18

Тема 5. Методологічні засади вгк

План

1. Методологія ВГК: елементи (метод, методика, прийоми) та їх сутність і види.

2. Методичні прийоми у ВГК.

3. Фактичні методичні прийоми при ВГК.

4. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми.

5. Документальні методичні прийоми.

6. Вибіркові і суцільні спостереження у ВГК.

1. Методологія вгк: елементи (метод, методика, прийоми) та їх сутність і види.

Методологія внутрішньогосподарського контролю охоплює спосо­би пізнання господарських явищ для досягнення заздалегідь встановле­ної мети, загальнонаукові методи дослідження та спеціальні методи контролю.

Відсутність єдиних методологічних засад внутрішньогосподарського контролю спричиняє на практиці застосування різних підходів до вико­нання однакових контрольних процедур; багаторазове проведення пе­ревірок одних об'єктів і відсутність доцільних перевірок інших; несвоє­часне здійснення контролю; слабке врахування ризику; відсутність си­стемного підходу до внутрішньогосподарського контролю; неповне ви­користання потенціалу контролю; тощо.

Незважаючи на широке використання поняття "мето­дологія" стосовно до контролю, єдиної думки щодо його визначення та застосування не існує, а із існуючих визначень не всі достатньо повно розкривають зміст методології контролю.

Одними з істотних проблем внутрішньогосподарського контролю є неповне врахування логіки і по­слідовності його проведення, слабке використання таких сучасних мето­дичних прийомів як моніторинг, тестування, моделювання.

До основних методологічних проблем внутрішньогосподарського контролю нале­жить проведення обліку та контролю об'єктів, які безпосередньо зале­жать від повноважень керівників підрозділів певного рівня відповідаль­ності.

Методологія (від грец. methodos - шлях дослідження або пізнання, logos - поняття, навчання) - вчення про систему принципів, етапів і способів організації та здійснення теоретичної та практичної діяльності.

У тріаді складових контролю "об'єкт - контрольні дії - суб'єкт" методологія виконує роль зв'язку між суб'єктом контролю та об'єктом контролю, забезпечує досягнення встановленої мети підпри­ємства.

Методологія може розглядатися з двох сторін:

• по-перше, як су­купність підходів, способів, методів, прийомів і процедур, які застосову­ються у процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досяг­нення наперед визначеної мети;

• по-друге, як галузь теоретичних знань і уявлень про сутність, форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів і процедур у процесі наукового пізнання та практичної діяльності.

У більш вузькому, прикладно­му, розумінні методологія контролю є вченням про методи, що застосо­вуються у науці контролю для вивчення предмета її пізнання. З огляду на це, слід розуміти, що методологія передбачає наявність мети, засто­сування певних прийомів і способів для досягнення цієї мети, сукупність принципів, а також підходів до побудови теоретичних засад та органі­зації практичної діяльності. Таким чином, змістом методології є дві її складові: набір методів і прийомів; система управління ними.

До першої складової методології, що має теоретичне походження, належать заходи, що можуть посилити функції контролю; встановлен­ня мети й намірів суб'єкта контролю; узгодження цілей контролю з ціля­ми підприємства; визначення об'єктів контролю та суб'єктів контролю; аналіз, зміст, умови і наслідки управлінських рішень; вибір ключових моментів (контрольних точок); створення бази даних контролю, форму­вання контрольної політики; нагляд за виконанням контрольних проце­дур; урахування ризику; впровадження механізму верифікації. Організа­ція, структура, методика контролю повинні відповідати цілям підпри­ємства. При розгляді внутрішньогосподарського контролю обов'язко­вим є врахування організаційної структури та рівнів управління підпри­ємства.

До другої складової методології, яка має більш практичне спряму­вання, належать вибір конкретних об'єктів контролю; розподіл конт­рольних функцій; обрання контрольних заходів; вибір одиниць виміру; розробка методик і застосування методів контролю; використання фінансових і нефінансових показників; класифікація витрат; розробка класифікатора порушень; дотримання та коригування політикищодоконтролю, та ін..

Головними напрямами методології є отримання, опрацювання, впо­рядкування, класифікація та використання інформації про об'єкт до­слідження; стосовно ж до предмета дослідження - це зміцнення ролі вну­трішньогосподарського контролю в управлінні діяльністю суб'єктів гос­подарювання.

Таким чином, під методологією внутрішньогосподарського контро­лю слід розуміти:

1 Вчення про систему теоретичних узагальнень, за­гальні принципи і способи організації та побудови теоретичної та прак­тичної діяльності.

2. Систему методів, форм, прийомів і способів науко­вого пізнання господарських явищ для досягнення заздалегідь встановленої мети, а також способи організації контролю.

Практична складова методологічних засад внутрішньогосподарсь­кого контролю передбачає відповідні підходи до розкриття головних елементів контролю - об'єктів контролю, суб'єктів контролю, контрольних дій, методу:

- щодо об'єктів контролю - проведення обліку й контролю саме тих об'єктів, які безпосередньо залежать від повноважень керів­ників підрозділів; обґрунтований вибір відносно того - де і до яких об'єктів доцільно застосовувати внутрішньогосподарсь­кий контроль; внутрішню оперативну ревізію; ревізійну діагно­стику; контрольний сигнал; сигнальну інформацію;, визначення критичних точок; тести контролю, а де - внутрішній аудит; врахування того факту, що складність об'єктів контролю впли­ває па вибір його методів і засобів;

• щодо суб'єктів контролю - встановлення того, хто саме і на яко­му рівні управління проводить дії у відношенні до об'єктів конт­ролю, а також прав і повноважень суб'єктів контролю;

• щодо контрольних дій - моделювання і прогнозування конт­рольних процесів; формування підходів до специфікації моделі та розробки її інструментальних характеристик.

Нерідко відбувається поєднання понять "метод", "методика", "методичні прийоми контролю" та ін., що призво­дить до неможливості досягнення мети контролю.

Під методом фінансового контролю розуміють спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення контролю. Метод вну­трішнього контролю організації - спосіб досягнення її мети; він харак­теризується використанням загальнонаукових і властивих емпіричних прийомів.

Метод розробляється наукою і складає її основу. Він є природною складовою та логічним продовженням методології, а також теоретично пояснює або генетично передбачає доцільні засоби, прийоми і форми розв'язання поставленого завдання.

Метод являє собою сукупність пев­них прийомів. Він відрізняється від прийому так само, як ціле відрізняєть­ся від частини. Прийом - це елемент, складова методу.

Під методикою фінансового контролю розуміють сукупність методів (прийомів) контролю, яка передбачає послідовне використання методів (прийомів) і чіткий опис способу виконання контрольних про­цедур, а також: дає змогу всебічно, повно і об'єктивно дослідити госпо­дарські та фінансові операції підконтрольного об'єкта з метою виявлен­ня, усунення і попередження порушень у використанні фінансових ре­сурсів.

Методики відображають певний підхід до фактів, які вивчаються. На підставі застосування обраних методик з використанням методів контролю готується підсумковий документ дослідження (акт, висно­вок, звіт, службова довідка, обґрунтування та ін.) і приймаються відповідні рішення.

Схематично метод внутрішньогосподарського контролю з урахуван­ням рівнів пізнання представлено. Метод і методика - це елементи методології внутрішньогосподарсь­кого контролю, які входять до методичного апарату контролю. Але вони мають самостійне значення. Метод внутрішньогосподарського контро­лю передбачає використання загально-наукових методів дослідження, методів суміжних економічних наук і власного методу економічного контролю.

Застосування тієї чи іншої групи загальнонаукових прийомів до­слідження вимагає наукового рівня пізнання, який поділяється (слайд 10) на: а) методологічний; б) теоретичний; в) організаційний; г) техноло­гічний; д) емпіричний. Загальні і спеціальні методичні прийоми, що існу­ють в науці про контроль мають характерні риси, що визначають їх належність до одного із вказаних підходів.

У практичному здійсненні господарського контролю використовують ряд загальновідомих в контролі методів, які відносяться і до внутрі­шньогосподарського контролю. До таких методів можна віднести інвентаризацію, ревізію, аудит, судово-бухгалтерську експертизу, кон­трольні заміри, тестування, службові розслідування, аналіз госпо­дарської діяльності та ін.

Наприклад, при здійсненні контролю "традиційних" об'єктів (активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат) обов'язково проводять­ся перевірка, оцінювання та моніторинг системи бухгалтерського обліку, фінансової та господарської інформації, ступеня дотримання на підприємстві вимог нормативних актів, економічності та ефективності його діяльності. При контролі інших об'єктів використовуються шир­ший набір методичних підходів.

Крім того, залежно від методології контролю можна навести і класифікацію внутрішньогоспо­дарського контролю підприємств. Так:

• за формою контроль виокремлюються контроль, здійснюваний централізовано (інвентаризація, тематична перевірка, експерти­за, службове розслідування, внутрішній аудит); структурно-функціональна форма внутрішньогосподарського контролю; контроль, здійснюваний децентралізовано (спостереження, мо­ніторинг, нагляд, тестування, локальні контрольні перевірки, аналіз правильності дій, інші форми безпосереднього контролю), контроль, здійснюваний в інтегрованій формі; синтез різновидів форм централізованого і децентралізованого контролю;

• за зв'язком з методом розрізняються методичні прийоми; загальнонаукові методи дослідження; методи суміжних еконо­мічних наук; методи соціальних дисциплін; метод економічно­го контролю;

• за повнотою контроль може бути суцільним і вибірковим;

• за зв'язком з часом проведення контроль поділяється попередній, поточний та наступний;

• за технологією виокремлюються контроль, здійснюваний без ви­користання машинних технологій; контроль, здійснюваний з ви­користанням частково автоматизованих технологій; автомати­зований контроль;

• за типом контроль може визначатися як цільовий, бюрократич­ний та соціально-суспільний.

Наведена класифікація внутрішньогосподарського контролю охоп­лює основні методологічні підходи до контролю і дозволяє використо­вувати доцільні прийоми для вивчення дійсності.