Тема № 12. Відповідальність у муніципальному праві

1. Поняття та види відповідальності у муніципальному праві

2.Особливості відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Поняття та види відповідальності у муніципальному праві

У системі муніципального права особливе місце за­ймає інститут відповідальності суб'єктів муніципальних правовідносин (муніципальної відповідальності), який виступає важливим засобом гарантування прав місцевого самоврядування, захисту його прав від можливих по­рушень.

У вітчизняній юридичній літературі питання відпові­дальності у муніципальному праві поки що не отримали належного дослідження. Це, насамперед, стосується під­став відповідальності, кола її суб'єктів, видів та форм, процедури притягнення до відповідальності суб'єктів муніципальних правовідносин тощо.

При аналізі питань відповідальності у муніципаль­ному праві слід звернути увагу на такі принципові мо­менти:

1. Переважна більшість норм муніципального права не містить санкції і відповідальність за їх порушення пе­редбачається іншими галузями національного права України. Санкції, що містяться в окремих нормах муні­ципального права, мають

- або бланкетний характер, тобто в них не встановлюються конкретні форми відповідально­сті (прикладом такої норми може слугувати положення ст. 57 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільського, селищного, міського голови», де за­значається, що особи, які допустили порушення законо­давства про місцеві вибори, несуть відповідальність, встановлену законом),

або передбачають конкретні фор­ми юридичної відповідальності.

Щодо останнього, то мова не йде про особливий вид юридичної відповідальності - муніципально-право­вої відповідальності, санкції цих норм муніципального права передбачають конституційно-правову відповідальність, що має політичний характер і характеризу­ється особливим колом суб'єктів'.

2. У загальному вигляді під відповідальністю в муні­ципальному праві слід розуміти несприятливі наслідки, що настають для суб'єкта муніципальних правовідносин, який порушив норму муніципального права (суб'єкта муніципального правопорушення), що має визначальне значення при визначенні кола суб'єктів відповідальності у муніципальному праві та її підстав.

Так, до кола суб'єктів відповідальності у муніци­пальному праві можна віднести:

- територіальну громаду;

- органи державної влади та їх посадові особи;

- органи місцевого самоврядування;

- посадових осіб місцевого самоврядування;

- органи самоорганізації населення;

- депутатів місцевих рад;

- кандидатів у депутати місцевих рад та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Що стосується підстав відповідальності у муніци­пальному праві, то вони визначаються згідно з положен­нями загальної теорії держава та права, в якій виділяють дві складові підстав юридичної відповідальності - фак­тичну підставу (склад правопорушення) та норматив­ну підставу (норми права).

При цьому фактичною під­ставою відповідальності у муніципальному праві є конк­ретне муніципальне правопорушення, склад якого передбачає наявність чотирьох елементів - об'єкта, об'єк­тивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.

Об'єктом муніципального правопорушення виступа­ють суспільні відносини, врегульовані нормами муніци­пального права, об'єктивна сторона - саме протиправне діяння, коло суб'єктів вже розглянуто вище, а суб'єктивну сторону характеризує вина (намір чи необережність).

Нормативною підставою відповідальності у муніци­пальному праві може бути визнано порушення муніципально-правової норми. При цьому слід мати на увазі, що норми муніципального права мають полівалентний характер, одночасно вони належать до інших (основних) галузей національного права України. Тому порушення норми муніципального права одночасно виступає і як порушення норми відповідної* основної галузі права -конституційного, адміністративного, земельного тощо.

Вид відповідальності в муніципальному праві обумо­влений характером муніципального правопорушення та його конкретним суб'єктом.

Так, територіальна громада може притягатися лише до конституційно-правової відповідальності (скасування акта, прийнятого на місцевому референдумі). Суб'єктами конституційне-правової відповідальності також можуть виступати органи і посадові особи місцевого самовряду­вання, органи самоорганізації населення, депутати місце­вих рад, кандидати в депутати місцевих рад та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови.

Кримінальна відповідальність настає внаслідок вчи­нення злочину, адміністративна і дисциплінарна - за вчинення, відповідно, адміністративного чи дисциплінар­ного, правопорушення. До кримінальної, адміністратив­ної і дисциплінарної відповідальності у разі порушення норм муніципального права можуть притягатися:

• посадові особи місцевого самоврядування;

• члени виборчих комісій (при порушення норм за­конодавства про місцеві вибори);

• окремі громадяни (при порушенні порушення норм законодавства про місцеві вибори).

До цивільно-правової відповідальності можуть при­тягатися лише органи місцевого самоврядування та ор­гани самоорганізації населення.

Умови настання кожного з видів відповідальності та її конкретні форми визначені у відповідному галузевому законодавстві України. Так, умови застосування та фор­ми кримінальної відповідальності до посадових осіб ор­ганів місцевого самоврядування визначені в Криміналь­ному кодексі, адміністративної - в Кодексі про адмініст­ративні правопорушення, дисциплінарної - в Кодексі законів про працю, умови та форми цивільно-правової відповідальності визначені в Цивільному кодексі.

Норми муніципального права детально визначають лише форми конституційно-правової відповідальності, зокрема:

І. Дострокове припинення повноважень:

• дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіаль­ною громадою (ст. 75 Закону України «Про місцеве са­моврядування в Україні»);

• дострокове припинення повноважень місцевої ра­ди, сільського, селищного, міського голови Верховною Радою України (статті 78, 79 Закону України «Про міс­цеве самоврядування в Україні»);

• відставка голови місцевої державної адміністрації

на вимогу двох третин депутатів відповідної ради (ст. 118 Конституції України);

• дострокове припинення повноважень органу само­організації населення (ст. 25 Закону України «Про орга­ни самоорганізації населення»);

• відкликання депутата місцевої ради тощо.

2. Скасування, зупинення актів місцевого референ­думу, актів органів та посадових осіб місцевого самовря­дування:

• зупинення рішення сільської, селищної, міської раг ди відповідним головою (ст. 59 Закону України «Про мі­сцеве самоврядування в Україні»);

• зупинення рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради відповідним головою (ст. 59 Зако­ну України «Про місцеве самоврядування в Україні»);

• скасування рішення виконавчого комітету відповід­ною радою (ст. 59 Закону України «Про місцеве само­врядування в Україні»);

• визнання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Украї­ні») тощо.

3. Встановлення обмежень щодо реалізації окремих прав відповідними суб'єктами муніципального права:

• зняття з реєстрації кандидатів у депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів (ст. 31 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»);

• відмова у реєстрації кандидатів у депутати місце­вих рад та на посади сільських, селищних, міських голів (ст. ЗО Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів») тощо.