1.4. Порядок та зміст роботи командира батальйону (роти) після отримання бойового завдання на здійснення маршу Після отримання бойового завдання на здійснення маршу командир батальйону (роти):

• З’ясовує завдання (повинен зрозуміти):

• мету дій;

• задум командира;

• завдання, місце в бойовому та похідному порядку;

• роль батальйону в бою;

• завдання сусідів, порядок взаємодії з ними;

• час готовності;

• додатково вивчає по карті :

• маршрут руху, його протяжність і прохідність;

• умови здійснення маршу;

• рубежі ймовірної зустрічі з противником;

• до яких дій бути готовим;

• місця та час привалів;

• місця, час і порядок дозаправлення техніки, прийому їжі особовим складом та поповнення запасів матеріальних засобів, що витрачаються в ході маршу.

• визначає заходи, які необхідно виконати негайно для найшвидшої підготовки до виконання завдання

• щодо підготовки підрозділів:

• техніки;

• особового складу;

• поповнення запасів;

• евакуації хворих, поранених;

• захисту від ЗМУ;

• поповнення підрозділів;

• ремонту ОВТ.

• щодо підготовки штабу:

• організація розвідки;

• підготовка даних для прийняття рішення;

• порядок роботи на місцевості.

• проводить розрахунок часу (визначити):

• наявність загального часу на підготовку маршу;

• наявність світлого часу;

• час віддання вказівок НШ, командирам підрозділів;

• час на підготовку підлеглих на організацію маршу;

• час на прийняття рішення;

• час на постановку бойових завдань;

• час на віддання бойового наказу;

• час на заслуховування рішень підлеглих;

• час на організацію взаємодії;

• час на підготовку підрозділів до виконання завдання;

• час на надання їм допомоги;

• час доповіді старшому командиру про готовність.

• орієнтує своїх заступників і командирів підрозділів про майбутні дії

• дає вказівки командирам штатних і доданих підрозділів

• оцінює обстановку

• оцінка противника:

• склад;

• положення;

• стан;

• ступінь захищеності;

• можливі шляхи висування та рубежі розгортання;

• систему вогню та загороджень;

• сильні та слабкі сторони;

• можливий характер його дій;

• оцінка своїх військ:

• склад;

• положення;

• морально – психологічний стан;

• можливості;

• захищеність;

• забезпеченість;

• маршові можливості штатних та приданих підрозділів;

• допустимі швидкості руху та дистанції між машинами з метою захисту від ВТЗ по ділянкам маршруту;

• час руху по кожній з них;

• обсяг інженерного обладнання районів;

• інші необхідні розрахунки;

• спостереження і підтримання зв’язку в ході маршу.

• оцінка сусідів:

• склад;

• положення;

• характер дій;

• умови взаємодії з ними.

• оцінка місцевості:

• характер місцевості;

• умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження;

• її вплив на дії підрозділів;

• найбільш можливі напрямки дії авіації противника.

• оцінка радіаційної, хімічної та біологічної обстановки:

• ступінь впливу обстановки на виконання бойового завдання батальйону;

• заходи щодо захисту особового складу;

• сили й засоби для ведення розвідки та їх завдання;

• порядок забезпечення підрозділів засобами захисту.

• оцінка стану погоди, пори року й часу доби, їх вплив на підготовку та здійснення маршу

• приймає рішення

• задум:

• побудова похідного порядку;

• склад, завдання та віддалення похідної охорони;

• швидкість руху ділянками маршруту та дистанції між машинами;

• порядок відбиття ударів повітряного противника;

• в передбаченні вступу в бій з противником:

• порядок дій головної похідної застави і головних сил;

• побудову бойового порядку;

• вид маневру;

  • бойові завдання підрозділам

  • основні питання взаємодії

  • організацію управління

  • завдання з видів забезпечення та виховної роботи

• доповідає рішення командирові бригади (батальйону)

• віддає усний бойовий наказ

• Відомості про противника

• Завдання сусідів

• Завдання батальйону:

• маршрут руху або напрямок дій батальйону у передовому загоні;

• місце в похідному порядку бригади;

• район зосередження (відпочинку) або рубіж;

• час прибуття у призначений район або на вказаний рубіж;

• до яких дій бути готовим;

• вихідний пункт;

• пункти регулювання;

• час їх проходження;

• місця та час привалів;

• задум на марш.

• Після слова “наказую” – завдання підрозділам:

• головній похідній заставі:

• склад;

• бойове завдання;

• час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання;

• порядок доповіді про обстановку.

• танковим і механізованим ротам:

• засоби посилення;

• завдання;

• місце в похідній колоні;

• порядок відкриття та ведення вогню по повітряним цілям;

• порядок дій при зустрічі з противником.

• підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам:

• завдання на марш;

• завдання під час вступу в бій;

• місце в похідній колоні та в бойовому порядку.

• зенітному підрозділу:

• завдання щодо прикриття підрозділів під час руху, в місцях відпочинку і в районі зосередження;

• місце в похідній колоні;

• чергові підрозділи (засоби);

• їх стартові (вогневі ) позиції;

• час готовності;

• ступені готовності.

• іншим підрозділам батальйону та підрозділам посилення:

• місце в похідній колоні;

• завдання до яких бути готовим.

• Місця і порядок дозаправлення техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій - витрати боєприпасів та пального на виконання завдання

  • Час готовності до маршу

    • Порядок спостереження і зв’язку в ході маршу

• Місце командно-спостережного пункту командира батальйону в колоні і заступників

• організує взаємодію

  • узгодити зусилля штатних, приданих і підтримуючих підрозділів щодо виконання поставленого завдання;

  • досягти єдиного розуміння всіма командирами мети бою, бойових завдань і способів їх виконання;

  • накреслити та узгодити варіанти дій підрозділів і заходи щодо обману противника;

  • вказати сигнали оповіщення, управління та взаємодії;

  • порядок подолання загороджень та зруйнувань на маршруті;

  • обсяг і порядок обладнання району денного (нічного) відпочинку (зосередження);

  • заходи щодо захисту від ЗМУ, ВТЗ і запалювальної зброї;

  • порядок використання приладів нічного бачення (освітлення) та маскування;

  • заходи безпеки і підтримання дисципліни маршу.

• дає вказівки щодо організації всебічного забезпечення бою і управління

під час організації розвідки:

• які відомості, якими засобами і до якого часу здобути;

• на яких об’єктах (районі, напрямку) зосередити основні зусилля розвідки;

під час організації охорони:

• напрямок, на якому зосередити особливу увагу;

• де і яку мати охорону і її склад;

• час відправлення охорони і її завдання, пропуск і відгук;

• за необхідності - склад і завдання безпосередньої охорони.

під час організації захисту від зброї масового ураження:

• порядок розосередження підрозділів і зміни районів розташування;

• порядок використання захисних властивостей місцевості і техніки;

• порядок попередження про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ;

• порядок і сигнали оповіщення про радіоактивне, біологічне та хімічне зараження і дії по них;

• строки проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних медичних заходів;

• порядок ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження;

• заходи безпеки при діях у зонах зараження, в районах руйнувань, пожеж, затоплень.

під час організації радіоелектронної боротьби:

• які пункти управління і радіоелектронні об'єкти противника і в який час підлягають вогневому ураженню і захопленню (виводу із ладу);

• які притягнені для цього сили й засоби;

• порядок застосування засобів радіоелектронного придушення;

• завдання з радіоелектронного захисту і протидії технічним засобам розвідки противника;

• строк готовності;

під час організації тактичного маскування:

• основні заходи щодо тактичного маску­вання;

• обсяг, строки та порядок їх виконання;

• сили і засоби, що виділяються для здійснення заходів щодо маскування;

• порядок підтримки підрозділами дисципліни з маскування.

під час організації інженерного забезпечення:

• характер, черговість та строки фортифікаційного обладнання і маскування районів розташування підрозділів;

• основні напрямки, які необхідно прикрити загородженнями;

• які об’єкти зруйнувати (підготувати до зруйнування);

• способи і час виконання цих завдань;

• кількість, місце, час і спосіб пророблення проходів через заго­родження, порядок їх позначення, утримання та пропуску по них підрозділів;

• порядок подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості;

• місця, види і час готовності переправи через водну перешкоду;

• сили і засоби, що залучені для виконання завдань інженерного забезпечення;

• порядок використання приданих підрозділів інженерних військ (інженерної техніки).

під час організації забезпечення РХБ захисту:

• порядок ведення радіаційної і хімічної розвідки;

• порядок і строки проведення радіаційного і хімічного контролю;

• час, порядок і способи використання засобів індиві­дуального і колективного захисту;

• час і порядок проведення спеціальної обробки підрозділів;

• порядок і строки маскування підрозділів аерозолями (димами) при підготовці і в ході маршу;

• сили і засоби, які виділяються для цього;

• порядок використання приданих вогнеметних підрозділів.

під час організації управління:

• місця й час розгортання командно-спостережних пунктів батальйону і приданих підрозділів;

• порядок їх переміщення;

• порядок підтримання зв’язку і радіообміну;

• способи та строки подання донесень;

• ступінь інженерного обладнання командно-спостережних пунктів;

• порядок охорони КСП.

• керує безпосередньою підготовкою підрозділів до бою

• доукомплектування особовим складом;

• створення встановлених запасів боєприпасів, пального, матеріальних засобів;

• підготовка командирів, особового складу до виконання бойового завдання;

• підготовка ОВТ до бойового застосування;

• проведення виховної роботи з особовим складом;

• евакуація поранених та хворих, надлишків майна та несправних; озброєння та техніки, які не можуть бути до початку маршу відремонтовані.

• доповідає командиру бригади (батальйону) про готовність підрозділу до виконання бойового завдання

1.5. ПОРЯДОК ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ЗАВДАННЯ НА РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

• Під час з’ясування отриманого завдання командир батальйону (роти) повинен:

• зрозуміти мету зосередження та розташування у вказаному районі;

• місце батальйону (роти) під час розташуванні на місці;

• можливий характер подальших дій;

• завдання сусідів та порядок організації взаємодії з ними;

• термін готовності до виконання завдання.

• Під час оцінки противника визначається:

  • відстань до нього;

  • можливість нападу та нанесення ударів зброєю масового ураження. авіацією, артилерією, а також іншими засобами ураження.

У висновках з оцінки противника:

• про силу та склад;

• місце розташування сторожової охорони;

• заходи щодо:

• маскування;

• захисту від зброї масового ураження;

• протиповітряної оборони;

• інженерного обладнання району;

• ведення розвідки та охорони підчас висування в район розташування.

• Оцінюючи свої підрозділи, командир враховує:

• вплив їх складу на розміри районів зосередження;

• їх можливості щодо виходу та швидкого зайняття.

• Під час оцінки сусідів враховується:

  • їх місце розташування щодо відношення до району розташування роти (батальйону)

  • можливий варіант взаємодії з ними щодо питань організації сторожової охорони

• Оцінюючи місцевість командир:

  • встановлює її вплив на вимоги до розташування підрозділів на місці

  • визначає місце (район) та порядок розташування:

• підрозділів;

• пунктів управління;

• підрозділів технічного забезпечення та тилу (в батальйоні);

• сторожової охорони;

• визначає порядок використання захисних властивостей місцевості;

• визначає заходи щодо інженерного обладнання району;

• проводить розрахунок на висування та можливий час виходу підрозділів у призначений район.

• Під час оцінки радіаційної, хімічної та біологічної обстановки визначається:

  • можливість найбезпечнішого розташування підроз­ділів;

  • характер необхідних заходів щодо захисту особового складу та техніки від відповідних факторів ураження.

• У рішенні на розташування на місці командир батальйону (роти) визначає:

• місця (райони) розташування підрозділів та час виходу до них;

• склад, завдання, рубежі сторожової охорони (в батальйоні) і від яких підрозділів вона виділяється;

• завдання і місця вогневих позицій приданих зенітних засобів;

• чергові підрозділи;

• заходи щодо захисту від зброї масового ураження, забезпечення бойової готовності, відбиття раптового нападу противника, інженер­ного обладнання районів (основного і запасного);

• місця пунктів управління.

• У ході рекогносцировки командир батальйону (роти) уточнює:

• місця розташування рот (взводів);

• інших штатних та приданих підрозділів;

• командно-спостережних пунктів;

• стартові (вогневі) позиції приданих зенітних підрозділів;

• місця розташування підрозділів технічного забезпечення та тилу;

• розвідуються та позначаються шляхи під’їзду.

• Під час постановки завдань на розташування командир батальйону (роти) вказує:

• механізованим, танковим та іншим штатним та приданим підрозділам:

• основні та запасні райони (місця) розташування;

• порядок їх зайняття;

• порядок інженерного обладнання;

• охороні:

• склад;

• позицію охорони (маршрут патрулювання);

• час їх зайняття (початок патрулювання);

• завдання;

• порядок відкриття та ведення вогню;

• порядок підтримання зв’язку та доповіді про противника;

• порядок зміни;

• перепустку та відгук;

• приданому зенітному підрозділу:

• стартові (вогневі) позиції;

• завдання;

• час готовності;

• ступінь бойової готовності.

• черговому підрозділу:

• склад;

• до яких дій бути готовому;

• район розташування;

• сигнали виклику.

• Під час організації взаємодії командир:

  • передбачає заходи у випадку відбиття нападу наземного противника;

  • вказує рубежі розгортання та завдання приданому артилерійському підрозділу (вогневі позиції та завдання);

  • визначає порядок підготовки та зайняття рубежів розгортання (вогневих позицій);

  • визначає порядок виходу на них;

  • визначає можливий маневр вогнем та підрозділами;

  • порядок відбиття нападу повітряного противника:

    • які чергові засоби мати в підрозділах;

    • порядок ведення вогню;

      • організовує боротьбу з повітряними десантами визначає:

        • найзручніші місця для висадки повітряних десантів противника;

        • порядок ведення спостереження за цими районами;

        • підготувати по цих місцях вогонь та маневр підрозділів;

• Під час організації всебічного забезпечення, визначає порядок організації:

  • ведення розвідки;

  • охорони;

  • інженерного обладнання району розташування;

  • маскування;

  • захисту від зброї масового ураження;

  • технічного та тилового забезпечення батальйону (роти).

• Здійснює контроль за:

• веденням розвідки;

• охороною;

• інженерним обладнанням району розташування;

• технічним обслуговуванням озброєння, техніки;

• поповненням ракетами та боєприпасами, іншими матеріальними засобами;

• підтриманням високої бойової готовності підрозділів.

1.6. ПОРЯДОК ТА ЗМІСТ РОБОТИ КОМАНДИРА БАТАЛЬЙОНУ (РОТИ) ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ЗАВДАННЯ НА ДІЇ В СТОРОЖОВІЙ ОХОРОНІ

Отримавши завдання на дії в сторожовій охороні, командир батальйону (роти):

• з’ясовує завдання;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення по карті;

• доводить завдання до підлеглих;

• виводить потай батальйон (роту) в район поблизу вказаного рубежу;

• організує спостереження і охорону;

• проводить рекогносцировку;

• уточнює рішення;

• уточнює бойові завдання підлеглим;

• уточнює питання взаємодії;

• організує зайняття рубежу;

• керує створенням системи вогню;

• керує інженерним обладнанням позиції;

• організує управління.

Зміст роботи командир батальйону (роти):

• Під час постановки бойових завдань командир батальйону (роти) в бойовому наказі вказує:

• Короткі висновки з оцінки противника.

• Об'єкти й цілі, що уражаються засобами старшого командира на напрямку майбутніх дій

Завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними

• Бойове завдання роти (батальйону)

Задум бою

• Після слова “наказую” – завдання підрозділам:

• сторожовим заставам:

• засоби підсилення;

• смугу охорони;

• позиції;

• ступінь їх інженерного обладнання;

• де виставити сторожові пости, патрульних та секрети;

• рубіж, до якого вести розвідку;

• порядок дій при відбитті нападу противника.

  • резерву:

    • склад;

    • район розташування;

    • до яких дій бути готовими;

      • підрозділам артилерії:

        • вогневі позиції;

        • завдання з підтри­мання бою сторожових застав.

          • зенітному підрозділу:

            • стартові (вогневі) позиції;

            • завдання;

            • час готовності;

            • ступінь готовності.

• механізованим (танковим) підрозділам:

• порядок ведення вогню по повітряних цілях противника

• Витрати ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання

• Час готовності до виконання завдання

• час зайняття позицій;

• готовність системи вогню;

• готовність інженерних загороджень;

• черговість і строки виконання заходів щодо маскування та інженерного обладнання району оборони.

• Місце командно-спостережного пункту та заступників

• Об’єкти, позначені знаками:

• червоного хреста і півмісяця;

• цивільної оборони;

• культурні цінності;

• устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил;

• порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору, вказані старшим начальником.