Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SCHEMYI Word (5).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
331.26 Кб
Скачать

ЗМІСТ

Вступ.

Тема: Предмет, завдання та особливості сучасної психології.

Тема: Природні основи психіки.

Тема : Психічні форми пізнання дійсності.

Тема: Емоційні та вольові процеси, психічні стани та утворення.

Тема: Психологія особистості.

Тема: Особистість у діяльності та спілкуванні.

Тема: Психологія групової динаміки.

Тема: Сфера педагогіки.

Рекомендована література до курсу.

Вступ

Сучасний світ неймовірно динамічний і змінюваний. Для того, щоб почуватися в ньому комфортно, а діяти ефективно, необхідно і самим змінюватися, розвиватися. Без знання психології людини та педагогіки розв’язати це завдання досить складно.

Професійні завдання неможливо вирішувати без взяття до уваги індивідуальних особливостей людини та без знання специфіки колективу. Від рівня оволодіння теоретичними і прикладними компонентами психології і педагогіки, здебільшого залежить і успіх у вирішенні практичних завдань, і авторитет спеціаліста.

Важливою передумовою для формування необхідних рис професіонала є вивчення навчального курсу «Основи психології і педагогіки». Його мета:

  • Ознайомити майбутніх фахівців із:

    1. закономірностями формування, розвитку і саморозвитку особистості і колективу;

    2. методами пізнання психологічних особливостей людини, ефективного впливу та удосконалення її характеристик.

  • Розкрити:

  1. сутність педагогічного процесу;

  2. основу організації навчального процесу;

  3. сутність навчання, виховання і саморозвитку.

Одним із важливих завдань навчальної дисципліни є напрацювання у студентів навиків:

  • методологічно правильно будувати службові і міжособистісні відносини;

  • організовувати спільну практичну діяльність членів колективу;

  • творчо застосовувати досвід навчання, виховання, самовдосконалення, надання первинної психологічної допомоги.

Дисципліна «Основи психології і педагогіки» викладається для студентів І курсу спеціальності «Менеджмент організацій» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Для досягнення цілей навчання використовуються лекції, семінарські заняття, заохочується самостійна робота. Пропонований посібник в першу чергу є корисним на лекційному занятті. Наявність у кожного студента на лекції схематизованого наочного матеріалу, дасть можливість більше уваги приділити поясненню проблемних питань та розв’язанню конкретних завдань. Даний матеріал, також, повинен слугувати напрацюванню у студентів навику до самостійного узагальнення, конспектування навчального матеріалу.

Тема: Предмет, завдання та особливості сучасної психології.

Протягом багатьох століть уявлення про внутрішній світ людини змінювалися. На сьогодні можна назвати два основних періоди в розвитку психологічних знань: донауковий і науковий. Крім того, сучасна психологія це результат поєднання, трансформації різного роду знань: починаючи від життєвих спостережень, закінчуючи парапсихологічними явищами.

Науковий період. Це тривалий період становлення психології як науки, в якому виділяють три етапи:

  1. Античність – Новий час.

  2. ХVІІ – ХІХ ст. – завдяки розвитку природничих наук сформувались більш близькі до сучасних уявлення про людину.

  3. Кінець ХІХ ст. – ХХ ст. – пов'язаний з остаточним формуванням психології як окремої галузі знань.

Витоки психологічних знань

Народна психологія

Життєва психологія

Релігійна психологія

Парапсихологія

Наукова психологія

Казки, міфи, преслівя, приказки.

Спостереження, роздуми.

Ідеалістична, догматична віра.

Екстрасенсорика, телекінез, левітація, яснобачення.

Наукові дослідження.

Психологія – наука про закономірності виникнення, функціонування та розвитку психіки.

Об’єкт і предмет психології.

Об’єкт

Предмет

Закономірності розвитку і проявів психологічного життя людини.

Психіка

Психічні процеси

Психічні

стани

Психічні

властивості

Психічні

утворення

пізнавальний

емоційний

вольовий

робочий

позитивний

негативний

пригнічений

спрямованість

темперамент

характер

здібності

знання

уміння

навички

звички

Взаємозв’язок психології з іншими науками.

Суспільні науки

Історичні

науки

Науки про трудову діяльність

Педагогічні

науки

Фізіологія та антропологія

Медичні

науки

Психологія як наука має методи вивчення психічних явищ. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати індивідуальні та вікові особливості психічного розвитку особистості – спосіб глибокого пізнання психологічних особливостей особистості та використання цих знань у практичній діяльності.

Основні Додаткові

Соціометричне дослідження

Опитування

Тестування

Метод самооцінки

Аналіз результатів діяльності

Інструментальне Лабораторний

Звичайне Природний

Тема: Природні основи психіки.

Нервова система (НС) – це одна з систем людського організму, роль якої полягає: в інтеграції всіх психічних і фізичних функцій, в управлінні всіма процесами в організмі та його діями, встановлення зв’язків – організм – середовище. Нервова система становить матеріальну основу психічної діяльності та пронизує весь організм людини.

Ліва півкуля

Права півкуля

Відчуття звуків ліворуч

Відчуття звуків праворуч

Права половина зорового поля

Ліва половина зорового поля

Письмова мова

Елементарне розуміння мови

Головний центр мови

Просторові конструкції

Абстрактно-логічне мислення

Невербальне мислення, інтуїція.

Раціональне сприймання

Чуттєве сприймання

Локалізація психічних функцій у півкулях мозку

Рефлекс – це реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи. Рефлекторна діяльність – основна форма діяльності нервової системи. Поведінка живого організму є певною системою реакцій або рефлексів на подразників зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Безумовні рефлекси – це спадково закріплені стереотипні форми реагування на біологічно важливі впливи зовнішнього світу чи зміни внутрішнього середовища організму. Це вроджена форма доцільної активності організму й є автоматичною відповіддю на важливі впливи зовнішнього середовища та зміни внутрішнього.

Умовний рефлекс – набута під час реакція, що автоматично відповідає на біологічно нейтральний подразник (раніше – індиферентний), який перетворюється у сигнал, що попереджає організм про біологічно важливий вплив.

Рефлекси

Тема : Психічні форми пізнання дійсності.

Відчуття – це відображення у свідомості властивостей та особливостей предметів або явищ, що впливають на органи чуття людини. Відчуття є початковим етапом будь-якого пізнання. Відчуття породжують електромагнітні хвилі, що містяться в межах діапазону від коротких космічних хвиль.

Сприймання – це процес цілісного відображення предметів і явищ, які впливають на людину. Сприймання має властивості: предметність, цілісність, вибірковість, апперцепція, ілюзія.

Уявлення – це образ раніше сприйнятого об’єкта.

Класифікація уявлень

За видом аналізатора

За ступенем узагальнення

За ступенем проявів вольових рис

За тривалістю функціонування

За функціональною діяльністю

Зорові

Одиничні

Мимовільні

Короткотривалі

Уявлення пам’яті

Слухові

Загальні

Довільні

Оперативні

Уявлення уяви

Нюхові

Нав’язливі

Довготривалі

Тактильні

Увага – це спрямованість і зосередженість свідомості людини на певні предмети явища чи види діяльності. Найважливішими функціями уваги є регуляція діяльності та контролювання її перебігу. Характеристиками уваги є її стійкість, обсяг, концентрація, розподіл, переключення.

Мислення – процес пізнавальної діяльності, який характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності; вища форма відображення дійсності, яка (під час аналізу та синтезу) породжує нові знання; активна форма творчого відображення і перетворення людиною дійсності.

Розумові операції – способи підходу до досліджуваних явищ.

Методами мислення є: індукція – це такий метод мислення, за якого висновків, узагальнень доходять на основі конкретних фактів; дедукція – думка рухається в зворотному напрямку – від загального до часткового; аналогія наявна тоді, коли висновку доходять на основі подібності предметів, явищ, обставин.

Мислення – процес пізнавальної діяльності, який характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності; вища форма відображення дійсності, яка (під час аналізу та синтезу) породжує нові знання; активна форма творчого відображення і перетворення людиною дійсності.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]