- •Регіональна економіка Модуль 2. Екологія
- •Б.А. Дадашев, в.В. Обливанцов, в.П. Гордієнко
- •Лекція 1 наукові засади раціонального природокористування
- •1.1. Екологія як комплексна міждисциплінарна наука: історія становлення, методи та основні завдання
- •1.2. Вчення в.І. Вернадського про біосферу і ноосферу
- •1.3. Екосистеми і їх роль в організації біосфери і ноосфери
- •1.4. Принципи раціонального природокористування
- •1.5. Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення та види оцінки природних ресурсів
- •Класифікація природних ресурсів
- •1.6. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери
- •Атмосферні викиди від стаціонарних джерел за основними видами економічної діяльності, тис. Т за рік (станом на 01.01.2004)
- •1.7. Еколого-економічні проблеми використання водних ресурсів
- •Динаміка скидання забруднюючих речовин, тис. Т
- •1.8. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •Показники екологічної деструкції ґрунтів в Україні
- •2.2. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні
- •2.3. Основи екологічного нормування
- •Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин
- •Форми еколого-економічних інструментів та напрямки їх застосування
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •Продовж. Табл. 3.1
- •3.2. Платежі за ресурси, їх види і нормативи нарахування
- •Нормативи платежів за земельні ресурси України
- •Базові нормативи плати за використання надр для видобутку окремих корисних копалин
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів з поверхневих водних об’єктів
- •Нормативи плати за спеціальне використання підземних вод
- •Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів
- •3.3. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту
- •Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
- •Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від класу небезпечності
- •Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
- •Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
- •Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
- •Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Класифікація відходів за токсичністю
- •Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів
- •Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів
- •3.4. Структура природоохоронних витрат та методи нарахування еколого-економічних збитків від забруднення навколишнього середовища
- •Величина коефіцієнта к1
- •Продовж. Табл. 3.19
- •Величина коефіцієнта к2 (залежно від висоти викиду)
- •Питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини в атмосферу
- •Питомі збитки, завдані населенню і комунальному господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Питомі збитки, завдані сільському господарству (на 1 га) та промисловості (на 1 млн. Грн. Фондів), залежно від концентрації пилу та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери
- •Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту
- •Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
- •Регіональні (басейнові) коефіцієнти
- •Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти
- •Шкала еколого-господарського значення земель
- •Індекс поправки
- •4.2. Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.3. Визначення економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
- •4.4. Економічна і соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій
- •5.2. Досвід зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •5.3. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони довкілля
- •Література: 14, 21, 24, 25, 27, 31. Список літератури
- •Курс лекцій
- •40030, М. Суми, вул. Петропавлівська, 57
Шкала еколого-господарського значення земель
Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок і навколо водойм |
5,0 |
Землі оздоровчого та рекреаційного призначення |
4,5 |
Землі природоохоронного та історико-культурного призначення |
4,0 |
Прибережні захисні смуги вздовж морів |
3,5 |
Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу |
3,0 |
Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу |
1,0 |
Землі під житловою та громадською забудовою міст |
0,8 |
Болота |
0,5 |
Землі лісового фонду |
0,3 |
Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони |
0,2 |
Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:
Гд = ∑ (Пагр · Гагр),
де Гагр – грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів, грн./м2, визначається за формулою:
,
де Гу – грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн./м2;
Багр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;
Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.
Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою (у тому разі, якщо Кз ≤ 1 не нараховується):
,
де Озр – об’єм забруднюючої речовини, м3;
Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування, та визначається як 0,2 м (орний шар);
Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м2;
Іп – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 3.29).
Таблиця 3.29
Індекс поправки
Глибина просочування (Гп), м |
Іп |
Глибина просочування (Гп), м |
Іп |
0-0,2 |
0,100 |
0-1,2 |
0,049 |
0-0,4 |
0,082 |
0-1,4 |
0,044 |
0-0,6 |
0,070 |
0-1,6 |
0,040 |
0-0,8 |
0,060 |
0-1,8 |
0,037 |
0-1,0 |
0,054 |
0-2,0 |
0,033 |
Література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13, 14, 21, 23, 24, 25.
Лекція 4
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Поняття і зміст ефективності.
4.2. Показники економічної і соціальної ефективності природо-охоронних заходів.
4.3. Визначення економічної і соціальної ефективності природо-охоронних заходів.
4.4. Економічна і соціальна ефективність безвідходних і маловідходних технологій.
4.1. Природоохоронні заходи та принципи їх економічного обґрунтування. Поняття і зміст ефективності
Охорона навколишнього природного середовища пов’язана з розробленням і здійсненням комплексу екологічно спрямованих заходів, що запобігають або знижують негативний вплив антропогенної діяльності на природу. Природоохоронні заходи розглядаються у вузькому і широкому значенні.
У вузькому значенні природоохоронні заходи – це види господарської діяльності, які безпосередньо спрямовані на вирішення певних природоохоронних завдань. Як правило, подібні заходи мають одно-цільову спрямованість, тобто призначені для досягнення однієї конкретної природоохоронної мети, вирішення одного завдання. Це може бути:
будівництво очисних споруд і пристроїв;
переробка і утилізація відходів;
рекультивація земель;
заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів та ін.
Такий розподіл обумовлений тим, що природоохоронні заходи вважаються не універсальною, а вузькоцільовою сферою діяльності, спрямованою на досягнення конкретних цілей при обмежених фінансових і матеріальних ресурсах.
У широкому значенні до природоохоронних заходів можна віднести всі види господарської діяльності, що прямо і побічно сприяють зниженню або ліквідації негативного впливу людини на довкілля.
Серед вищезгаданих природоохоронних заходів до екологічно спрямованих дій у широкому значенні належать ті, які так чи інакше підвищують загальну ефективність функціонування економічних систем. У кінцевому підсумку це обумовлює зменшення ресурсомісткості (матеріаломіткості, енерго- або водомісткості) виробництва одиниці продукції (виконання певної роботи чи надання послуг). Інакше кажучи, зменшується питома потреба в зазначених ресурсах. Результатом цього є відносне зменшення екологічного тиску на стадіях виробництва, тобто зникають або зменшуються потреби в ресурсі, а також негативні наслідки його виробництва. Як правило, екологічно спрямовані заходи непрямої дії мають багатоцільовий характер. Крім екологічних ефектів, вони дають можливість отримати цілу низку економічних і соціальних результатів, зокрема зменшення виробничих і соціальних витрат, покращення за рахунок цього достатку людей тощо. Подібні заходи передбачають:
раціональне розміщення підприємства;
охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів;
упровадження маловідходних технологічних процесів;
зміну обсягів і структури виробництва;
збільшення випуску екологічно чистої продукції;
регулювання транспортних потоків та ін.
Загальними для будь-яких заходів екологічної спрямованості є два моменти:
по-перше, вони спрямовані на досягнення конкретного результату, соціального або економічного;
по-друге, вони потребують витрат коштів або інших ресурсів.
З державного бюджету інвестуються переважно великі природоохоронні програми та проекти загального призначення, а саме: державні програми ліквідації наслідків промислових аварій та стихійних лих; державні територіальні й галузеві перспективні та поточні плани з охорони й відтворення природних ресурсів; державні плани і кошторис на ведення заповідного господарства та організацію заповідної справи в цілому у заповідниках, природних парках, пам’ятках природи, заказниках тощо. Капіталовкладення на ці заходи в минулі роки були незначними, часто виділялися за залишковим принципом.
Одним з основних критеріїв результативності екологічної політики є досягнення високої ефективності природоохоронних заходів. Ефективність природоохоронних заходів визначається через аналіз витрат і вигод від реалізації проекту. Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розглядаючи перший як результат заходу, а другий як співвідношення ефекту і витрат, що його зумовили.
Ефект (від лат. еffectus – виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект вимірюється в матеріальному, соціальному, і грошовому вираженнях. Зокрема, він може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції, тобто штуками, кубічними чи квадратними метрами, тоннами тощо, а також показниками покращення здоров’я населення – зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя. Якщо зазначені результати отримують грошову оцінку, можна говорити про отримання економічного ефекту.
Економічний ефект – це виражений у грошовій формі результат будь-яких дій, зокрема вищезазначених господарських заходів.
Якщо згадані результати впливають не тільки на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов’язані з впливом на здоров’я або умови життєдіяльності людини, можна говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ж ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують поняття еколого-економічного ефекту.
Ефективність природоохоронних заходів визначається за допомогою дисконтування. Найбільш привабливим із загальноекономічних позицій є проект, що задовольняє умови формули:
C + r ∙ K → min,
де С – поточні витрати;
К – капітальні вкладення;
r – коефіцієнт дисконтування.
Держава може регулювати нормативні показники (коефіцієнти) дисконтування, знижуючи їх для проектів, пов’язаних з використанням та охороною природних ресурсів. Так, у Великобританії для державних капіталовкладень норма дисконту коливається в межах 6 %, у Росії для оцінки проектів з охорони та відновлення лісових ресурсів норма дисконту знижується до 3,3 %, хоча усереднений аналогічний показник для економіки дорівнює 12 %.