9.6. Волочіння
Волочіння — це процес ОМТ, при якому метал протя- гується через отвір спеціального інструменту — волоку (фільєру). В результаті процесу волочіння заготовка обжи- мається, тобто змінює профіль та розміри поперечного пере- різу і збільшується в довжину. Волочіння проводиться через одну або декілька волок. Коефіцієнт витяжки за один прохід складає 1,2 — 1,6 при обжиму на 16 — 40 %.
Волочінням виготовляють дріт діаметром від декількох міліметрів до 10 мм і більше, труби різних діаметрів, а також точні фасонні профільні вироби різного призначення.
Вироби, які вироблені волочінням, мають велику точність і чистоту поверхні. При волочінні завдяки наклепу значно підвищуються механічні властивості металу.
Волоки виготовляються з сталі У8, УІ2, ХІ2М, твердих сплавів ВК2, ВКЗ, а для отримання тонкого дроту (менше 0,3
мм) — з алмазу.
Волочіння може відбуватись в холодному і гарячому стані
із значним змащенням. Вироби з алюмінію, міді та їх сплавів,
сталі волочать при кімнатній температурі з проміжними відпа-
лами для зняття наклепу. Крихкі метали (молібден, вольф-
рам та ін.) обробляють в гарячому стані в захисній атмосфері
або у вакуумі.
Для зниження зусиль при волочінні останнім часом зас-
тосовують ультразвук.
Волочіння відбувається на волочільних станах, які скла-
даються з волоки та тягнучих пристроїв. Волочильні стани в залежності від принципу роботи тягнучого пристрою можуть
192
бути двох видів: з прямолінійним рухом металу і з намоту- ванням на барабан. Стани з прямолінійним рухом оброблю- ваної заготовки застосовують для волочіння або калібруван- ня прутків, труб та інших виробів. До них належать ланцю- гові та рейкові волочільні стани. Стани з намотуванням на барабан застосовують при виготовленні дроту, спеціальних профілів та тонких труб.
Прямолінійні стани можуть бути одно- і багатопоточні (до 5 виробів одночасно). На барабанних станах здійснюєть- ся процес як однократного, так і багатократного волочіння. Стани для багатократного волочіння мають від 6 до 20 — 30 волок і призначені для отримання тонких і ультратонких
профілів.
Література
1. Алаи С. И. и др. Технология конструкционных материалов. —
М.: Просвещение, 1986. — 302 с.
2. Кузьмин Б. А. и др. Металлургия, металловедение и конструк-
ционные материалы. — М.: Высшая школа, 1977. — 304 с.
3. Онищенко В. И. и др. Технология металлов и конструкцион-
ных материалов. — М.: Агропромиздат, 1991. — 479 с.
4. Технология конструкционных материалов / Под ред. А. М.
Дольского. — М.: Машиностроение, 1985. — 448 с.
5. Технология конструкционных материалов / Под ред.
Г. А. Прейса. — К.: Вища школа, 1991. — 390 с.
Питання для самостійної роботи
1. Як відбувається деформація ковзання у металів?
2. У яких металах деформація відбувається двойникуван-
ням?
3. Яка різниця між прокатними станами блюмінгами та слябінгами?
4. Для виготовлення яких деталей чи заготовок викорис-
товується пресування?
5. Яка різниця між ручною та механічною ковкою ме-
талів?
6. Які нові способи ОМТ використовуються в машинобу-
дуванні?
193