- •Основні терміни
- •Завдання курсу
- •Види навчальної діяльності студентів та форми контролю за нею
- •Рекомендації для студентів щодо опрацювання змісту модулів та виконання різних видів робіт
- •Програмні положення
- •Література
- •Співвіднесіть поняття:
- •Назвіть 5 основних відмінностей мезолітичної епохи України
- •Широко розкрийте поняття відтворююче господарство___
- •Література
- •Опишіть пантеон скіфських богів
- •Поясніть хто ці особистості.
- •Теми наукових робіт до модуля і
- •Контрольні запитання до модуля і
- •Модуль іі. Cтародавні слов’яни та проблема українського етногенезу Програмні положення
- •Лекція № 4
- •Лекція № 5
- •Література
- •Намалюйте схему взаємозв'язків племен (археологічних культур), що лежать в основі зародження слов'янських народів
- •Опишіть слов'янських богів
- •Прокоментуйте уривок з літопису, заповнивши пропущені слова
- •Наведіть гіпотези, інтерпретації постаті Кия
- •Встановіть назву джерел, в яких зустрічається етнонім "русь", у різних варіантах написання, з яких подано уривки:
- •Опорні поняття: державна символіка (прапор, герб, гімн), етнос, етимологія, ґенеза, народ, народність, нація, Русь, Україна. Література
- •Дайте визначення понять
- •Теми наукових робіт до модуля іі
- •Контрольні запитання до модуля іі
- •Перелік запитань до екзамену з курсу "Давня історія України"
Модуль іі. Cтародавні слов’яни та проблема українського етногенезу Програмні положення
Стародавні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найбільш ранні письмові відомості про слов’ян. Археологія зарубіжна і вітчизняна про появу слов’ян. Культури слов’ян ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.: комарівська, зарубинецька, пшеворська, зубрицька та ін. Слов’яни у другій чверті І тис. н.е.: черняхівська та київська культури, їх зв’язок із сусідніми племенами. Розселення та устрій.
Теорії походження слов’ян (автохтонні та аллохтонні): дунайська, Баварська, Шахматова, Вісло-Дніпровська, Ловмянського, Московська, Київська та ін.
Розвиток слов’янського етносу в другій половині І тис. н.е. Празька, пеньківська та колочинська культури. Розселення східних слов’ян у V-VІ ст. ст. Анти: розселення, устрій, господарство, військові походи, занепад. Північні та південні слов’янські племінні союзи: древляни, поляни, сіверяни, тиверці, уличі, дуліби, білі хорвати, словенці, полочани, в’ятичі, кривичі, радимичі, дреговичі. Розселення та устрій. Суспільні відносини. Господарська діяльність. Внутрішня і зовнішня торгівля. Ідеологія. Сусіди слов’ян: ляхи, хорвати, чехи, фракійці, Візантія, Хозарський каганат, фіно-угри, варяги (нормани).
Проблема походження українського народу. Характеристика понять: етнос, народ, народність, нація, національність. Питання походження термінів «Русь», «Мала Русь», «Україна» в історичній літературі. Індоєвропеїзм. Арії в історії України. Історіографія українського етногенезу. Українська державна символіка (тризуб, синьо-жовтий прапор, гімн): історія виникнення та становлення.
Лекція № 4
Тема: Стародавні слов’яни в українських землях (6 годин)
План
Огляд основних теорій походження давніх слов’ян.
Археологія про проблему походження слов’ян.
Різновиди слов’янського світу.
Розселення, устрій та господарська діяльність слов’янських племен.
Державні утворення слов’ян.
Слов’янські племінні союзи VII—IX століть.
Лекція № 5
Тема: Проблема походження українського народу (2 годин)
План
Огляд понятійного апарату з теми.
Індоєвропейський фактор в Європі.
Проблема походження українського народу в історичній літературі.
Українська символіка.
Семінарське заняття № 3 (2 години)
Питання для підготовки та обговорення
Етногенез слов'ян:
а) походження етноніму "слов'яни";
б) теорії походження давніх слов’ян;
в) українська школа славістів про слов'янський етногенез.
Семінарське заняття № 4 (6 години)
Питання для підготовки та обговорення
Характеристика ранньослов'янських археологічних культур.
Розселення, устрій та суспільні відносини слов’ян.
Вірування слов’ян.
Антський союз племен. Дуліби. Склавіни.
Слов’янські племінні союзи VІІ — ІХ століть.
Взаємовідносини ранньослов'янських племен із сусідніми племінними та державними утвореннями.
Опорні поняття: анти, археологічна культура, булгари, домашнє скотарство, дуліби, зарубинецька культура, господарська діяльність, жреці, землеробство, етногенез, київська культура, племінний союз, ремесло, слов’яни, склавіни, теорія походження, хозари, черняхівська культура, язичництво.