МОДУЛЬ 3.

МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ МЕТИ НАВЧАННЯ

Цільова настанова

У процесі вивчення теми у студентів формуються вміння:

• прогнозувати цілі навчання на підставі отриманих результатів аналізу професійної діяльності;

• конкретизувати мету навчання для різних дисциплін і розділів програми професійної підготовки;

• визначати параметри мети (еталони) для різних тем професій­ної підготовки.

План

3. 1. 1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети.

      2. Методика постановки мети навчання окремих дисциплін технічного профілю.

      3. Методика конкретизації цілей навчання з окремих тем і розділів.

      4. Загальна характеристика рівнів засвоєння навчального матеріалу.

3. 1. Основні теоретичні положення

      1. Загальна характеристика діяльності щодо постановки мети навчання

У

Характеристика дидактичних цілей

процесі навчання та виховання від­бувається планомірне формування певних знань, умінь і навичок, а також необхідних рис особистості учня. Підставою такої пла­номірної передачі знань є чітко визначена мета. Визначення цілей - основа будь-якої людської ді­яльності. Це поняття є філософською категорією. З філософії воно було перенесено до різних сфер людської діяльності. Поняття «мета» має дуже багато дефініцій. Наведемо деякі з них:

• бажаний стан об'єкта (М. Марков);

• бажаний стан об'єкта в майбутньому (О. Шонессі);

• інформація про об'єктивну цінність (користь), якої людина має намір домогтися (Ю. Козецький);

• модель бажаного майбутнього (Н.А. Бернштейн);

• модель майбутніх результатів (П.К. Анохін);

• довгостроковий бажаний результат (Р. Акофф і Ф. Емері);

• свідомий образ очікуваного результату або усвідомлений бажа­ний результат (О.К. Тихомиров).

Із усього перерахованого очевидним є те, що мета вказує на майбутній стан об'єкта або системи, якого прагне людина.

Ціль - це ідеальне, розумове уявлення результатів діяльності.

Цілепокладання - це постановка цілей, цілестворення - розробка цілей.

Дидактична ціль - це розумовий, ідеальний образ кінцевого резуль­тату навчальної діяльності. Це своєрідна відповідь на запитання: «Для чого вчитися? Для чого вчити?».

Ясність цілей визначається характером результату, що досягається.

Ієрархічність цілей - це визначення головних і допоміжних цілей на кожному етапі.

Зовнішні цілі задаються зовні, вони виражають суспільну потребу. При навчанні зовнішні цілі задає інженер-педагог.

Внутрішні цілі формуються тих, кого навчають, самостійно.

Цілі можуть бути:

• стратегічні цілі - головні для усього періоду навчання;

• тактичні - цілі недалекого майбутнього;

• оперативні - на малий час.

Наприклад, стратегічною ціллю студента може бути здобуття вищої освіти, тактичною - складання заліку або іспиту з окремої навчальної дисципліни, оперативною - виконання розрахунково-графічної роботи.

У навчальному процесі у якості стратегічних можуть виступати ін­тегральні цілі, які відображають результат навчального процесу. Вони можуть бути сформульовані у освітньо-кваліфікаційній характерис­тиці кваліфікованого робітника, молодшого спеціаліста, спеціаліста. Бакалавра або магістра. Інтегральним цілям підпорядковані комплек­сні цілі - цілі, які відповідають тому чи іншому компоненту діяльнос­ті фахівця. Наприклад, комплексними цілями є вимоги до структурних складових підготовки інженера-педагога: психолого-педагогічного і інженерно-технічного компонентів його діяльності.

Циклові цілі - це цілі, які відносяться до вивчення окремих циклів навчальних дисциплін.

Оперативні цілі відповідають цілям вивчення розділів і тем програми навчальної дисципліни і фіксуються у перспективно-тематичних планах.

Робочі цілі - це цілі кожного конкретного заняття, і вони формулю­ються і фіксуються для кожного уроку.