Загальна характеристика, зміст та структура процесу стратегічного управління

Стра­тегічне управління — це таке управління підприємством, яке і ґрунтується на людському потенціалі як основі підприємства, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в підприємстві, що відповідають виклику оточення та дозволяють домогтись конкурентних переваг, а це в сукупності надає можливість підприємству вижити в довгостроковій перспективі та досягти при цьому своїх цілей.

Перевагами стратегічного мислення, яке має першорядне значення в протилежність вільній імпровізації, інтуїції або бездіяльності можна визначити таке:

1) забезпечення спрямованості всього підприємства на ключовий аспект стратегії (що ми намагаємося робити і чого домагаємось?);

2) необхідність для менеджерів більш чітко реагувати на появу змін, нові можливості та тенденції, які мають загрозливу спрямованість;

3) можливість для менеджерів оцінювати альтернативні варіанти капітальних вкладень і розширення персоналу та розумно перерозподіляти ресурси в стратегічно обґрунтовані та високоефективні проекти;

4) можливість об'єднати рішення керівників всіх рівнів управління, які пов'язані зі стратегією;

5) створення середовища, що сприяло активному керівництву і протидіяло тенденціям, які можуть призвести лише до пасивного реагування на зміну ситуації, і тоді підприємство буде змушене постійно займати оборонну позицію.

Таблиця 2

Порівняння різних форм управління

Характеристика	Оперативне управління	Довгострокове управління	Стратегічне управління
1.Основне призначення (місія)	Виробництво товарів з метою одержання прибутку від реалізації	Максимізація прибутку	Виживання підприємства в довгостроковій перспективі з урахуванням інтересів робітників і суспільства
2. Основний метод досягнення	Пошук шляхів більш ефективного використання ресурсів	Оптимізація використання внутрішніх ресурсів	Відстеження і адаптація до змін в оточенні, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі
3. Урахування фактору часу	Орієнтація на короткострокову та середньострокову перспективу	Орієнтація на середньострокову та довгострокову перспективу	Орієнтація на довгострокову перспективу
4. Важливість фактору часу	Не найважливіший фактор	Важливий фактор	Найважливіший фактор в конкурентному середовищі
5. Основа побудови системи управління	Функції та організаційні структури, процедури	Функції та організаційні структури, техніка і технологія	Люди, системи, інформаційне забезпечення, ринок
6. Підхід до управління персоналом	Погляд на робітників як виконавців окремих робіт і функцій	Погляд на робітників як на ресурс підприємства	Погляд на робітників як на найважливіший ресурс підприємства, його головну цінність та джерело благополуччя
7.Критерії ефективності управління	Прибутковість	Прибутковість і раціональність використання виробничого потенціалу	Точність передбачення змін в зовнішньому середовищі та наявність часу на адаптацію

Але здатності до стратегічного управління припускають наявність таких елементів, як:

1) вміння змоделювати ситуацію.

2) здатність виявити необхідність змін.

3)здатність розробляти стратегію змін.

4) здатність використовувати в процесі змін надійні методи.

5) здатність втілювати стратегію в життя.

Але можливості стратегічного управління не безмежні. Існує цілий ряд обмежень на використання стратегічного управління, які підкреслюють те, що цей тип управління як і інші, не є універсальним для будь-якої ситуації та завдань.

По-перше, стратегічне управління вже за своєю суттю не дає та й не може дати точної та детальної картини майбутнього.

По-друге, стратегічне управління не може бути зведеним до комплексу рутинних правил, процедур і схем.

По-третє, потребує великих зусиль і великих витрат часу і ресурсів для того, щоб в підприємстві почав здійснюватись процес стратегічного управління.

По-четверте, посилюються негативні наслідки помилок стратегічного управління.

По-п’яте, під час здійснення стратегічного управління часто головний акцент робиться на стратегічне планування.