2. Приймання та зберігання цукрових буряків

Характеристику сировинної зони Жданівського цукрового заводу розглянемо за такими параметрами:

• кількість бурякосійних господарств;

• віддаленість господарств від заводу та бурякоприймального пункту;

• якість доріг;

• розміри посівів буряків в господарствах;

• ущільнення бурякових посівів;

• спосіб збирання за вивезення буряків;

• закупівля буряків в господарствах.

В 2010 році було заготовлено 186000 тонн цукрового буряка, в 2011 році –– 217000 тонн, в 2009 році збільшилась кількість бурякосійних господарств, що постачали сировину на цукровий завод, в тому числі за рахунок приватних осіб. Середня віддаль посівів 52 км. Сировинна зона розміщена в трьох областях: Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій. До складу сировинної зони в 2011 році входить 40 бурякосіючих господарств, 55 фермерських господарств, 3500 приватних осіб. Заготівля цукрової сировини в 2011 році збільшилась на 57076 тонн, площа посіву на 2785 га. Найбільшу частку в заготівлі сировини займає Хмільницький район. Весь буряк збирається поточним та поточно-перевалочним способами.

Важливе значення для покращення сировинного забезпечення цукрового заводу має правильне проведення збирання та вивозки буряка, дотримання оптимальних термінів початку і темпів збирання.

Ці вимоги повинні знайти відображення в затверджених графіках збирання та вивозки буряка, в відповідності з якими в вересні місяці на цукровий завод цукровий буряк повинен поступити в кількості, не більшій за 2 – 3 добову потребу заводу в сировині. Разом з ним необхідно не допускати простоїв заводу через відсутність сировини, які мали місце в 2003 та в 2004 роках.

Стиглість цукрових буряків розрізняють ботанічну, біологічну та технічно стиглі.

1. Ботанічна стиглість – досягається на другому році вегетації коли достигає насіння.

2. Біологічна стиглість – досягається в кінці вегетації періоду першого року життя , коли зупиняється приріст маси, відмирає листя, зменшується вміст води, а чистота клітинного соку достигає максимальної величини.

3. Технічна стиглість – досягається при максимальному вмісті цукрози і чистоти клітинного соку, наступає раніше біологічної.

Технічні вимоги до якості цукрового буряка

№	Найменування показників	Характеристика показів і норми
1	Фізичний стан	Такі, що не втратили тургор
2	Цвітучі коренеплоди	Не більше 1%
3	Підв’ялені коренеплоди	Не більше 5%
4	Коренеплоди із значними механічними пошкодженнями	Не більше 12%
5	Зелена маса	Не більше 3%
6	Гнилі, підморожені, муміфіковані коренеплоди	Не допускаються

Рівень технічної стиглості визначається його цукристістю (не менше 14%). Важливим показником якості цукрового буряка є ступінь його загальної забрудненості. До загальної забрудненості буряка відносять ґрунт, зв’язану та вільну гичку, черенки листа, бур’яни, бокові корінці та хвостики діаметром менше 1мм, а також інші органічні і мінеральні домішки. Буряк з високою забрудненістю (більше 10%) погано зберігається і переробляється. Наприклад, кожен відсоток зеленої маси знижує вихід цукру на 0,2%.

Для відбору проб буряку і визначення його забрудненості застосовують спеціальну установку. Вона складається з пробовідбірника, вертикальної мийки, вагів для зважування чистого і забрудненого буряку, сортувального конвеєра для видалення відпрацьованих проб. Проба буряку вивантажується із відбірника в приймальний лоток вагів для зважування забрудненого буряку автоматично після того як було проведено зважування контрольної проби на вагах для зважування чистого буряку. Оператор зважує вивантажений буряк, очищає від ґрунту, передає його на ваги для зважування чистого буряку і дає команду для подачі проби буряку в мийку. Після мийки (1-3хв) буряк вивантажується на конвеєр, який працює циклічно. Оператор зважує вивантажені на лоток буряки, а механізм фіксує на табло величину загальної забрудненості проби.

Визначення цукристості виконують по загальноприйнятій методиці (метод гарячої та холодної водної дигестії). Напівавтоматична лінія типу ІПС-1 для визначення цукристості складається із комплекту обладнання, розташованого в порядку виконання операцій:

1. Пристрій для одержання мезги;

2. Дозатори мезги, дистильованої води і ацетату свинцю;

3. Подрібнювачі буряку;

4. Станція фільтрації;

5. Поляриметр автоматичний.

Проба вимитого буряка після визначення забрудненості надходить в ківш підйомника. При русі ковша вгору відбувається подрібнення пилами; відпрацьований буряк видаляється в лабораторії. Мезга надходить у нахилену ділянку транспортера. При перекиданні мезги відбувається її перемішування. З транспортера мезга надходить у дигестійний сосуд. Після зважування дози мезги 70 – 80г автоматично змінюється рух транспортера, стакан з мезгою переносять на ваги. Через дозатор дистильована вода надходить в грузоприймальний пристрій до врівноваження наважки мезги, а потім подається в стакан.

Він переноситься у гніздо столика – подрібнювача де його вмикають, через 90 с він автоматично виключається, а в стакан подається 10 мл ацетату свинцю. Таким чином цикл триває 120с. Потім стакан переносять на станцію фільтрації, де розчин автоматично фільтрується і подається в кювету датчика поляриметра, за яким знімають покази.

Кагатне поле має місткість 90 тис. тон цк. буряка .У наявності є сплавна площадка, площадки з твердим покриттям, ґрунтові площадки, автомобільна площадка. Кагатне поле обладнане системою електро- та водопостачання, телефонним зв’язком. Дороги з твердим покриттям прокладено від ваг до сировинної лабораторії та сплавної площадки і кагатів, інші – ґрунтові. Площадок, обладнаних вентиляторами немає.

Для визначення температури в кагатах використовуються кагатні термометри. Температурні дані записуються в журнал.

Із засобів визначення маси буряків в наявності є шість ваговимірювальні комплекси, що дозволяє проводити зважування вантажів масою до 60 тон. Якщо маса вантажу до 20 тон, то зважування проводиться з точністю до 10 кг, а якщо від 20 до 60 тон – з точністю до 20 кг.

З 6-ти Бумів, які знаходяться на кагатному полі, жоден не може в повному обсязі відділити бурякову масу від домішок.

Парк бурякоукладачів складається з п’яти механічних Бумів та одного електричного. Це дає змогу розвантажувати будь-які транспортні засоби, що використовуються для перевезення цукросировини. З допоміжних засобів на бурякопункті в наявності є переобладнаний окроплювач марки ОП-2000.

У зв’язку з відсутністю антисептичних препаратів, оброблення ними кагатів з метою запобігання проростання та загнивання не проводиться. Обов’язковим заходом є оброблення поверхонь кагатів розчином вапнякового молока.

У зв’язку з недовготривалим зберіганням цукросировини і подавання її в завод ще до настання морозів, укривання кагатів від підмерзання не проводиться.

Оскільки на кагатному полі відсутня система вентиляції сплав площадок, то вентилювання кагатів зволоженим повітрям не проводиться. Проводиться лише зволоження між кагатних площадок та під’їзних доріг.