24

ПЛАН

ВСТУП…………………………………………………………………………3

Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА СИСТЕМИ ПРАВА

1. Поняття та характерні риси системи права……………………..5

2. Проблемні питання визначення структури системи права…….7

Розділ 2. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ГАЛУЗЕЙ ПРАВА

2.1. Поняття та ознаки галузі права…………………………………....10

2.2. Критерії розмежування галузей права……………………………13

Розділ 3. ІНСТИТУТ ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ

3.1. Поняття та ознаки інституту права……………………………….16

3.2 Класифікація інститутів права…………………………………….18

Розділ 4. ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА…………………..20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...24

ВСТУП

Актуальність теми  роботи визначається в першу чергу тим, що система права - це дуже складний багаторівневий комплекс, який включає не менш складні структурні елементи: норми права, інститути, галузі. Вивчення поняття "система права" є основною метою курсової роботи.

Для юристів свого роду аксіомою є положення про те, що право за своїм змістом повинно не тільки відповідати природі соціально-економічного ладу, бути втіленням національної і світової культури і способу життя народу, а й виступати універсальним регулятором поведінки і діяльності людей. Воно за своєю формою має належним чином бути організовано, внутрішньо влаштовано і узгоджено, щоб не спростовувати себе в силу внутрішніх протиріч. Право з цієї точки зору має представляти специфічно-юридичну регулятивну систему, або володіти властивістю системності. Для вираження цієї якості права в юридичній науці використовується категорія "система права".

Мета курсової роботи - розкрити сутність поняття системи права і розглянути її структуру, принципи побудови та проблеми і перспективи сучасної системи українського права. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1) Розкрити сутність поняття «система права» та її структуру

2) Розкрити сутність понять « галузь права» та « інститути права» та визначити їх структуру

3) Визначити основні тенденції та проблеми розвитку системи сучасного українського права

За допомогою розкриття поставлених завдань в курсовій роботі виявляється сутність і особливості структури системи права.

У відповідності з метою і завданнями робота розділена на чотири розділи. 

У першому розділі розглядаються теоретичні поняття системи права, її структуру та проблемні питання.

У другому розділі розглядаються теоретичні поняття галузі права та критеріїї їх розмежування.

У третьому розділі розкривається питання інституту права та його класифікація.

У четвертьому розділі описуються основні проблеми та перспективи розвитку системи сучасного українського права.

Розділ 1. Поняття та структура системи права

1. Поняття та характерні риси системи права

Почнемо з того, що термін "система" є універсальним, використовуваним в самих різних галузях людських знань.

Система права - об'єктивне, зумовлене системою суспільних відносин, багаторівневе будову національного права, що полягає у поділі єдиних за своєю соціальною сутністю і призначенням у суспільному житті, внутрішньо узгоджених норм на певні частини, звані галузями, підгалузями та інститутами права.

Система права виступає як внутрішня форма права, що відображає реально існуючі в тій чи іншій країні і опосередковувані їм суспільні відносини і часто розкривається як результат систематизації юридичних норм, тобто як продукт раціональної діяльності державних органів. Подібний погляд добре вписувався в загальну теорію наукового комунізму, яка оголошувалася концепцією планомірного руху суспільства до свого комуністичного майбутнього. [ 4, c. 278]

Раціонально будується будинок світлого майбутнього, раціонально будується і система права.  Не меншою мірою цю думку відповідало і розуміння права як функції держави. Якщо держава творить право, то воно творить і його систему, тобто свідомо створює його у вигляді системи.

Наше праворозуміння виключає характеристику системи права як штучної конструкції і результату побудови державою логічно стрункої структури. Якщо право - продукт природничо-історичного розвитку, то й об'єктивно притаманна йому системність - того ж самого походження. Воно спочатку структуроване, упорядковано, і розглядати його структуру (системність) у відриві від нього самого, можна тільки умовно, розуміючи, що мова йде лише про штучне препаруванні для приватних пізнавальних цілей. Після їх досягнення доведеться знову повернутися до розгляду системності як сторони, моменту самого права. Адже вивчати право - значить вивчати його систему, а вивчати його систему - значить вивчати право з однією з його істотних сторін. Тому будь-який тип права має таку властивість, як системність. Системність вказує на те, що право є не випадковим набором розрізнених юридичних норм, а цілісним стійким утворенням. [ 7, c. 123 ]

В основі цієї цілісності і єдності лежать численні об'єктивні і суб'єктивні чинники. Серед суб'єктивних факторів можна назвати прагнення і докладені зусилля законодавця до створення і розвитку такої системи права, яка б відрізнялася не тільки монолітністю і органічною єдністю, а й елементарної злагодженістю і непротиворечивостью складових її частин. До об'єктивних факторів, що сприяють формуванню цілісність та єдність системи права, слід віднести ті матеріальні, соціальні та інші умови життя суспільства, які визначають не тільки процес виникнення й існування системи права, але й об'єктивну необхідність її злагодженого та ефективного функціонування.

Система права володіє наступними ознаками:

• Об'єктивний характер, тобто відбиває реально існуючу систему суспільних відносин;

• Цілісність, тобто узгодженість, несуперечність і взаємодія всіх норм права;

• Диференційованість, тобто підрозділяється на відносно самостійні частини - галузі, підгалузі, інститути права;

• Наявність зв'язків між елементами системи права;

• Стійкість і динамізм.