- •2. Вітамін d-дефіцитний рахіт. Етіологія. Патогенез.
- •1. Клінічні –залежать від ступкеня важкості та перебігу звахворювання.
- •11. Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія постнатальна). Основні клінічні критерії.
- •Мета лікування
- •Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, днк-ази та ін.
- •Лейкоцитоз, прискорена шзе
- •Основою робочої клінічної класифікації гн у дітей в Україні є прийнята в 1976 р. У м. Вінниці класифікація первинного гн.
- •Можливі лабораторні ознаки
- •Аналіз сечі
- •29. Гломерулонефрит. Основні принципи лікування.
- •1. Інгібітори апф.
- •2. Глюкокортикоїди, цитостатики та альтернативні препарати
- •5. Антагоністи кальція (блокатори кальцієвих каналів).
- •6. Дезагреганти та ангіопротектори.
- •7. Антикоагулянти.
- •Корекція дисбіозу (пробіотики, мультипробіотики типу сімбітера).
- •3.2 Лабораторні критерії:
- •1. Кропивниця. Визначення. Типи. Етіологія.
- •3. Обов’язкові параклінічні методи дослідження для уточнення діагнозу кропивниці у дітей.
- •5. Найбільш типові місця локалізації шкірних уражень при атопічному дерматиті залежно від віку дитини. Критерії оцінки ступеня важкості процесу?
- •6. Основні етапи лікування атопічного дерматиту у дітей.
- •7. Ба у дітей. Визначення. Класифікація ба.
- •Критерії діагностики персистуючої бронхіальної астми залежно від ступеня важкості.
- •Основні клінічні та анамнестичні діагностичні критерії ба у дітей.
- •3.1. Основні діагностичні критерії:
- •1) Клінічні критерії:
- •11. Додаткові діагностичні критерії ба у дітей.
- •12. Лікарські засоби, що призначають проведення базисної терапії ба у дітей залежно від ступеня важкості.
- •13. Лікування хворого на астму в періоді загострення у стаціонарі.
- •14. Визначення гострої ревматичної лихоманки та діагностичні критерії.
- •15. Основні етапи лікування хворого на гостру ревматичну лихоманку
- •16. Визначення та основні діагностичні критерії набутого міокардиту у дітей.
- •17. Кардіомопатія. Визначення. Типии. Клінічні прояви кардіоміопатій у дітей.
- •18. Прояви поліартритичного варіанту юра
- •19. Визначення юра. Основні клінічні діагностичні критерії захворювання.
- •Визначення та клінічні критерії діагностики хронічного гастродуоденіту у дітей.
- •Лабораторні та ендоскопічні критерії діагностики хронічного гастродуоденіту у дітей.
- •22. Основні принципи лікування гастородуоденіту.
- •24. Основні принципи лікування функціональних диспепсій у дітей.
- •25. Визначення синдрому подразненного кишковника за Римськими критерія ііі та основні етіологічні чинники, що сприяють розвитку хвороби.
- •26. Класифікація спк та діагностичні критерії спк у дітей за Римськими критеріями ііі.
- •27. Клінічні прояви неспецифічного виразкового коліту у дітей залежно від ступеня важкості.
25. Визначення синдрому подразненного кишковника за Римськими критерія ііі та основні етіологічні чинники, що сприяють розвитку хвороби.
Римскі критерії ІІІ визначають СПК як функціональний кишковий розлад, при якому абдомінальний біль чи дискомфорт асоціюються з актом дефекації або зміною діяльності кишковнику і особливостями акту дефекації. СПК – це одне захворювання з різними варіантими перебігу, причинно зв'язане з порушенням регулюючої ролі ЦНС та вегетативними дисфункціями, які призводять до розвитку насамперед моторних розладів з боку товстої кишки та проявляються порушенням акту дефекації, зміною частоти і якості випорожнень та супроводжуються абдомінальним болем. СПК – типове психосоматичне захворювання.
1. Обтяжена спадковість:
Несприятливий акушерський анамнез матері,
Раннє штучне вигодовування;
Алергічні реакції на продукти харчування;
Гіпотрофія на першому році життя;
Перенесені кишкові інфекції;
Гельмінтози та лямбліоз;
Порушення режиму харчування;
Недостатнє вживання харчових волокон, зловживання вуглеводами, недостатнє вживання білків;
Гіпоксично-ішемічні зміни нервової системи перенесені внутрішньоутробно чи підчас пологів.
2. Генетичні фактори.
3. Синдром подразненої кишки часто поєднюється з психічною
4. Підвищена чутливість товстої кишки до розтягування;
5. Ферментативна недостатність та дисбаланс нейроендокринних механізмів;
6. Розлади ендокринної системи кишковника
7. Гострі шлунково-кишкові інфекції.
26. Класифікація спк та діагностичні критерії спк у дітей за Римськими критеріями ііі.
Римські критерії ІІІ передбачають наступну класифікацію СКП:
СПК з закрепом – тверді чи комковаті випорожнення >25 % і розслаблені (кашеподібні) або водянисті <25 % з числа випорожнень кишковника.
СПК з діареєю – розлаблені (кашеподібні) або водянисті випорожнення > 25 % і тверді чи комковаті випорожнення < 25 % з числа випорожнень кишковнику.
Змішаний СПК - тверді чи комковаті випорожнення >25 % і розслаблені (кашеподібні) або водянисті > 25 % з числа випорожнень кишковнику.
Некласифікований СПК – недостатнє вираження відхилень консистенції випорожнень для перерахованих варіантів.
Клінічні прояви СПК у світлі Римських критеріїв ІІІ розділені на основні і підтверджуючі клінічні критерії, які мають діагностичне значення.
Діагностичні критерії СПК за Римськими критеріями ІІІ.
Рецидивуючий біль в животі або дискомфорт який виникає по крайній мірі 3 дні у місяць, за останні 3 міс., пов'язаний з двома чи більш із наведених ознак:
покращення після дефекації;
початок з'вязаний зі зміною частоти випорожень;
початок з'вязаний зі зміною форми випорожнень;
Додаткові симптоми (підтверджуючі):
патологічна частота випорожнень ([а] < 3 рази на тиждень або [b]> 3 раз на день);
патологічна форма випорожнень ([с] комкуваті\тверді випорожнення або [d] рідкі\водянисті випорожнення);
[е] напруження при дефекації;
[f] імперативні позиви або відчуття неповного випорожнення, виділення слизу та здуття.
Критерії присутні на протязі останніх 3-х місяців з початку симптомів не менш 6 міс., до того.