СРС 02 ТЕМА

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФУНКЦІЯ ДЕРЖАВИ

1. Сучасні підходи й принципи державного регулювання економіки.

Економічна (господарська) система – упорядкована, скоординована система зв^’язку між суб^’єктами національної економіки.

Ринковий механізм – спосіб організації і функціонування відносин між суб^’єктами господарювання, що базується на принципах економічної свободи, вільної взаємодії попиту і пропозиції, вільного ціноутворення, конкуренції.

Планово-державний механізм (адміністративно-командна система управління) – це жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану.

Змішане управління національною економікою – система управління, що ґрунтується на плюралізмі форм власності й органічно подає переваги ринкових і державних регуляторів.

Основні моделі державного регулювання:

1) американська, або ліберальна – при перевазі ринкового саморегулювання і при втручанні держави в галузі, де конкуренція не ефективна;

2) німецька, або неоліберальна – з державним усуненням перешкод вільній конкуренції, а також при концентрованому подоланні кризових явищ;

3) шведська - з домінуванням державного регулювання, насамперед, соціально-трудових відносин;

4) японська, або східноазійська - з активною структурною політикою і протекціонізмом у зовнішній торгівлі

Економічний лібералізм – (лат. - вільний) система соціально-економічних відносин, в якій домінують ринкові регулятори, а роль держави зведена до мінімуму.

Економічний дирижизм – (лат. - керований) передбачає значний вплив держави на соціально-економічний розвиток країни.

Таблиця 1.1. Характеристика країн економічного лібералізму й економічного дирижизму

Ознака	Країни економічного лібералізму	Країни економічного дирижиєму
Країни	США, Канада, Велико­британія, Австралія та ін.	Швеція, Австрія, Японія, Німеччина та ін.
Участь держави	Мінімальна	Максимально допустима
Державний сектор	Незначний (до 10%)	Значний (10-20%), відіграє суттєву роль
Основні функції	Мінімальні	Широкі
Державні витрати, % ВВП	30-35	40-50
Методи ДРЕ	Переважно економічні й опосередковані (непрямі)	Активне використання прямих, специфічних, а також адміністративних методів

Державне регулювання економіки – це система заходів для здійснення підтримуючої, компенсаційної і регулюючої діяльності держави, спрямованої на створення нормальних умов ефективного функціонування ринку і вирішення складових соціально–економічних проблем розвитку національної економіки й всього суспільства.

Підтримуюча діяльність держави – передбачає правове забезпечення ринкової діяльності, створення ринкової і виробничої інфраструктури, підтримання конкурентного середовища тощо.

Компенсаційна діяльність держави – покликана компенсувати недоліки або негативні наслідки функціонування ринку шляхом проведення антимонопольних і екологічних заходів, організації систем захисту для непрацездатних і малозабезпечених верств населення, боротьби з безробіттям тощо.

Регулююча діяльність – передбачає регулювання економічних і соціальних відносин з метою реалізації певних цілей.