- •Теорія механізмів та машин
- •Передмова
- •Завдання на курсову роботу з теорії механізмів і машин
- •Зміст курсової роботи
- •1. Аркуш 1. Проектування кулачкового механізму
- •2. Аркуш 2. Динамічне дослідження машини
- •3. Аркуш 3. Силовий аналіз машини
- •4. Розрахунок зубчатої передачі
- •5. Оформлення курсового проекту
- •І. Структурний аналіз механізмів
- •Іі. Синтез плоских механізмів з нижчими парами
- •2.1 Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •2.2. Проектування схеми кулісного механізму з коливною кулісою за заданим ходом повзуна н і коефіцієнтом зміни середньої швидкості (рисунок 2.1)
- •2.4. Проектування схеми кулісного механізму за заданим коефіцієнтом зміни середньої швидкості, заданими розмірами і
- •Ііі. Аналоги швидкості і прискорення
- •IV Графічний метод визначення аналогів швидкостей та прискорень механізмів другого класу
- •4.1Розв’язання рівнянь аналогів швидкості
- •4.2 Теорема подібності
- •4.4 Графічне диференціювання та інтегрування функцій
- •V. Динамічне дослідження машин
- •Визначення мас та моментів інерції ланок механізму
- •5.1 Визначення зовнішніх навантажень ланок машин
- •Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •Фази індикаторної діаграми
- •5.3 Вибір потужності асинхронного електродвигуна.
- •5.3.1. Визначення передавального числа, номінального момента:
- •5.3.2 Перевірка електродвигуна на працездатність.
- •5.4 Визначення моменту інерції маховика Момент інерції маховика
- •5.4.1 Розміри маховика
- •VI силове дослідження плоских важільних механізмів
- •6.1 Визначення інерційних сил і моментів
- •6.2 Метод кінетостатики
- •6.3 Сили взаємодії в кінематичних парах
- •6.4 Послідовність силового розрахунку
- •6.5 Методика силового розрахунку графоаналітичним способом
- •6.6 Важіль н.Є. Жуковського
- •VII Проектування евольвентної циліндричної зубчатої передачі
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Вибір коефіцієнтів зміщення
- •7.3. Евольвента, рівняння евольвенти в параметричній, векторній і координатній формах
- •7.4 Елементи та властивості евольвентного зачеплення
- •7.5 Розрахунок основних геометричних параметрів прямозубої евольвентної зубчатої передачі при заданій міжосьовій відстані аW
- •7.6 Розрахунок основних геометричних параметрів евольвентної зубчатої передачі при заданій кількості зубців коліс і міжосьовій відстані
- •VIII. Проектування кулачкових механізмів
- •8.1 Фазові кути
- •8.2 Закон руху веденої ланки
- •8.3 Вихідні дані для проектування
- •8.4 Визначення закону руху штовхача
- •8.5 Визначення основних розмірів кулачкових механізмів
- •8.6 Графічний метод профілювання кулачка
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 1-18
- •Позначення заданих параметрів механізмів для тем 19-23
- •Види кулачкових механізмів
- •Закони руху вихідної ланки кулачкового механізму
- •Схеми редукторів
- •Тема 19. Дизель-повітрянодувна установка
- •Тема 20. Проектування та дослідження механізмів руху автомобіля
- •Тема 21. Проектування та дослідження поршневого компресора
- •Тема 22. Проектування та дослідження механізмів 4х-тактного двигуна
- •Тема 23. Проектування та дослідження механізмів двигуна і передачі мотоцикла
- •Література
Визначення сил тиску в циліндрах двигунів внутрішнього згорання та в поршневих компресорах.
Для двигуна внутрішнього згорання задаються параметри:
Н – хід поршня;
ра – тиск початку стискнення;
εg – ступінь стиснення;
λg – ступінь підвищення тиску при згоранні;
Побудуємо діаграму двотактного дизеля (рисунок 5.1). На горизонтальній осі відкладаємо в масштабі хід поршня Н. З нижньої мертвої точки d відкладаємо вліво відрізок 0,1Н (загублений хід поршня). Відкладемо в масштабі тиску ра (відрізок ОО1) і знайдемо точку а діаграми.
Рисунок 5.1
Фази індикаторної діаграми
ас – стискання;
cz – горіння;
zb – розширення;
bda – вихлоп і продувка;
Тиск рС кінця циклу стиснення визначається формулою:
(5.7)
максимальний тиск в циліндрі за формулою
(5.8)
Знайдені тиски в масштабі відкладаються на осі ординат, одержуємо точки С і у діаграми. Довжину горизонтального відрізку YZ, який відповідає горінню при постійному тиску, наближено можна визначити із співвідношення:
(5.9)
Тиск рВ в кінці робочого ходу (відповідає переміщенню поршня на 0,9Н від верхньої мертвої точки) визначимо по формулі:
(5.10)
Будуємо точку „в” діаграми. Далі будується проміжні точки на відрізках стиснення та розширення. Для цього ділимо відрізок О1а навпіл (точка е), потім знаходимо точку поділивши О1е і О1f навпіл. Тиск в цих положеннях при стисненні визначається за формулами:
(5.11)
В підсумку знаходимо точки кривої стиску. Тиск при розширенні в тих самих положеннях за формулами (5.11), але з показником степеня 1,25:
(5.12)
Отримуємо точки кривої при розширенні. Плавно округлюємо від руки відрізок СYZ і будуємо хвостову частину діаграми – лінію bd.
В чотирьохтактному дизелі використовуємо (рисунок 5.2) ті ж самі вихідні дані. Відмінність лише в тому, що відрізок О1а дорівнює ходу поршня Н (загублений хід відсутній і необхідно ще нанести лінії всасування і виштовху).
Рисунок 5.2
Фази індикаторної діаграми
ас – стискання;
cz’z– горіння;
zb – розширення;
bO1 – вихлоп;
O1a – всмоктування;
Тиск рc i рz розраховується по формулам (5.7), (5.8), а довжина горизонтального відрізку YZ по формулі:
(5.13)
Тиск в точках , визначається по формулам (5.11), (5.12). Відрізки діаграми в мертвих точках округлюються. На діаграмі чотирьохтактного карбюраторного двигуна відсутній горизонтальний відрізок YZ. Тиск рв визначається:
(5.14)
Всі інші ординати розраховуються так само, як для чотирьохтактного дизеля.
В практиці значення ступені стиснення змінюються в межах 11-16 для дизелей і 5-7 для карбюраторних двигунів. Величина ступеней підвищення тиску при згоранні складає 1,4-2,0 у дизелей і може доходити до 5,0 у карбюраторних двигунів.
Для побудови діаграми тиску в циліндрі поршневого компресора (рисунок 5.3) будемо вважати, що висота камери стиснення при положенні поршня в верхній мертвій точці дорівнює 5% його хода Н. Тиск нагнітання в балон . Відкладемо по горизонталі хід поршня Н в масштабі.
Рисунок 5.3