Дієприслівникові відповідники до російських іменниково-прийменникових сполук

Російська мова	Калька	Український відповідник
При рассмотрении По вступлении в должность По зелом размышлении По обстоятельствам После исполнения задания По окончании работы	При розгляді При вступі на посаду При зрілому міркуванні За обставинами По виконанні завдання По закінченню роботи	Розглядаючи Обійнявши посаду Добре поміркувавши Зважаючи на обставини Виконавши завдання Закінчивши роботу

Мовні недоліки трапляються при калькуванні дієприслівників з російської мови (табл. 1.18).

Дієприслівники недоконаного виду необхідно відріз­няти від близьких за звучанням активних дієприкмет­ників у називному (знахідному) відмінку множини, які, на відміну від дієприслівників, відповідають на питання які? і мають закінчення -і: читаючі (які?) студенти і читаючи (що роблячи?) книжку; думаючі (які?) учні і думаючи (що роблячи?) про художній твір.

Таблиця 1.18

Уживання дієприслівників у наукових текстах

Так уживають	Так правильно
Включивши в себе Йдучи назустріч численним проханням Наголосивши важливість проблеми Наслідуючи приклад Підводячи підсумки Представивши програму	Увібравши в себе Задовольняючи численні прохання Наголосивши на важливості проблеми Беручи за приклад Підсумовуючи Подавши програму

Прислівник. Автори наукових творів широко послу­говуються також прислівниками {наполегливо, старан­но, мудро, щорічно, досконало, потрібно, невдовзі та ін.).

У наукових текстах використовують прислівники зі значенням ознаки дії {попереду, угорі, щоразу, згарячу, обов'язково, принагідно), стану особи (приємно, радісно, образливо), іншої ознаки (мудро, вдячно, сердечно). Можливі також ступеневі форми якісно-означальних прислівників (найсердечніше подякувати, розглянемо це більш детально, проаналізовано менш ретельно).

Перекладаючи російські вислови длиной, в длину, шириной, в ширину, висотой, глубиной, величиной, толщиной, варто вживати в писемній та усній мові такі українські відповідники: завдовжки, завширшки, зав­вишки, завглибшки, завбільшки, завтовшки. Вважаю­чи слово виключно скалькованим, Б. Антоненко-Давидович наполягав на впровадженні в науковий обіг при­слівників тільки і винятково.

В усному і писемному науковому мовленні часто-вживаними є модальні прислівники, що надають окре­мому члену речення чи всьому реченню модальних від­тінків ствердження, заперечення, вірогідності, можли­вості або неможливості, зв'язності (безумовно, можли­во, звичайно, нарешті, по-перше, щоправда, отже). Наприклад: Найпевніший спосіб проникнути у сут­ність і життя слова — це, по-перше, пізнавати його через історичні та сучасні лексикографічні джерела, по-друге, через функціонування у щоденному мовленні, що є віддзеркаленням усього спектра суспільно-куль­турних і побутових стосунків між людьми (І. Фаріон).

Сполучник. Українська наукова мова послуговуєть­ся сурядними, підрядними сполучниками та сполучни­ми словами (і, але, однак, проте, відповідно до того що; після того як; залежно від того що; внаслідок того що). Мовні недоліки в наукових текстах трапляються часті­ше при калькуванні підрядних сполучників з російсь­кої мови (табл. 1.19).

Таблиця 1.19