6 Підбір фільтра

У припливних вентиляційних установках громадських будівель за необхідності (за вимогами норм) установлюють фільтри для очищення зовнішнього повітря від пилу. При виборі фільтрів керуються вимогами щодо їх ефективності, початкової запиленості повітря, що очищується, повітряного навантаження на 1 м² фільтрувальної поверхні.

Вимоги санітарно-гігієнічного очищення припливного повітря громадських будівель задовольняються фільтрами III класу ефективності [15, с.178]. Якщо витрати повітря становлять до 20000 м³/год, рекомендується застосовувати стільникові фільтри ФяР чи ФяВ [9, с.168] або [11, с.118].

Необхідна площа фільтрувальної поверхні повітряного фільтра F_ф, м², обчислюється за формулою

, (19)

де L – витрати фільтрувального (припливного) повітря, м³/год;

q_ф – рекомендоване повітряне навантаження на 1 м² фільтрувальної поверхні, м³/м² [15, с.183-184].

Виходячи з питомого навантаження, необхідно визначити кількість стільників з огляду на те, що робоча площа одного стільника ― 0,22 м², і встановити аеродинамічний опір фільтра, у чистому стані, вважаючи його пропорційним квадрату навантаження. Отриманий опір заноситься в бланк аеродинамічного розрахунку припливної системи, а сам фільтр зображується в масштабі на кресленні припливної камери.

При витратах повітря, більших ніж 20000 м³/год, доцільніше застосовувати самоочисні фільтри.

Кінцева пилоємність фільтра обчислюється за формулою, г/м²,

, (20)

де g₀- кінцева пилоємність фільтра у відсотках від номінальної;

Gn- номінальна пилоємність фільтрувального матеріалу, г/м².

Питоме повітряне навантаження фільтра, м³/м²,

, (21)

де L – витрати повітря, м³/год; f - площа фільтра, м².

Початкові втрати тиску на фільтрі ( ) можна визначити за діаграмою [7, рис.4.3, с.107] залежно від . Залежно від кінцевої пилоємності (G_y) за [7, рис.4.4, с.108] визначаються кінцеві втрати тиску ( ) при номінальному навантаженні та проскакування фільтра (1-E, %). Кінцеві втрати тиску на фільтрі при заданих витратах повітря

, (22)

де - номінальне повітряне навантаження фільтрувального матеріалу, м³/м² [7, рис.4.4]. Період роботи фільтра між регенераціями

, (23)

де с₁- початкова концентрація пилу в повітрі, мг/м³ ; Е – ефективність фільтра в частках одиниці; t- кількість годин роботи припливної системи на добу, год. Залишкову запиленість повітря після фільтра знаходимо за формулою, мг/м³ ,

. (24)

Розрахунок фільтрів за допомогою програми VENT покажемо на такому прикладі (код 261).

Приклад 12

Меню програми передбачає можливість вибору з 12 видів фільтрів. Приймемо до встановлення фільтр ФяВ. Після цього вводимо вихідні дані.

Витрати повітря, м³/год 5000

Початкова запиленість повітря, мг/м³ 1

Кількість годин роботи фільтра на добу, год 8

Кінцева пилоємність у відсотках від номінальної 100

Площа робочого перерізу, м² 2

Результати розрахунку друкуються на екрані монітора в такому вигляді.

РОЗРАХУНОК ПОВІТРЯНИХ ФІЛЬТРІВ

Прийнято до встановлення фільтр ФяВ

Витрати повітря, м³/год 5000

Початкова пилоємність повітря, мг/м³ 1

Кількість годин роботи фільтра на добу, год 8

Площа робочого перерізу, м² 2

Кінцева пилоємність у відсотках від номінальної 100

Початковий аеродинамічний опір фільтра, Па 6,745868

Кінцевий аеродинамічний опір фільтра, Па 19,35732

Пилоємність фільтра, г/м² 2680

Період роботи фільтра, діб 174

Ефективність очищення, % 76,93

Кінцева запиленість повітря, мг/м³ 0,2307

Якщо одержані результати нас не задовольняють, можна змінювати площу перерізу фільтра чи його тип.