Основна література.

1,2,3,5,6,8, ,10,11,12,13,14,16,18,20.

Додаткова література.

21,24,25,26,27,28,29, 30,31,32,33,39,41,42,46,47,52,53,54.

Інтернет-ресурси.

55,56,58,59,60,61,62,63,64.

Блок 6. Україна під владою Речі Посполитої

1. Братства та їх роль у розвитку української культури XV cт. – XVIII ст.

2. Люблінська та Берестейська унії.

1. Розглядаючи питання треба зазначити, що братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному житті, у боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили Польща та католицька церква в Україні. Братства відстоювали інтереси православної церкви. Серед братств особливу роль відіграло Київське братство, засноване близько 1615 р. до якого вступило багато міщан, православних шляхтичів, а також запорізьке військо на чолі з гетьманом П. Сагайдачним. Необхідно зупинитися на діяльності братств по відкриттю шкіл, друкарень, навколо яких збиралися культурні сили.

2. Необхідно назвати причини об’єднання Польщі та Литви. Вдалою спробою стало підписання унії 1 липня 1569 р. в місті Люблін на загальному польсько-литовському сеймі. Аналізуючи зміст унії треба зазначити, що польське королівство та Велике князівство Литовське об’єднувались в єдину державу - Річ Посполиту з єдиним виборним королем і сеймом; створювалася єдина казна та грошова одиниця; проводилась єдина зовнішня політика; українські землі, що входили до складу Литви, переходили у склад Польщі. Для України Унія мала вкрай негативні наслідки: більшість земель України підпадало під владу Польщі; були проведені зміни в адміністративному управлінні, введена нова судова система, всі адміністративні посади займали поляки; православні ставали безправними і жорстоко експлуатувалися католицькою шляхтою. Таким чином, створення Речі Посполитої розпочало тривалу історію експлуатації українців.

Розглядаючи це питання треба підкреслити, що з моменту розколу християнства 1054 р. на православну та католицьку гілки ідея унії (об'єднання) завжди знаходила своїх прихильників. Але, проблемою було те, що православні вважали, що унія можлива лише за відмови Римського Папи від ієрархічної першості в християнській церкві, а основною вимогою католиків було визнання православними зверхності Папи. За таких умов  1596 р. у м. Бересті відбулося оформлення унії. Однак собор розколовся на дві частини — уніатську та православну. Уніатська частина затвердила акт об'єднання церков та утворення греко-католицької церкви, яка підпорядковувалася Папі Римському. Було визнано основні догмати католицької церкви, водночас церковні обряди залишилися православними, а церковнослов'янська мова — мовою богослужіння. Уніатське духовенство, як і католицьке, звільнялося від сплати податків, уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади. Крім того, уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті. Православний собор не визнав правомірність рішення уніатів. Усі спроби примирення були марними: незабаром сторони прокляли одна одну. Внаслідок цього унія замість консолідації ще більше поглибила розкол суспільства, започаткувала нову площину розшарування. Назвіть причини, чому не відбулося об’єднання християн.