Лекція 3.

Тема: Технологія вирощування плодових овочевих культур родини Пасльонових

1. Народногосподарське значення.

2. Біологічні особливості.

3. Технологія вирощування помідора у відкритому ґрунті.

4. Особливості вирощування раннього помідора.

5. Безрозсадний спосіб вирощування помідора .

6. Вирощування томатів в закритому ґрунті.

7. Особливості вирощування томату за “астраханською” технологією.

Література:

1.К.К. Пэшков, Н.М. Ткаченко, Л.М. Шульга Овочівництво відкритого грунту. Київ “Вища школа”, 1991,250с.

2. Барабаш О.Ю. 800 практичних порад городнику –любителю – До., 1989.

3. Індустріальні технології виробництва овочів. /під ред.. Г.Л. Шульгіної -До.,1989.

4. Настільна книга овочівника: Справ.-Л., 1989.

5.Прогресивні технології обробітку, зберігання і реалізація зеленних культур.- Львів, 1987.

1.Народногосподарське та лікарське значення.

В їжу використовують як достиглі, так і недостиглі плоди в свіжому і консервованому вигляді. Томат – найпоширеніша культура. На частку томату припадає 30-35 % валового збору овочів.

Томат має високі смакові якості. Сухої речовини від 2,5% (молочна стиглість) до 8.7% (біологічна). До складу сухої речовини входять цукри, органічні кислоти, азотисті речовини, жири, мінеральні солі інш. Зрілі плоди його містять 1,5-8% цукру (по мірі дозрівання кількість цукрів підвищується, а на сонячних ділянках значно), яблучну і лимонну кислоти, мінеральні речовини, вітаміни В1, В2, В6, пантотенова -В3, фолієва кислоти - В9 (ці кислоти відіграють важливу роль у процесах кровотворення та сприяють нормалізації холестеринового обміну), Р, Е, К, провітамін А (каротин). Найбільша кількість вітамінів у зрілих червоних плодах , зірвані у фазі бурої стиглості мають менше вітамінів, при дозріванні їх кількість не підвищується. Не багаті вітамінами помідори з теплиць. Помідори містять 0,2% жирів, насіння -17-29%. Це томатне масло по складу жирних кислот повноцінне і його використовують для заправки салатів, виробництві маргарину, мила. При виробництві томатного соку вони йдуть у жмих ( горожані викидають, селяни віддають тваринам).

Помідори є антитоксинами отруйних речовин, підвищують стійкість організму до несприятливих умов середовища, до розумових і фізичних перевантажень. Вітамін А поліпшує зір, вуглеводний обмін, активізує ріст, підсилює функції щитовидної залози. Ефірна олія та летючі органічні спирти надають помідорам специфічного запаху, обумовлюючи їх фітонцидні, протимікробні та протигрибкові властивості. Плоди помідора містять алкалоїд томатин - 3-5 мг %, який виконує в рослині захисні функції. Він згубно діє на грибкові захворювання людини, сприяє лікуванню окремих форм дерматитів, пригнічує ріст злоякісних новоутворень. Тому вживання плодів помідора є дуже корисним і необхідним, як профілактичного засобу.

Низька енергетична цінність (калорійність), ніжна клітчатка та пектинові речовини м’якоті доцільні при ожирінні (активно знижує рівень холестерину у крові), нормалізує обмін речовин. Джерело біологічно активних сполук –фолієвої кислоти та органічного залі за (для кровотворення та при анемії). Як дієтичний продукт багатий на калій - при серцево-судинних захворюваннях (стенокардії, атеросклерозі, після інфаркту міокарда). Знижує артеріальний тиск. Посилює специфічний імунітет до збудників запалення легенів – пневмококам, кишкових інфекцій – сальмонел, дизентерії, протигрибкова активність. Сік, стимулює діяльність залоз та жовчовиділення, значно покращує засвоєння їжи.

Плоди споживають свіжими, фаршированими, солоними, маринованими і як приправу до різних страв. Консервна промисловість готує з них томат-пасту, томат-пюре, томатний сік і ін.. Особлива цінність томату полягає в тому, що його свіжу продукцію можна одержувати у відкритому і закритому ґрунті протягом 9-10 місяців.

Менш відомо, що при невисокій калорійності плодів вони виключено цінний продукт за вмістом вітамінів, цукрів, органічних кислот і мінеральних солей, необхідних для живлення людини.

Лікарські властивості. При порушенні обміну речовин, солевому особливо.

Посилюють специфічний імунітет до збудників запалення легенів-пневмококам, кишкових інфекцій-сальмонел, дизентерії.

При слабкості, весняному зменшенні сил, різного роду розладів.

При живленні вагітних жінок.

При гастритах, протизапальна дія соку при виразках шлунку 12 персній кишки, колітах, запаленні жовчного міхура.