1. Історичне значення Української Гельсінкської (Хельсінкської) спілки.

1. Яскравою сторінкою історії дисидентського руху в Україні стала діяльність Української Гельсінкської (Хельсінкської) спілки. Вона була створена у 1976 р. з метою сприяння виконанню рішень Хельсінкської наради 35 держав Європи і Північної Америки щодо прав людини і додержання принципів демократії (1975 р.). УГС була легальною організацією, що співпрацювала з аналогічними групами, створеними в інших республіках СРСР, а також правозахисними організаціями західних країн. Охарактеризувати напрямки діяльності УГС та форми переслідування дисидентів. Проаналізуйте творчість та діяльність М. Руденка, О.Тихого, М. Мариновича, М.Матусевича, Л. Лук’яненка, О. Шевченка, В. Чорновіла, В. Стуса, С. Хмари, В. Марченка, Ю. Литвина та ін. До кінця 80-х років ХХ ст. дисидентський рух було придушено.

Основна література.

1, 3,4, 10,11,12,13,14,15, 19.

Додаткова література.

23,24, 28, 30, 39,41, 46, 51.

Інтернет-ресурси.

55,56,57,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 7. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України

1. Політика перебудови.

2. Екологічна ситуація в урср на поч. 80х рр. ХХст. Чорнобильська катастрофа 1986 р.

1. Для висвітлення питання необхідно зазначити, що політика «перебудови» розпочалася з обранням 11 березня 1985 р. Генсеком ЦК КПРС 54-річного М. С. Горбачова. Курс на перебудову суспільства було проголошено (квітень 1985 р.), він передбачав прискорення соціально - економічного розвитку й гласність. Назвіть особливості «перебудови» в Україні.

Напишить в чому проявлялася демократизація українського суспільства.

У процесі здійснення «перебудови» все більше виявлялась недосконалість СРСР. Формально він проголошувався як союз рівноправних республік, а фактично - був імперською тоталітарною державою, яка управлялась з єдиного центру -Москви. Чому політика «перебудови» не дала бажанних результатів.

Охарактеризуйте процес активізації сіспільно-політичного життя УРСР та формування багатопартійності.

2.Чорнобильська катастрофа 1986 р.

Розгяладаючи це питання в першу чергу треба зупинитися на непродуманій надіндустріалізації Придніпров’я та Донбасу, інтенсивному спорудженні численних штучних “морів” на Дніпрі, побудовою АЕС. На Україну, яка займала менш ніж 3% території СРСР, припадало майже 25% усіх шкідливих виробництв, кожне 5-е «найбрудніше» місто радянського Союзу було розташоване в Україні: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь. Назвіть причини аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 р. Цю аварію лише із з’ясуванням її масштабів і наслідків людство почало усвідомлювати як планетарну катастрофу. До 1990 р. в Україні було дегазовано 3,5 млн. га орної землі і 1,5 млн. га лісу. Смертоносна пляма радіоактивного забруднення накрила понад 1000 українських міст та сіл. Граничне забруднення біосфери навколо ЧАЕС зумовило появу на карті України 30-кілометрової «зони відчуження», з території якої було здійснено масове переселення людей в інші регіони республіки.