючих блоків, а також забезпечення практичного «фокусування» доцільним є впровадження технологічного підходу. Основне призначення технологічного підходу в роботі організаційних психологів полягає в розробці (проектуванні) та впровадженні спеціальних психолого-організаційпих технологій, спрямованих па вирішення конкретних проблем в організації.

Розгляд питання про зміст та особливості технологічного підходу в роботі організаційних психологів варто розпочинати з тлумачення власне технології.

Аналіз спеціальної довідкової літератури свідчить, що в найбільш загальному вигляді технологію можна визначити як сукупність знань про способи та засоби проведення виробничих процесів 117], або як сукупність виробничих методів і процесів у певній галузі виробництва, а також науковий опис способів виробництва [12|.

Як вважають Д.Ф. Віланд і Р.А. Ульріх, машини, устаткування й сировину зазвичай можна розглядати як компоненти технології, але найбільш важливішим компонентом, безсумнівно, є процес, за допомогою якого вихідні матеріали (сировина) перетворюються па бажаний кінцевий продукт. За своєю суттю технологія є засобом, що дозволяє здійснити такс перетворення |211.

54

Розділ 5. Зміст та особливості технологічного підходу в роботі організаційних психологів

Мескон М., Альберт М., Хедоурі Ф. у своїй фундаментальній праці «Основи менеджменту» дають такс тлумачення: технологія (technology) — будь-який засіб перетворення вихідних матеріалів — чи то люди, чи фізичні матеріали — для одержання бажаної очікуваної продукції або послуг [10].

ДейвісЛ., аналізуючи проектування робіт, пропонує широке розкриття поняття технології, а відтак — цс поєднання кваліфікаційних навичок, устаткування, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях 120].

В.І. Слободчиков |15| пропонує дуже цікаву схему повної (нормативної) структури діяльності, яку порівнює з поняттям технологи. Ця структура включає в себе:

• ресурси;

• потенціал;

• Дію;

• умови;

• ціль відносно рівнів діяльнісних категорій.

Автор дає відповідну розшифровку наведених структурних елементів:

• ресурс як сукупність джерел діяльності психологічно розкривається через потреби, прагнення, іптенції, пристрасті;

• потенціал як упроваджений принцип співорганізації ресурсів розкривається через установки, функціональні органи, смислові утворення, ціннісні орієнтації;

• дія розкривається через сукупність чуттєво-практичних, ідеальних, символічних, предметних та інших акцій;

• умови розуміють як загальний соціокультурпий простір можливих дій, як обстановка, ситуація, наявні обставини і перешкоди;

• ціль як точка завершення процесу діяльності, що описується через сукупність результатів, етапів, наслідків і продуктів діяльності.

І тільки повна нормативна структура діяльності, конкретна структура виробничого циклу виявляє себе і як цілком конкретна технологія, і як вчення про засоби, підстави і способи розв'язання задач і досягнення певних цілей діяльності.

Слід зазначити, що існує тісний взаємозв'язок між технологіями, завданнями, структурою і цілями організації. Виконання завдання включає використання конкретної технології як засобу перетворення матеріалу, що надходить па вході, у форму па виході.

Загалом можна зробити висновок про те, що технологія — це виважена система того, «як» та «яким чином» мета втілюється в конкретний різновид продукції або її складову частину.

5.2. Особливості гуманітарних і психологічних технологій

Окрім виробничих технологій, які мають відношення до здійснення виробничих процесів, важливу роль відіграють гуманітарні. У найбільш загальному вигляді гуманітарні технології можна визначити як такі, що пов'язані безпосередньо з діяльністю людини (груп людей, організацій як соціальних систем). Часто їх називають «людинознавчими технологіями» |18].

До основних гуманітарних технологій належать:

• управлінські;

• освітні (педагогічні);

• психофізіологічні;

• психологічні та ін.

55

І. А. Кузьмін |8| пропонує п'ять технологій ефективного менеджменту або управлінські технології, розраховані па управління персоналом з беку вищих керівних ланок та управління шефом з боку його підлеглих, а саме:

• технологію постановки мети;

• технологію визначення стратегії досягнення та способу винагороди;

• технологій винагороди для новоприйнятих співробітників;

• технологію для «недбалих підлеглих»;

• технологію управління шефом.

Для досягнення вершин професіоналізму, лаН.В. Кузьміною [7|, необхідне опанування трьох груп продуктивних технологій: дослідження, конструювання, взаємодії. Згодом вони були адаптовані до управлінської діяльності А. О. Деркачем та О.ТІ. Ситніковим [2]. Автори довели, що підвищення потенційних можливостей колективної управлінської діяльності реальне після опанування цієї технології суб'єктами в процесі активної підготовки засобів соціальпо-психологічпого тренінгу.

Важливу роль в життєдіяльності людини відіграють освітні або педагогічні технології, пов'язані насамперед із забезпеченням ефективного навчального процесу, впровадженням освітніх інновацій тощо [1; 5; 6; 14; 16].

Щодо психофізіологічних технологій варто зауважити, ідо вони дозволяють змінювати параметри процесу, що відбувається в людині за тих самих збуджуючих факторів. Завдяки засвоєним психофізіологічним технологіям індивідуум здатний здійснювати самопрограмування на зміну тих чи інших якостей, блокувати себе від накопичення негативних емоцій, ефективно використовувати внутрішні ресурси, мотивувати себе і підлеглих па досягнення віддалених у часі цілей, здійснювати погляд з майбутнього [8|.

Одним із видів гуманітарних технологій є психологічні, які сьогодні використовуються для вирішення багатьох завдань [2; 3; Н; 9; 11], і яісі дехто з авторів називає психосоціальними технологіями |19|.

В.Г. Панок, виділяючи психологічну технологію і вважаючи її основним елементом практичної психології 113], дає їй таке тлумачення: психологічна технологія — це цілісна методична система, що складається з трьох основних частин:

• діагностичної;

• іптерпретаційпої (або пояснювальної);

• корекційпої.

Отже, психологічні технологи мають поєднувати аналітичний і синтетичний підхід до особистості, суму накопичених знань і уявлень про елементи та структурні блоки у їх взаємозв'язках, з одного боку, і цілісне (синтетичне) бачення об'єкта корекційних впливів — з іншого.

На думку автора, розробка психологічної технології є, по суті, процесом психологічного проектування, що спрямований на вирішення конкретної ситуації індивідуального розвитку або соціальної взаємодії з використанням знань і досвіду наукової та побутової психології. Вибір методу і вимог до нього у практиці застосування соціально-психологічпих знань мають визначатися так, як і в прикладних природничих науках — конкретним ситуаційним контекстом [ 13].

5.3. Психолого-організаційні технології як різновид психологічних технологій

Одним із видів психологічних технологій є такі, що пов'язані із наданням психологічної допомоги організаційними психологами менеджерам та персоналу ор-

56

ганізацій. На думку авторів, їх можна назвати психолого-організаційними технологіями і визначити як системи основних видів та форм діяльності організаційних психологів, спрямовані па вирішення певних психологічних проблем, пов'язаних як з діяльністю й розвитком організації в цілому, так і функціонуванням менеджерів і персоналу організацій.

Базуючись па підході В.Г. Панка [131 та дещо уточнюючи його, можна стверджувати, що структура психолого-організаційної технології включає такі основні компоненти:

а) інформаційно-смисловий компонент (теоретичні підходи до аналізу того чи іншого психологічного явища в організації — цс визначення сутності досліджуваного феномена, розкриття його місця в системі діяльності організації, аналіз основних елементів його структури, систематизація основних типів, видів тощо);

б) діагностичний компонент (аналіз основних критеріїв та показників явища, що досліджується, ознайомлення з методами, які можуть бути використані для їх вимірювання, обгрунтування доцільності застосування тих чи інших діагностичних методів при вимірюванні певних параметрів, відображення основних підходів до оприлюднення отриманих результатів тощо);

в) корекційно-розвивальний компонент (характеристика основних напрямків здійснення корекційно-розвивальної роботи здійснюється через систему тренінгів та консультацій, визначення основних видів тренінгів та стратегій здійснення консультування, доцільність їх використання за наявності різних психолого-уп-рав'лінських запитів (управлінської"!) персоналу різних рівнів — топ-мспеджерів, менеджерів середнього і нижнього рівнів, працівників організацій), обгрунтування доцільності використання індивідуальних або групових форм корекційно-розвивальної роботи в 'тих чи інших ситуаціях тощо) |4|.

Важливим завданням практичної психології є розробка (конструювання) пси-холого-організаційних технологій згідно з основними проблемами, що виникають під час психологічного забезпечення управлінського процесу.

Аналізуючи попередній матеріал та підсумовуючи висловлені положення, можна зробити 'такі висновки щодо впровадження технологічного підходу в діяльності організаційних психологів, тобто конструювання та використання исихолого-ор-ганізаційнйх технологій для надання організаційними психологами допомоги керівникам та персоналу різних установ:

1. Психолого-оргапізаційпі 'технології — це ситуацій]іо-орієнтовані систсмоко-мплекси методів, які складаються із трьох основних блоків: інформаційно-смислового, діагиоетично-інтерпретаційного та корекційпо-розвивального, що забезпечують ефективність основних видів діяльності організаційних психологів у конкретних обставинах життєдіяльності організації стосовно потреб і запитів керівників і

персоналу.

2. Впровадження психолого-організаційних технологій передбачає взаємопов'язану діяльність психолога з керівником па договірній основі з урахуванням принципів спільної роботи (індивідуалізації, диференціації, оптимальної реалізації людських ресурсів, конструктивного спілкування тощо).

3. Розроблені психолого-організаційиі технології мають бути придатними для відтворення не тільки їх авторами, але й іншими психологами з гарантією досягнення запланованих результатів.

4. Важливим є опанування практичними психологами цих технологій її процесі університетського навчання, а також уміннями й навичками адаптувати їх, робити переклад «конкретною мовою», працюючи під супровід супервізорів в умовах реальної організації.

S7

Усі види психолого-організаційиих технологій, які можуть бути використані організаційними психологами, можна поділити па такі основні групи:

• технології роботи організаційних психологів щодо забезпечення діяльності та розпитку організацій;

• технології роботи організаційних психологів з керівниками (менеджерами) організацій та підприємцями;

• технології роботи організаційних психологів з персоналом організацій;

• технології роботи організаційних психологів щодо забезпечення ефективної взаємодії менеджерів і персоналу організацій;

Кожна із зазначених груп технологій включає певні підгрупи, наведені нижче. Технології роботи організаційних психологів щодо забезпечення діяльності та розвитку організації мають такі підгрупи:

• технологію розробки Концепції діяльності та розвитку організації;

• технологію взаємодії організації з іншими установами;

• технологію формування сприятливого іміджу організації;

• технологію проведення презентації організації;

• технологію впровадження змін в організації;

• технологію взаємодії організації з працівниками та ін.

До групи технологій роботи організаційних психологів з керівниками організацій та підприємцями відносяться:

• технологія формування управлінської команди;

• технологія розвитку професійно-управлінського самовизначення менеджерів;

• технологія прийняття менеджерами управлінських рішень в організації;

• технологія формування етичної культури менеджерів;

• технологія ефективної діяльності керівника-лідера;

• технологія саморєалізації менеджерів у процесі їх професійної діяльності;

• технологія підвищення професійної діяльності підприємців та ін.

Група технологій роботи організаційних психологів з персоналом організацій включає:

• технологію відбору працівників в організацію;

• технологію адаптації працівників в організації;

• технологію забезпечення задоволеності працівників роботою;

• технологію здійснення атестації в організації;

• технологію забезпечення професійної кар'єри персоналу організації;

• технологію забезпечення психічного здоров'я працівників;

• технологію попередження та подолання професійного стресу в організації;

• технологію профілактики виникнення синдрому «професійного вигорання» у працівників та ін.

До групи технологій роботи організаційних психологів щодо забезпечення ефективної взаємодії менеджерів і персоналу організацій відносяться:

• технологія ефективного ділового спілкування та попередження комунікативних бар'єрів в організації;

• технологія запобігання та розв'язання організаційних конфліктів;

• технологія формування сприятливого соціально-психологічного клімату її колективі;

• технологія формування організаційної культури організації та ін.

Чимало із названих вище технологій розроблені авторами та будуть докладніше розглянуті у другій частині навчального посібника.

58

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Гончаренко СУ. Технологія навмання / Український педагогічний словник. — Київ: «Либідь», 1997. - С 331.

2. Деркач А.А., Ситников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров: социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии. — М.: Луч, 1993. — 72 с.

3. Дубровина И.В. Психологическая служба образования: научные основания, цели и средства // Психологическая наука и образование, 1998, № 2. — С. 5-Ю.

4. Карамушка Л.М. Концептуальні засади дослідження підготовки практичних психологів до падання психологічної допомоги управлінському персоналу організацій // Актуальні проблеми психології. — Т. 1. — Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. — Вин. 2. — Київ: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 2001. — С. 260-267.

5. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. Анализ зарубежного опыта. — М.: Знание, 1989. — 80 с.

6. Клюева Н.В. Технология работы психолога с учителем. — М.: ТЦ «Сфера»,

2000. - 192 с.

7. Кузьмина Н.В. Основы вузовской педагогики. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. — 182 с.

8. Кузьмин И.А. Психотсхнологии и эффективный менеджмент. — М.: Психологическая школа бизнеса, 1994. — 192 с.

9. Меновщиков В.Ю. Особенности дистантного консультирования // «Вестник психосоциалінипї и коррекциопно-реабилитациопной работы», 1997, № 1. — С. 25—32.

10. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. — М.: «Дело», 1995. - С. 94-99.

11. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования: Учебп. пособие. - М.: ТЦ «Сфера», 2000 - 448 с.

12. Ожегов СИ. Словарь русского языка. — М.: Госиздат, 1953. — 848 с.

13. Панок В.Г. До побудови теоретичних засад української практичної психології // Проблеми розвиваючого навчання: Матер. І та II Міжнар. Копф. / За ред. академіка С.Д. Максименка. — К., 19997. — С 344-351.

14. Педагогические технологии: что это такое и как их использовать в школе. Практико-ориснтированиая монография. / Под ред. Т.И. Шамова, П.И. Третьякова. Москва — Тюмень, 1994. — 277 с.

15. Слободчиков В.И. Выявление и категориальный анализ нормативной струге-туры индивидуальной деятельности // Вопросы психологии, 2000, №2. — С. 42-52.

16. Смирнова Т.В. Анализ состояния учебного процесса и принятие адекватных управленческих решений // Психологическая наука и образование, 1997. — № 1. -

С. 81-85.

17. Технология / Краткий словарь иностранных слов / Под ред. И.В. Лехина и проф. Ф.Н.Петрова. — М.: Гос. Изд-во ипостран. и национ. словарей, 1952. — С. 393.

18. Шепелъ В.М. Настольная книга бизнесмена и менеджера (управленческая гумапитарология). — М.: Финансы и статистика, 1992. — 240 с.

19. Шихирев П.Н. Современная социальная психология. — М.: ИП РАН; КСП+; Академический проект, 1999. — 448 с.

20. Lewis, E.Davis. «Job Satisfaction Research «The Post Industrial View», Industrial Relations, vol. 10 (1971), pp. 176-193.

21. George, F. Wieland and Robert A. Ulrich, Organisations: Behavior, Design, and Change (Homewood, HI.: Irwin, 1976) p. 78.

59