НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Навчально-науковий Інститут права та психології

Кафедра журналістики та засобів масової комунікації

/назва кафедри/

Методичні вказівки та робоча програма курсу

«Соціальні комунікації»

для студентів І курсу

Львів 2012

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1. Актуальність та значення курсу зумовлені постійним розвитком соціальних комунікацій, впровадженням нових знань та навичок у журналістську практику.

Працівники засобів масової інформації як однієї з сфер соціальної комунікації мають осмислено виконувати свої функції і впливати на соціум. Необхідність теоретичних знань з систем засобів соціальної комунікації і практичних навичок міжособового, соціального, масового комунікування, оволодіння найпростішими методами такого спілкування в журналістській діяльності зумовлена специфікою журналістської професії: у своїй щоденній роботі журналісти використовують найпростіші, природні – усні форми, й найскладніші, аудіовізуальні засоби масової комунікації, зокрема, комп’ютерні мережі.

Ця навчальна дисципліна є самостійною фундаментально-професійною дисципліною. Подальше вивчення інших журналістських дисциплін поглибить і розширить знання соціальної комунікації.

1.2. Об’єктом вивчення у цьому курсі є: а) природні системи засобів масової комунікації: знаки і збори; б) технічні системи засобів масової комунікації: текстові, зображувальні, аудіо та аудіовізуальні, а також їх вплив на аудиторію.

1.3. Предметом вивчення є: а) комплекс систем засобів масової комунікації (СЗМК); б) їх окремі класи, типи, види, підвиди; в) вплив кожного засобу на аудиторію; г) методи і форми впливу міжособового спілкування, масового комунікування різних ЗМІ.

1.4. Метою вивчення даного курсу є: професійне формування сучасного журналіста, який повинен усвідомлювати вплив своїх матеріалів на аудиторію і ефективно використовувати всі засоби комунікування.

1.5. Завдання вивчення даного курсу: а) оволодіти основними теоретичними знаннями комунікатики; б) «перевести» теоретичні знання на рівень конкретних суспільних потреб, на рівень постановки й реалізації професійних завдань, що стоять перед засобами масової інформації в перехідний період до демократії; в) оцінювати свою журналістську діяльність з позицій творення незалежного, правового, громадянського суспільства, суспільства для людини.

1.6. Методи вивчення : а) лекційні заняття; б) лабораторні заняття ; в) самостійна робота з навчальною літературою; г) практичні заняття в групах; д) самостійна робота студентів.

1.7. Даний предмет пов’язаний із іншими предметами, до числа яких входять паралельні курси «Вступ до журналістики», «Вступ до літературознавства», «Теорія і методика журналістики». Даний курс немає попередніх, пов’язаних з ним курсів, оскільки є першим фаховим, з нього традиційно починається вивчення журналістських фундаментальних дисциплін.

1.8. Міжсесійний контроль відбувається за болонською системою. Студенти протягом навчального семестру, щоб бути допущеними до іспиту мають набрати мінімум 51 один бал. В цю суму входять бали за тестування з кожної теми, реферати, домашні контрольні роботи, бали за виступи на практичних заняттях. Студенти, які мають публікації на теми сучасних соціальних комунікацій, чи про традиції, звичаї українського народу отримують бонуси на іспиті: плюс один бал до оцінки за національною шкалою оцінювання.

Після вивчення курсу студенти повинні: а) знати основні поняття соціальної комунікації; б) мету, завдання діяльності СК та ЗМІ; в) основні закордонні та українські дослідження з комунікатики, концепції, прізвища дослідників ЗМК і їх твори; г) класифікацію природних і технічних ЗМК; д) вміти класифікувати, характеризувати всі ЗМК, особливо ЗМІ: газетні, журнальні видання, передачі радіомовлення й телебачення; е) знати й володіти природними каналами, основними міжособовими, масовими методами і формами впливу на аудиторію текстових, аудіо та аудіовізуальних ЗМІ; є) враховувати науково обгрунтовані підходи в журналістській практиці, власних матеріалах.

2. Методика самостійного навчання

Для успішного засвоєння матеріалу студент повинен уважно слухати лекцію, конспектувати її, виконувати всі домашні завдання. Якщо студент пропустив лекційне заняття без поважних причин, він повинен написати реферат до теми пропущеної лекції обсягом не менше 10 сторінок друкованого тексту.

Реферат до теми – це огляд літератури до теми лекції, зі списком використаної літератури. Свідченням сумлінної самостійної роботи студента є використання нових статей, книг до обраної теми, яких немає у списку літератури цих методичних вказівок.

Студент, який пропустив не більше одного заняття, має високі бали з тестувань, успішно виконав усі домашні завдання, який опублікував матеріал у пресі на запропоновані теми, отримує відмінну оцінку за високим рейтингом без складання іспиту.

3. Теми, питання лекцій, теми рефератів, курсових робіт та основна література до них

1. Вступ (0,5 год. Лекц.)

1. Актуальність, мета, предмет, завдання дисципліни «Соціальні комунікації».

2. Поняття „комунікація”, „соціальні комунікації”, „масова комунікація”.

3. Сутність і функції масової та соціальних комунікацій

4. Стан вивчення соціальних комунікацій.

5. Соціальна комунікація та інші науки.

Теми рефератів

(обсяг реферату 10 ст., друкованих 16 шрифтом)

1. Огляд літератури до теми «Термін соціальні комунікації».

2. Огляд літератури до теми «Історія вивчення масової комунікації».

Теми курсових робіт

(обсяг до 25 ст., друкованих 16 шрифтом)

1. Тлумачення терміну масова комунікація в словниках і науковій літературі.

2. Засоби масової інформації як складові систем соціальної комунікації.

Література

Бебик В.М. Інформаційно-комунікативний менеджмент у глобальному суспільстві: Монографія / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с. (є в Інтернеті)

Іванов В.Ф. Поняття про засоби масової комунікації: теоретичні та історичні аспекти // Українська періодика: історія і сучасність. – Львів, 2002. – С. 407-410.

Квіт С.М. Масові комунікації –К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – С.61-68.

Кузнецова О.Д. Засоби масової комунікації. – Львів, 2006. – С. 3-11.

Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Вергун В.А. Масова комунікація. – К., 1997. – 216 с.

Москаленко А.З. Теорія журналістики. – К., 1998. – С.266-270.

Почепцов Г.Г. Теорія комунікацій. – К., 1999. – 126 с.

Різун В.В Теорія масової комунікації: підручник. – К.: Просвіта, 2008. – С.62-64, 175-177.

Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации. – М.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 464 с. (є в Інтернеті)

2. Складові, моделі та ефекти соціальних комунікацій

(0,5 год. лекц.)

1. Учасники соціальної комунікації.

2. Текст як предмет комунікації.

3. Загально-психологічні функції масової комунікації.

4. Соціально-психологічні функції масової комунікації.

5. Природні канали передачі інформації.

6. Моделі соціальних комунікацій.

7. Ефекти соціальних комунікацій.

Домашнє завдання

1. Зробити вирізки газет з прикладами всіх соціальних, загально-психологічних і соціально-психологічних функцій. Підкреслити і назвати функцію. Вказати назву газети і дату.

Теми рефератів

1. Огляд літератури до теми «Функції масової комунікації».

2. Огляд літератури до теми «Канали передачі інформації».

Теми курсових робіт

1. Характеристика соціальних функцій тижневика «Літературна Україна» і газети «Голос України».

2. Соціально-психологічні функції газет «Факти» і «Бульвар».

3. Загальнопсихологічні функції газет «Порадниця» і «Команда».

Література

Бебик В.М. Інформаційно-комунікативний менеджмент у глобальному суспільстві: Монографія / В.М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с. (є в Інтернеті)

Богомолова Н.Н. Массовая коммуникация и общение. – М., 1988. – 80 с.

Буданцев Ю.П. В контексте жизни: системный подход и массовая коммуникация. – М., 1979. – 262 с.

Буданцев Ю.П. Системность в изучении массовых информационных процессов. – М., 1986. – 166 с.

Землянова Л. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества: Толковый словарь терминов и концепций. – М., 1999.

Зернецька О.В. Нові засоби масової комунікації. – К., 1993. – 129 с.

Кузнецова О.Д. Засоби масової комунікації. – Львів, 2003. – С. 12-23.

Лалл Д. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід. – К., 2002.

Соколов А.В. Общая теория социальной коммуникации. – М.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 464 с. (є в Інтернеті)