Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВ ЕЛ 2012.doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
2.62 Mб
Скачать

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра екології і охорони навколишнього середовища

Екологія людини Методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів спеціальності 7.070801

Екологія і охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Кіровоград 2012

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет

Кафедра екології і охорони

навколишнього середовища

Екологія людини Методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів спеціальності 7.070801

Екологія і охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”

(за вимогами кредитно-модульної системи)

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 30 серпня 2012 р.

Кіровоград 2012

Екологія людини. Методичні вказівки до вивчення дисципліни для студентів спеціальності 7.070801 – екологія і охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування (за вимогами кредитно-модульної системи) / Укладач Коломієць Л.В., Резніченко В.П. – Кіровоград: КНТУ, 2012. – 50 с.

Рецензент: к.б.н., доц. Медвєдєва О.В.

© Екологія людини.

Методичні вказівки до вивчення

дисципліни / Коломієць Л.В.,

Резніченко В.П., 2012

© КНТУ. Комп’ютерна верстка, 2012

Вступ

У наш час завдяки людському інтелекту технічні можливості і впливи претендують бути головним фактором контролю, перетворення й існування біосфери. Однак космопланетарний феномен людини знижує різні форми її благополуччя з посиленням негативних наслідків техногенної діяльності. Тому актуальним і невідкладним є створення біотехносфери – розумної оболонки життя, яка б поєднала процеси еволюції з розумно спрямованим антропічним впливом на неї. Це потребує глибокого знання екології людини як біологічної й соціальної істоти, що дасть можливість досягти гармонії стосунків в системі “людина – природа”.

Екологія людини – міждисциплінарна комплексна наука, яка розкриває взаємовідносини в даній системі. Інформацію про останні дають фундаментальні, прикладні і гуманітарні науки. Вплив абіотичних факторів, властивих позаземному простору; неживій природі; хімічної, фізичної дії – розглядається з точки зору астрономії (вплив космічних тіл на Землю); геології, фізики, географії, кліматології (геодинаміка, вплив на організм людини земних полів, зміни ландшафтної оболонки та клімату); хімії (склад, будова і властивості речовин). Також застосовуються знання з біохімії (знання про живу природу, суть життя); медичної екології (наукова і практична діяльність, спрямована на аналіз професійних захворювань та екопатології, а також збереження і зміцнення здоров’я людини, продовження її життя); для повноти розуміння процесів, що відбуваються в організмі людини, зокрема під впливом екологічних факторів, необхідні знання з анатомії, фізіології та генетики. Для аналізу, прогнозування і пояснення психічних процесів, соціальних відносин, духовного розвитку, форм свідомості як умови фізичного благополуччя та інших складових біосоціуму екологія людини також проявляє інтерес до соціоекології, філософії, релігії, правознавства. Багатогранність зв’язків, взаємин і діяльності суспільства вивчається в комплексі антропоекосистем та загальної екології. Практично на сьогодні не існує галузі знань, котра б не входила в комплекс дослідження екології людини. Як молода наука, антропоекологія перебуває в динамічному розвитку, і зокрема через те, що перед людством виростає екологічна криза.

Предметом вивчення екології людини є взаємовідносини людського організму і людської популяції із середовищем їх існування як цілісної системи, а об’єктом – система “людина – довкілля”, де людина виступає як окремий організм і водночас на рівні популяції, а довкілля охоплює природу, культуру, техногенні компоненти. За Реймерсом, екологія людини являє собою еколого-економічно-соціальну природу знань, де всі ці умови розглядаються як однаково важливі складові середовища життя людини, що забезпечують різні сторони її потреб.