- •1. Основні теорії походження держави та права.
- •2.Поняття та ознаки держави.
- •3.Форми державного устрою.
- •4.Форми державного режиму.
- •5.Форми правління сучасних держав.
- •1) Президентська
- •6.Історичні типи держави.
- •7.Поняття та види соціальних норм. Ознаки права.
- •8.Джерела права. Закони та підзаконні акти.
- •9.Система права та система законодавства.
- •10.Поняття норм права, їх структура та класифікація.
- •11.Правовідносини: види та структура.
- •12.Правовідносини: поняття та ознаки.
- •13. Взаємозв'язок соціальних норм.
- •14. Єдність та відмінність права та моралі.
- •15.Функції права.
- •16.Поняття галузі права та правового інституту.
- •17.Юридичні факти: поняття, значення і класифікація.
- •18.Поняття, ознаки та види правопорушень.
- •19.Склад правопорушення.
- •20.Підстави та види юридичної відповідальності.
- •21.Ознаки та цілі юридичної відповідальності.
- •22.Поняття законності і правопорядку, їх гарантії.
- •23.Конституційні права особи.
- •Право на свободу думки і слова, на вільний вираз своїх поглядів і переконань.
- •24.Конституційні обов'язки.
- •Пошана державних символів України, а саме — Державних Прапора, Герба, Гімну;
- •Отримання повної середньої загальної освіти. Цей обов'язок адресований кожній людині;
- •25.Система органів державної влади в Україні.
- •26.Правовий статус та повноваження Верховної Ради України.
- •28. Правовий статус Президента України
- •29.Конституційний статус судової влади.
- •30.Виборча система України.
- •31.Підстави набуття громадянства.
- •32.Підстави припинення громадянства.
- •33.Гарантії прав та свобод людини і громадянина.
- •34.Законодавчий процес та його стадії.
- •35.Загальна характеристика Цивільного кодексу України.
- •36.Громадяни як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •37.Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин.
- •38.Загальна характеристика акціонерного товариства.
- •39.Загальнахарактеристика товариства з обмеженою відповідальністю
- •40.Загальна характеристика повного товариства.
- •41. Загальна характеристика товариства з додатковою відповідальністю та командитного товариства.
- •42. Право власності: поняття та форми.
- •43.Порядок здійснення спільної часткової власності.
- •44.Право власності та його захист.
- •45.Позовна давність.
- •46.Цивільно-правова відповідальність.
- •47.Поняття моральної шкоди та порядок її відшкодування.
- •48.Об'єкти цивільних прав.
- •49.Поняття та види представництва.
- •50.Спадкування за законом .
- •51.Спадкування за заповітом.
- •52. Оформлення права на спадщину.
- •53. Спадковий договір.
- •54. Загальні положення про правочин.
- •55.Укладення договору
- •56.Умови дійсності правочинів
- •57. Поняття зобов’язання.
- •58. Окремі види зобов'язань.
- •63.Державна реєстрація юридичних осіб.
- •64.Забезпечення виконання зобов'язання: неустойка (штраф, пеня), завдаток.
- •66.Забезпечення виконання зобов'язання: завдаток і застава.
- •Види застав:
- •Предмет застави:
- •67.Відповідальність за порушення зобов'язання.
- •Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
- •69. Поняття заручин. Умови вступу до шлюбу.
- •70. .Розірвання шлюбу в органах рацс.
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •71.Розірвання шлюбу у судовому порядку.
- •72.Особиста приватна власність дружини та чоловіка. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •73.Поділ спільної сумісної власності подружжя.
- •74.Права подружжя на утримання.
- •75.Аліментні права та обов'язки батьків та дітей.
- •76.Шлюбний договір.
- •77. Позбавлення батьківських прав.
- •78.Поняття та зміст трудового договору.
- •79. Випробування при прийнятті на роботу.
- •80.Переведення на іншу роботу
- •81.Умови та порядок прийому на роботу.
- •82.Розірвання трудового договору за ініціативою працівника.
- •83.Розірвання трудового договору за ініціативою власника.
- •84.Трудова дисципліна.
- •85. Робочий час та відпочинок
- •87. Поняття злочину та його склад.
- •88. Види злочинів.
- •89. Поняття , цілі і види покарання.
- •90.Стадії вчинення злочинів.
- •91.Поняття осудності, неосудності та обмеженої осудності.
- •92.Співучасть у злочині.
- •93.Обставини, що обтяжують покарання:
- •94.Обставини, що пом'якшують покарання:
- •95.Основи цивільного процесуального права.
- •96.Основи кримінального процесуального права.
- •97.Основи громадянского процесуального права
- •98.Зміст позовної заяви в цивільному процесі.
- •100. Досудовий порядок врегулювання господарських спорів.
50.Спадкування за законом .
За відсутності заповіту, або коли особи, які є спадкоємцями за заповітом, відмовились від спадщини, відб. спадкування за законом. Всі спадкоємці поділ на дві черги: 1-ша черга – діти померлого, дружина, батьки. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їхніх батьків, хто був би спадкоємцем. За відсутності спадкоємців першої черги, або не прийнятті ними спадщини, успадковують спадкоємці другої черги – брати і сестри померлого, а також дід і баба померлого з боку батька, так і з боку матері. 3-тя: рідні дядько та тітка; 4-та: особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини; 5-та: інші родичі спадкодавця до 6-го ступеня споріднення включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Не мають права на спадщину особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або кого-небудь із спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Не мають права стати спадкоємцями батьки після дітей, стосовно яких вони позбавлені батьківських прав, а також батьки і повнолітні діти, які не доглядали спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку. Для придбання спадщини треба в 6-ти місячний термін від дня відкриття спадщини вступити в володіння спадковим майном або подати в нотаріальну контору за місцем її відкриття заяву про прийняття спадщини.
51.Спадкування за заповітом.
Заповіт – це розпорядження особи, зроблене у визначеній законом формі, про долю належних їй цінностей на випадок смерті.
Право на заповіт має ФО з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. До нотаріально посвідчених прирівнюються заповіти, складені в екстремальних умовах, якщо вони посвідчені керівником установи, в якій знаходилась особа перед смертю (лікарні, на морському, річковому судні, у пошуковій або іншій експедиції, в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, під вартою тощо). Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька ФО, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач може змінити або скасувати заповіт і скласти новий. Заповідач може позбавити права на спадщину одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Неповнолітні та непрацездатні повнолітні діти спадкодавця, а також дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом.
На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.
Подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.
У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті.
На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.