5) Страхування підприємницьких ризиків:

5.1. страхування на випадок неотримання прибутку;

5.2. непередбачених збитків, простоїв, зниження рентабельності, на випадок несплати рахунків тощо.

12.4. Доходи і витрати страховика, фінансові результати страхових компаній

У процесі формування і розподілу страхового фонду формуються доходи, витрати і фінансові результати страхових операцій.

Доходи від страхових операцій - це надходження страхових платежів і внесків з різних видів страхування.

До доходів страхової діяльності належать:

1) зароблені страхові платежі за договорами страхування і перестрахування;

2) частки від страхових сум, які виплачені тими, хто перестраховується;

3) комісійні винагороди за перестрахування;

4) надходження з резервних фондів.

Витрати страховика відбуваються у процесі розподілення страхового фонду. До них належать:

1) витрати на виплату страхового відшкодування і страхових сум;

2) відрахування до резервних фондів (за кожним видом страхування і в цілому);

3) відрахування на попереджувальні заходи (стихійне лихо, нещасні випадки);

4) витрати на ведення справ.

Фінансові результати страхових операцій - це грошова оцінка результатів господарської діяльності страхової організації.

Він визначається за кожним видом страхування окремо і за страховими операціями в цілому.

Фінансовий результат страхових операцій визначається шляхом співставлення доходів і витрат страхових організацій. Якщо доходи перевищують витрати, то організація має прибуток.

Загальний (балансовий) прибуток страховика складається:

1) із прибутку від страхової діяльності;

2) прибутку від інвестування і розміщення тимчасово вільних грошових коштів;

3) прибутку від інших операцій.

Відношення річної суми прибутку до річної суми платежів називається рентабельністю страхових операцій. Цей показник визначається з кожного виду страхування і зі страхових операцій у цілому.

12.5. Страховий ринок і його суть

На сучасному етапі як різновид форм страхування є виникнення страхового ринку.

Страховий ринок - це особлива сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга - страховий захист, формується пропозиція і попит на неї.

На страховому ринку відбувається формування і розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства.

Суб’єктами страхового ринку є страхові організації, страховики і страхувальники (раніше була монополія в галузі страхування, а зараз ринкові відносини: покупець, продавець, послуга - вибір).

Посередниками в проведенні страхування є брокери і страхові агенти.

- страхові агенти - від страховика;

- брокер - від страхувальника.

Специфічний товар - це страхова послуга.

Страхова діяльність в Україні регламентується Законом України “Про страхування”, який був прийнятий 7 травня 1996 р. З метою дотримання вимог даного Закону існує Державний Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю - організаційна структура страхового ринку, яка здійснює нагляд з боку держави за дотриманням законодавства страховими організаціями та здійснює захист інтересів страхування.

Функції:

1) видання страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування і перестрахування;

2) ведення єдиного державного реєстру страхових організацій;

3) контроль за платоспроможністю страховиків, щодо виконання ними зобов’язань перед страхувальниками;

4) розробка нормативної та методичної документації з питань страхової діяльності.