158

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

Кафедра обліку і аудиту

А У Д И Т

Конспект лекцій

Для студентів денної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

з напрямку підготовки 0501 «Економіка і підприємництво»

за спеціальністю 6.030509 «Облік і аудит»

Мелітополь – 2009

Конспект лекцій підготовлений для отримання теоретичних ы методологічних знань з дисципліни «Аудит». Містить лекційний матеріал, що допоможе набути теоретичних знань. Розуміння основ аудиту підприємств допоможе: у подальшому засвоїти методичні і організаційні основи аудиту, а також набути досвіду проведення аудиторської перевірки і надання супутніх послуг на підприємствах різних форм власності.

В лекціях, особлива увага відведена з'ясуванню сутності аудиту, вивченню фундаментальних аспектів методики і організації аудиту та освоєнню методики аудиту в умовах КІС в обліку.

Конспект лекцій з курсу «Аудит» розроблений: к.е.н., доц. Сахно Л.А.

Розглянуто на засіданні кафедри “Облік і аудит”

(протокол № від 200 р.)

Затверджено на засіданні методичної комісії факультету економіки та бізнесу

(протокол № від 200 р.)

Зміст

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ АУДИТУ..6

Тема 1. Сутність і предмет аудиту…………………………………………6

Тема 2 Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення ………………………………………………………………………………..20

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання..35

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю…………………………………………………………………..….40

Тема 5. Планування аудиту………………………………………….………50

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора ……….…….60

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ …………………………..71

Тема 7. Аудит фінансової звітності ………………………………………….72

Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи …………109

Тема 9. Підсумковий контроль …………………………………………….120

Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту …………………………………....126

Тема 11. Аудиторські послуги, їхні об’єкти і види ………………….…133

Тема 12. Внутрішній аудит: його сутність, об’єкти і суб’єкти ….……138

Тема 13. Методичні прийоми внутрішнього аудиту ………….………145

Тема 14. Реалізація матеріалів внутрішнього аудиту …………..…….152

ВСТУП

У сучасних умовах, що характеризуються наявністю певних кризових явищ, особливого значення набуває питання забезпечення дієвого та результативного фінансового контролю, основною складовою якого є незалежний від держави аудит. Зростання потреби в незалежному аудиті обумовлене необхідністю задоволення потреб користувачів фінансової звітності підприємств різних форм власності у достовірній інформації, оскільки лише на підставі такої інформації можливо приймати вірні та зважені управлінські рішення.

Слід відмітити, що сьогодні висловлення незалежної думки аудитора про достовірність даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства у всіх суттєвих аспектах, а також її відповідність концептуальній основі, що застосовується при її складанні, є вкрай необхідною для господарюючих суб'єктів. Крім того, аудитори надають комплекс супутніх аудиту послуг, які вимагають широкого спектра знань і навичок щодо регулювання та організації фінансово-господарської діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

За таких умов існує потреба в професійно підготовлених аудиторах, а отже постає необхідність в постійній підготовці нових висококваліфікованих фахівців у галузі аудиту.

Модуль 1 теоретичні та організаційні засади аудиту

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

ТЕМА 3. МЕТОДИ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА КРИТЕРІЇ ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ

ТЕМА 4. АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК І ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

ТЕМА 5. ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ

ТЕМА 6. АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ ТА РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ АУДИТУ

Лекція 1

Мета: Ознайомлення з історією виникнення і розвитку аудиту, з його місцем і роллю в ринковій економіці, а також з предметом та об'єктами аудиту і його класифікацією.

План:

1. Історія виникнення і розвитку аудиту.

2. Поняття та завдання аудиту.

3. Предмет та об'єкти аудиту.

4. Класифікація аудиту.

Час: 2 год.

Ключові слова та поняття: аудит, аудитор, аудиторська фірма, діяльність аудиторської фірми, інші послуги аудиторської фірми, контроль, державний контроль, муніципальний контроль, контроль власника (керівника), незалежний контроль, об'єкти аудиту, предмет аудиту.

Література: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 16.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначати мету, завдання та призначення аудиту за законодавством України та за міжнародними стандартами аудиту;

• застосовувати правила, що стосуються визначення аудиторської діяльності;

• класифікувати аудит за видами та застосовувати класифікацію аудиту в практичній діяльності аудиторських фірм;

• визначати та класифікувати об'єкти аудиту;

• визначати відмінності аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності та їх спільні ознаки;

• характеризувати вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні.

1.1. Історія виникнення і розвитку аудиту.

До нашого життя входять і закріплюються такі поняття як "аудит", "аудитор", "аудиторський". Давно відомо про таке явище як аудиторська діяльність, якою займаються фахівці з аудиту, яких в різних країнах називають по-різному: громадськими бухгалтерами, комісарами по рахунках, присяжними бухгалтерами, контролерами економіки тощо.

В багатьох країнах світу аудиторами називають головних бухгалтерів корпорацій, підприємств, державних фінансових контролерів тощо, їх функції відрізняються від функцій громадських аудиторів, які здійснюють діяльність на комерційних засадах.

Незважаючи на відмінності у назві, всі ці особи в більшості країн світу займаються однією і тією ж справою - перевіркою фінансової звітності акціонерних товариств, складанням висновків про її достовірність, а також поточним консультуванням клієнтів з облікових, фінансових, правових та інших питань. Професія аудитора є досить популярною і престижною, хоча й молодою. Термін "аудит" для нас не новий і вже знайомий.

Розвиток розширеного виробництва та поява акціонерних товариств зумовили виникнення необхідності управління підприємством найманим персоналом. Це призвело до того, що власники створювали окремі організаційні структури та підрозділи управління, в тому числі наймали бухгалтерів та внутрішніх контролерів. Постало питання достовірності інформації, що використовувалась для цілей управління підприємством.

Причини, які зумовили появу аудиту, можна узагальнити наступним чином:

а) недостатність достовірної, об'єктивної інформації, яка виникає з факту відокремлення взаємовідносин власника підприємства від менеджерів (членів керівництва, директорів). Хоча менеджери несуть відповідальність за правдивість і реальність фінансової звітності, але власник не має можливості безпосередньо спостерігати за діяльністю підприємства і не завжди впевнений у достовірності показників наданої звітності. Тому власники для підтвердження реального стану діяльності підприємства та його фінансових результатів запрошують сторонніх висококваліфікованих спеціалістів аудиторів. Тобто, користувачами висновків аудитора були і є власники підприємств. Саме вони, а не керівники підприємств, зацікавлені в отриманні достовірної фінансової звітності;

б) конфлікт інтересів у суспільстві. Як правило, очікування зовнішніх користувачів фінансової звітності не співпадають з інтересами осіб, що її склали. У суспільстві склалась думка, що тільки підтверджена аудиторами інформація є достовірною. Оприлюднена фінансова звітність часто є єдиним і важливим джерелом інформації для третіх осіб - інвесторів, кредиторів тощо, а отже має бути достовірною;

в) нестабільне законодавство.

В сучасних умовах досить часто змінюється законодавство з питань обліку та оподаткування, а тому виникає необхідність у компетентному підтвердженні звітності, складеної відповідно до діючого законодавства.

У країнах з ринковою економікою існує громадський інститут аудиту зі своїм правовим статусом, проте відносини державних структур з аудиторськими організаціями в європейських країнах і США різні. Якщо в США і Великобританії аудиторські організації самостійні, вони самі ведуть підготовку аудиторів, дають їм відповідну кваліфікацію та стежать за тим, як вони виконують свої обов'язки, то в багатьох країнах Європи аудиторську діяльність організовуються урядові установи.

Розвиток аудиту сприяв утворенню великих транснаціональних компаній і фірм, які мають свої філії в багатьох країнах світу. Насамперед це "Велика четвірка" - "Ернст і Янг", "КПМГ", "Ділойт і Туш", "Прайсвотерхаус Куперс".

Історична наука свідчить, що аудит виник у глибоку давнину. Офіційна реєстрація перших професійних аудиторів відбулася в 1853 році у Великобританії, проте згадки про аудиторів містяться в документах, датованих 1299 роком. У давні часи контроль на приватному рівні найбільшого розвитку набув у Стародавній Греції та Стародавньому Римі, на державному - Вавилоні, Єгипті та Китаї.

На території України державний контроль існував уже з початку XIX ст., але незалежний аудит поширення не набував. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема, існував тільки народний, державний і партійний контроль. Перехід до нових економічних відносин насамперед був зумовлений змінами у відносинах власності. У лютому 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про власність", у якому суб'єктами права власності України визначені народ України, окремі громадяни, юридичні особи та держава. Всі ці процеси об'єктивно зумовили необхідність становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту.

Аудиторська діяльність почала розвиватися в Україні з переходом до ринкових відносин. Вона включає такі основні рівні становлення:

• перший - це ухвалення Закону України "Про аудиторську діяльність" у 1993р., який визначив у правовому полі місце аудиту;

• другий - розроблення системи нормативно-правового регулювання аудиту, яка включає національні нормативи і кодекс професійної етики аудиторів України;

• третій - розроблення документів, які потрібні для реалізації нормативів і їх використання;

• четвертий - прийняття Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту.

Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність прийняття великої кількості нових нормативних документів, що регламентують нові питання діяльності підприємств; бухгалтерського обліку і звітності; оподаткування і порядок формування собівартості продукції. У зв'язку з цим виникає необхідність створення нової форми контролю за діяльністю підприємств, що включав би в себе консультування з питань організації і ведення бухгалтерського обліку, правильність нарахування податків, правової позиції та інших видів послуг.

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність", аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Основне призначення аудиту - надання впевненості власникам підприємства та зацікавленим особам щодо достовірності фінансової звітності. Керівник, здійснюючи управління підприємством, створює свою систему внутрішнього контролю. Необхідність аудиту виникає в результаті відносин між власником і керівництвом підприємства. Першого в даному випадку цікавить достовірність фінансової звітності, яку надає йому найняте ним керівництво та бухгалтерія. Аудит є підприємницькою діяльністю. Тобто аудит є самостійною, ініціативною та ризиковою діяльністю, що здійснюється на підставі договірних відносин між замовником і аудитором.

Виступаючи методами господарського контролю, аудит і ревізія мають ряд відмінних рис (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Відмінність аудиту від ревізії

№ з/п	Ознака	Аудит	Ревізія
1	Поняття	Полягає у висловленні аудитором об'єктивної думки про достовірність фінансової звітності, що відображається у аудиторському висновку	Метод господарського контролю діяльності підприємств та їх підрозділів за певний період часу з метою встановлення законності, доцільності та ефективності здійснених господарських операцій, забезпечення збереженості майна, правильності та достовірності обліку і звітності
2	Законодавче регулювання	Закон України "Про аудиторську діяльність"	Закон України "Про Державну контрольно-ревізійну службу України"
3	Підстава для проведення	Договір між аудиторською фірмою, аудитором та замовником аудиту	Наказ керівника підрозділу контрольно-ревізійної служби або керівника вищої установи
4	Періодичність проведення	Обов'язковий - один раз на рік (для підприємств, що оприлюднюють свою фінансову звітність), ініціативний - на замовлення суб'єкта господарювання	Може призначатися не частіше одного разу на рік (ст. 2 та ст. 1.1 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу України") для перевірки господарських операцій підприємств, установ і організацій, які використовують кошти бюджетів, а також - до і після порушення кримінальної справи уповноваженими на те органами
5	Суб'єкт проведення	Аудитор - це особа, яка має спеціальний дозвіл на проведення аудиту чи надання аудиторських послуг й працює в аудиторській фірмі або одноособово	Ревізор службова особа, яка уповноважена державою виконувати контрольні функції з перевірки діяльності підприємства, але позбавлена будь-яких процесуальних прав на стадії попереднього слідства; в процесі розслідування справ може бути допитаний лише як свідок
6	Предмет	Фінансова звітність підприємства та дані, сформовані в системі бухгалтерського обліку	Документально відображена в системі обліку господарська діяльність підприємства, що вивчається шляхом застосування спеціальних прийомів з позиції її законності, достовірності та доцільності. До предмету ревізії належать процеси та явища, пов'язані з господарською діяльністю підприємств і відображені документально, а межі їх визначаються програмою ревізії
7	Об'єкт	Фінансова звітність конкретного суб'єкта господарювання	Господарські факти й операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб'єкта
8	Завдання	Перевірити відповідність фінансової звітності, що оприлюднюється, даним бухгалтерського обліку та іншим документам підприємства	Перевірити на відповідність нормативно-правовим актам здійснені господарські операції; виявити факти господарських і фінансових порушень, розкрадань, безгосподарності й марнотратства, встановити причини і умови, що сприяють порушенням, встановити винних осіб, вжити заходів щодо відшкодування нанесеної шкоди, притягнення до відповідальності винних осіб внести пропозиції для виправлення виявлених помилок
9	Принципи	Професійна об'єктивність, компетентність, конфіденційність, доброзичливість	Послідовність, безперервність, активність, раптовість, гласність, ревізійна незалежність, оцінка фактів, виявлених ревізією
10	Можливості здійснення самостійних дій суб'єктами проведення	Самостійно обирає способи та прийоми перевірки достовірності фінансової звітності в межах чинного законодавства та за погодженням із замовником	Самостійно підбирає необхідні документи для перевірки, активно шукає матеріали про розкрадання та інші економічні злочини й, окрім аналізу даних бухгалтерського обліку, може здійснювати ряд самостійних дій: проводити інвентаризацію, опечатувати приміщення та вилучати документи тощо
11	Оплата послуг	Здійснюється замовником відповідно до умов договору	Оплата праці ревізору встановлюється відповідно до посади, яка обіймається
12	Вид діяльності	Підприємницька діяльність	Державна діяльність
13	Місце проведення	На підприємстві, що є замовником	На підприємстві, що визначається у наказі на проведення ревізії
14	Документ, який складається в результаті проведення	Аудиторський звіт, аудиторський висновок	Акт ревізії або довідка про наслідки ревізії
15	Можливість використання результатів в судовому процесі	Аудиторський висновок сприймається лише як інші свідчення, а не фактичні докази	Акт ревізії сприймається лише як інші свідчення, а не фактичні докази
16	Контроль якості	Здійснює керівник аудиторської фірми або уповноважена ним особа та Аудиторська палата України	Реалізує керівник контрольно-ревізійної служби, працівник якої проводив ревізію, або вища установа для органу контрольно-ревізійної служби або представник органу, особа, що призначила ревізію

Аудит не можна ототожнювати з судово-бухгалтерською експертизою. Під останньою розуміється застосування спеціальних знань не в будь-якій формі, а лише у формі дослідження. Мета спеціального дослідження полягає не в простій констатації встановлених експертом нових фактів об'єктивної реальності, а в їх професійній оцінці.

Судово-бухгалтерська експертиза проводиться не на підставі документів суб'єкта господарювання, а за матеріалами справи, наданої фахівцю судом чи слідчими органами, тому її на підприємстві не проводять. Експерта призначають суд, прокурор, слідчий і надають йому матеріали справи для вирішення конкретного питання. Таким чином, аудит не може ототожнюватись з експертизою, а сертифікат на право займатися аудиторською діяльністю не дає право займатися судово-експертною діяльністю.