3.2. Поняття, що характеризують будову систем

Під елементом прийнято розуміти просту неділиму частину системи. Уявлення про неподільність зв'язане з метою розгляду об'єкту як системи. Таким чином, елемент — межа розчленовування системи з точки зору рішення конкретної задачі [2, с. 25].

Система може бути розділена на елементи не відразу, а послідовним розчленовуванням на підсистеми, більші, ніж елементи, але дрібніші, ніж система в цілому. Можливість ділення системи на підсистеми пов'язана з вичлененням сукупності елементів, здатних виконувати відносно незалежні функції, направлені на досягнення загальної мети системи. Для підсистеми має бути сформульована підціль, що є її системоутворюючим чинником.

Якщо стоїть завдання не лише виділити систему з довкілля і досліджувати її поведінку, але і зрозуміти її внутрішню будову, потрібно вивчати структуру системи. Термін «структура» походить від латинського structura — «будова», «розташування», «порядок». Структура системи включає її елементи, зв'язки між ними і атрибути цих зв'язків. В більшості випадків поняття «структура» прийнято пов'язувати з графічним відображенням, проте це необов'язково. Структура може бути представлена у вигляді теоретико-множинних описів, матриць, графіків і тому подібне

Зв'язок — поняття, що виражає необхідні і достатні стосунки між елементами. Атрибутами зв'язку є:

спрямованість;
сила;
характер.

За спрямованістю зв'язки розділяються на спрямовані і неспрямовані. Спрямовані зв'язки, у свою чергу, діляться на прямі і зворотні. За силою прояву зв'язки діляться на слабкі та сильні.

За характером зв'язки розділяються на зв'язки підпорядкування і зв'язки породження. Перші можна розділити на лінійні та функціональні; другі характеризують причинно-наслідкові стосунки [2, с. 25].

Зв'язки між елементами характеризуються певним порядком, внутрішніми властивостями, спрямованістю на функціонування системи. Такі особливості системи називаються її організацією.

Структурні зв'язки відносно незалежні від елементів і можуть виступати як інваріант при переході від однієї системи до іншої. Це означає, що закономірності, виявлені при вивченні систем, що відображують об'єкти однієї природи, можуть використовуватися при дослідженні систем іншої природи. Зв'язок також може бути представлений і розглянутий як система, що має свої елементи і зв'язки. Поняття «структура» у вузькому сенсі слова може ототожнюватися з поняттям «системоутворюючі стосунки», тобто структура може розглядатися як системоутворюючий чинник.

У широкому сенсі слова під структурою розуміють всю сукупність стосунків між елементами, а не лише системоутворюючі стосунки.

Методика вичленення системоутворюючих стосунків з довкілля залежить від того, чи йде мова про проектування ще не існуючої системи або про аналіз системного представлення відомого об'єкту, матеріального або ідеального. Існують різні види структур. Найбільш відомі з них представлені на рис. 3.1.