С евастопольський інститут банківської справи

Української академії банківської справи Національного банку України

Кафедра економіки, обліку та аудиту

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

доктор с/г наук, доцент

____________ В.В.Обливанцов

01.09.2010

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Економіка підприємства»

освітньо-професійної програми підготов бакалаврів за напрямами

6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит»

Укладач: д.е.н., професор _______________ С.Г.Черемісіна

01.09.2011

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри, протокол від 01.09.2011 р. №1

Севастополь – 2011

ЗАТВЕРДЖУЮ завідувач кафедри _______________ (назва кафедри) _______________________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2011 р.	Зміст відповідає вимогам робочої навчальної програми дисципліни Викладач: _____________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2011 р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри __________________________, протокол від __.__.2011р. №___
ЗАТВЕРДЖУЮ завідувач кафедри _______________ (назва кафедри) _______________________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2012 р.	Зміст відповідає вимогам робочої навчальної програми дисципліни Викладач: _____________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2012 р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри __________________________, протокол від __.__.2012р. №___
ЗАТВЕРДЖУЮ завідувач кафедри _______________ (назва кафедри) _______________________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2013 р.	Зміст відповідає вимогам робочої навчальної програми дисципліни Викладач: _____________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2013 р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри __________________________, протокол від __.__.2013р. №___
ЗАТВЕРДЖУЮ завідувач кафедри _______________ (назва кафедри) _______________________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2014 р.	Зміст відповідає вимогам робочої навчальної програми дисципліни Викладач: _____________________ (науковий ступінь, вчене звання) _______________ /______________/ (підпис) (ПІП) __.__.2014 р.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри __________________________, протокол від __.__.2014р. №___

ПЕРЕДМОВА

Конспект лекцій розроблений відповідно до вимог робочої навчальної програми з дисципліни «Економіка підприємства» нормативної компоненти освітньо–професійної програми підготовки за напрямами 6.030502 – «Економічна кібернетика», 6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси та кредит», 6.030509 – «Облік і аудит» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», які розроблені Науково–методичною комісією з галузі «Економіка та підприємництво» Міністерства освіти і науки України та Київським національним економічним університетом.

Конспект лекцій містить зміст лекційного курсу, завдання до самостійного вивчення теоретичного матеріалу курсу, що вивчається в позааудиторний час, список рекомендованої літератури і ресурсів Інтернет, ілюстративний матеріал до лекцій.

ЗМІСТ

ВСТУП 5

Принципи підприємницької діяльності: 12

Формування організаційної структури 44

Принциповий вибір організаційної структури 44

Стратегія маркетингу – це докладний план досягнення маркетингових цілей підприємства. Її стратегії має наступний вигляд: аналітична інформація; цілі маркетингу; стратегії у області маркетингових досліджень; інструменти маркетингу; стратегії в області організаційних змін. 173

Таблиця 10.3 – Система показників ефективності діяльності підприємств 206

ВСТУП

Дисципліна «Економіка підприємства» належить до нормативної компоненти освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямами 6.030502 – «Економічна кібернетика», 6.030503 – «Міжнародна економіка», 6.030508 – «Фінанси та кредит», 6.030509 – «Облік і аудит» галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво».

Мета: формування ринково орієнтованого економічного світогляду і знань щодо методів прийняття оптимальних господарських рішень за наявних обмежених ресурсів та альтернативних можливостей їх використання.

Завдання: надання знань про методологічні засади цивілізаційної теорії розвитку суспільного виробництва, формування первинних знань у сфері прогнозування і планування економічних показників, розробки економічної стратегії розвитку підприємства, методів та методик оцінки соціально-економічної ефективності діяльності підприємства.

Предметом навчальної дисципліни є методи і способи раціонального поєднання й ефективного використання усіх елементів виробничого процесу (техніки, технології, персоналу) на рівні підприємства.

Зміст дисципліни розкривається в наступних темах:

1. 1. Теорії підприємств і основи підприємництва

   2. Структура та управління підприємством

   3. Персонал підприємства. Продуктивність, мотивація та оплата праці

   4. Основні виробничі фонди.

   5. Оборотні кошти підприємства активи.

   6. Інвестиційні ресурси та інноваційні процеси у підприємстві

   7. Техніко-технологічна база і інфраструктура підприємства. Організація виробництва.

   8. Витрати і ціни на продукцію.

   9. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції.

   Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності. Економічна безпека підприємства

Поточний контроль знань та одержаних навиків здійснюється при перевірці конспекту лекцій, опитуванні на практичних заняттях, оцінці виконання контрольних робіт.

Підсумковий контроль знань здійснюється у вигляді підсумкового екзамену і полягає в оцінюванні засвоєння студентами програмного матеріалу, набуття ними вміння та практичних навичок в даній предметній галузі, здатності опрацювання та письмового викладу конкретних питань дисципліни та проведення розрахунків за тематикою курсу.

На вивчення дисципліни навчальним планом передбачено 144 години, з них 14% відведено на лекційні заняття, 22% на практичні заняття. На самостійне вивчення відводиться 41% часу.

Послідовність вивчення розділів дисципліни задається тематикою лекцій та завдань для самостійної роботи, що доводяться на кожній лекції. Перелік рекомендованої літератури, на яку дається посилання під час вивчення дисципліни, подано в наступній таблиці.

Таблиця 1  – Перелік рекомендованої літератури

№ пор.	Бібліографічний опис	Кількість примірників	УДК бібліотеки
Основна література
1	Березін, О.В., Бутенко, Н.В. Економіка підприємства [Текст]: практикум: навч. посібник / Березін О.В., Бутенко Н.В. – К.: Знання, 2009. – 254 с.
2	Верхоглядова, Н.І., Ядранський, Д.М., Іваннікова, Н.А. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник/ Н.І. Верхоглядова, Д.М. Ядранський, Н.А. Іваннікова, Н.А – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 384 с.
3	Економіка підприємства [Текст]: підручник / за заг. Ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.
4	Іванілов, О.С. Економіка підприємства [Текст]: підручник / О.С. Іванілов. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 728 с.
5	Організація та управління інноваційною діяльністю [Текст]: підручник / за ред. проф. Перерви П.Г., проф. Меховича С.А., проф. Погорєлова М.І. – Харків: НТУ «ХПІ», 2008. – 1025 с.	20
6	Гриньова В.М., Салун, М.М. Організація виробництва [Текст]: навч. посібник /В.М. Гриньова, М.М. Салун. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 552 с.
7	Гетьман, О.О. Економіка підприємства [Текст]: навч. посібник / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 488 с.	20
8	Донець, Л.І. Основи підприємництва [Текст]: навч. посібник / Л.І. Донець, Н.Г. Романенко. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 320 с.
9	Яковлєв, А.І. Методика визначення ефективності інвестицій, інновацій, господарських рішень в сучасних умовах [Текст]: навчальний посіб/ А.І Яковлєв. – Х.: Бізнес Інформ, 2001. – 56 с.
10	Фатхутдинов, Р.А. Организация производства [Текст]: Учебник / Фатхутдинов Р.А. – М. ИНФРА-М, 2000. – 672 с.
11	Савицкая, Г.В. Экономический аналіз [Текст]: учеб.– 11-е изд., испр. и доп. / Г.В. Савицкая. – М. : Новое знание, 2005. – 651 с.
12	Экономика предприятия: тесты, задачи, ситуации [Текст]: учебное пособие/Под ред. В.Я. Горфинкеля, Б.Н. Чернышева. – 4-е изд., перераб. И доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 335 с.

ЛЕКЦІЯ 1.

Теорії підприємств і основи підприємництва

Анотація

Підприємництво як сучасна форма господарювання. Функції і принципи підприємницької діяльності. Інноваційна модель підприємницької діяльності. Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки в підприємницькій діяльності. Класифікація і структура підприємств. Об’єднання підприємств. Класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності. Поняття, цілі, напрямки діяльності підприємства. Види підприємств. Правові основи функціонування ринкових суб’єктів. Створення, реєстрація, ліквідація та реорганізація підприємства. Ринкове середовище господарювання підприємств.

План лекції

1. Підприємництво: теорії розвитку та сучасний економічний зміст

2. Типи та моделі підприємницької діяльності

3. Організаційні форми підприємницької діяльності

4. Підприємство як економічний суб’єкт господарської діяльності

1

Сучасна економічна наука визначає підприємницькі здібності, перш за все, як один із економічних ресурсів наряду із землею, капіталом та працею. Підприємницька здатність об’єднує усі економічні ресурси заради створення економічних благ для задоволення потреб суспільства. Реалізація підприємницької здатності відбувається шляхом здійснення підприємництва.

З одного боку, підприємництво можна розглядати як форму економічної активності. З даної точки зору це означає орієнтацію на досягнення комерційного успіху, перспективність, інноваційний характер діяльності, незалежність і самостійність суб’єктів у прийнятті управлінських рішень.

З іншого боку, підприємництво слід розглядати як певний стиль і тип господарської поведінки, для якої характерні наступні риси: мобільність, динамічність, творчий підхід до справи, ініціативність і заповзятливість, готовність до ризику й уміння ним управляти, орієнтація на потреби споживачів.

Уперше термін “підприємець” використав англійський економіст Річард Кантільйон на початку XVІІІ ст. Він стверджував, що підприємець – це людина, яка діє в умовах ризику. Пізніше відомий французький економіст початку XІX ст. Ж.Б. Сей сформулював визначення підприємницької діяльності як поєднання трьох класичних факторів виробництва: Землі, Капіталу, Праці.

Еволюція підходів щодо визначення понять «підприємець» та «підприємницька здатність» наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Еволюція термінологічної і змістовної сутності понять «підприємець» та «підприємницька здатність»

№ п/п	Автор	Зміст поняття	Рік
1	2	3	4
1.	Р. Кантильйон	Підприємець – людина, що приймає рішення і задовольняє свої потреби за умов невизначеності. Дохід підприємця – це плата за ризик	1725
2.	А. Тюрго	Підприємець – людина, яка повинна володіти не тільки визначеною інформацією, але і капіталом	1770
3.	А. Сміт	Підприємець – власник підприємства і втілювач ризикованих комерційних ідей. Його основна функція – організація й управління виробництвом у рамках звичайної господарської діяльності	1776
4.	К. Бодо	Підприємець – особа, що несе відповідальність за започатковану справу, планує, контролює, організує і володіє підприємством. Він повинен володіти певним інтелектом, інформацією і відповідними знаннями	1797
5.	Ж.-Б. Сей	Підприємництво – це раціональна комбінація факторів виробництва в конкретному ринковому просторі. Підприємець – людина, що організує людей в межах виробничої одиниці, постійно знаходиться в центрі процесу виробництва і розподілу, а в основі його діяльності лежить здатність організувати виробництво і збут продукції	1830
6.	М.Вебер	Підприємницька діяльність – це втілення раціональності (під раціональністю тут розуміється функціональна ефективність, одержання максимальної вигоди від використання вкладених коштів і зусиль тощо). В основі підприємництва лежить раціональна етика протестантизму, а світогляд, моральність впливають на діяльність підприємця	1910
7.	Й. Шумпетер	Головне в підприємництві – інноваційна діяльність, а право власності на підприємство не є його істотною ознакою. Підприємцем може бути будь-хто, здійснюючий нові комбінації факторів виробництва: службовець акціонерного товариства, державний чиновник і менеджер підприємства будь-якої форми власності. Головне “...робити не те, що інші” і “...не так, як роблять інші”. Підприємницький статус непостійний, тому що суб’єкт ринкової економіки є підприємцем тільки тоді, коли здійснює функції новатора, і втрачає цей статус, як тільки переводить свій бізнес на рейки рутинного процесу	1911

Продовження табл. 1.1

1	2	3	4
8.	І. фон Тюнен	Підприємець – власник особливих якостей (особа, що вміє ризикувати, приймати нестандартні рішення і відповідати за свої дії) і тому претендує на незапланований (непередбачений) дохід. Підприємець повинен одержувати дохід як за ризик, так і за підприємницьке мистецтво, при цьому він не обов’язково повинен бути новатором	1911
9.	Ф. Найт	Менеджер стає підприємцем тоді, коли його дії стають самостійними, і він готовий до особистої відповідальності. Підприємницький дохід – це різниця між очікуваною (прогнозної) грошовою виручкою фірми та реальною її величиною. Незважаючи на невизначеність майбутнього, підприємець може “вгадати” основні параметри розвитку виробництва й обміну, за що одержати додатковий комерційний ефект	1921
10.	Дж. М. Кейнс	Підприємець – своєрідний соціально-психологічний тип господаря, для якого головне “... не стільки раціональна калькуляція Вебера чи новаторство Шумпетера, скільки набір визначених психологічних якостей”. Його основні підприємницькі якості: уміння співвіднести споживання і заощадження, здатність до ризику, дух активності, впевненість у перспективах тощо. Основні мотиви підприємницької діяльності: прагнення до кращого, до незалежності, бажання залишити спадкоємцям набуті блага	1936
11.	Д. Макклелланд	Підприємець – енергійна людина, що діє в умовах помірного ризику	1961
12.	П. Друкер	Підприємець – людина, що використовує будь-яку можливість з максимальною вигодою	1964
13.	А. Шапіро	Підприємець – людина, що виявляє ініціативу, організує соціально-економічні механізми, діючи в умовах ризику, і несе повну відповідальність за можливу невдачу	1975
14.	К. Веспер	Підприємець по-різному виглядає в очах економіста, психолога, інших підприємців і політиків	1980
15.	Г. Піншо	Інтрапренерство – внутрішньофірмове підприємництво. Інтрапренер діє в умовах існуючого підприємства, на відміну від антрепренера, що створює нове підприємство	1983
16.	Р. Хізрич	Підприємництво – процес створення чогось нового, що має вартість, а підприємець – людина, що витрачає на це весь необхідний час і сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний і соціальний ризик, одержуючи в нагороду гроші і задоволення досягнутими результатами	1985
17.	М. Аллє	Підприємець – особа, що відіграє провідну роль у ринковій організації господарства	1988

Таким чином, розглянувши різні підходи щодо змістовної сутності підприємництва, можна зробити висновок, що підприємницька діяльність – це реалізація особливих здібностей індивіда, що супроводжується ефективним поєднанням факторів виробництва, здатність йти на ризик та вигравати, бути сприйнятливим до інновацій та власного генерування новаторських ідей для отримання доходу.

Згідно Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 55 Господарського кодексу України) є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання можуть бути:

1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб’єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління. Об’єкт підприємницької діяльності – це товар, продукт, послуга, власне, те, що може задовольнити чиюсь потребу й що пропонується на ринку для придбання, використання та споживання.

Принципи та функції підприємництва

Підприємництво – не лише особливий вид діяльності, а й певний стиль і тип господарської поведінки, якому притаманні властивості:

• ініціативність і пошук нетрадиційних рішень у сфері бізнесу;

• готовність наражатися на ризик;

• гнучкість і постійне самооновлення;

• цілеспрямованість і наполегливість у бізнесовій діяльності.

Підприємець повинен володіти відповідними особистими якостями, що впливають на успішне здійснення підприємницької діяльності (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – Особисті якості підприємця