Методичні вказівки для проведення лабораторної роботи визначення густини нафтопродуктів
по вивченню дисциплін: „Технологія нафтопродуктів”,
„Фізико-хімічні методи аналізу”, „ПММ”, „Хімія, ПММ”
для курсантів денної форми навчання
зі спеціальностей:
5.07010301 „Технічне обслуговування повітряних суден і двигунів”
5.07010303 „Технічне обслуговування засобів зберігання, транспортування та заправлення пально-мастильними матеріалами”
Лабораторна робота
Тема роботи: Визначення густини нафтопродуктів
Мета роботи: Ознайомитись та вивчити методику визначення густини нафтопродуктів (паливо для реактивних двигунів, мастила (марка за наявністю)).
Завдання до лабораторної роботи :
експериментальне дослідження властивостей нафтопродуктів;
експериментальне визначення густини нафтопродуктів.
На експериментальному етапі необхідно:
відібрати необхідні для роботи нафтопродукти посуд;та прилади; ;
провести дослід, уважно спостерігаючи за методикою виконання виміру, згідно ДСТУ 3900 - 85.
зробити запис у протоколі лабораторної роботи відповідно до встановленої форми.
Обладнання: ареометр для нафтопродуктів АНТ – 1; АНТ – 2; мірні циліндри 250 мл., 500 мл.; термометри скляні ртутні.
Короткі теоретичні положення
Густина належить до числа обов’язкових показників, що включаються у паспорт якості. Вона в основному використовується при перерахуванні об’ємних одиниць нафтопродуктів у масові і навпаки.
Густина нафтопродуктів визначається за допомогою ареометрів (нафтоденсиметрів), гідростатичних ваг і пікнометрів. Ареометром і гідростатичними вагами визначають густину нафтопродуктів, в’язкість яких не перевищує 200 мм2/с за температурою 50 ºС. Пікнометром визначають густину усіх нафтопродуктів. Найбільш простим і зручним є визначення густини нафтопродуктів ареометром згідно з ДСТУ 3900-85.
Густина реактивного палива – це показник його якості, який характеризує масу палива в об´ємі, який він займає.
де ρ- густина палива, кг/м3 (г/см3);
m-маса палива, кг (г);
V- об´єм палива, м3 (см3)
Густина-один з найбільш загальних показників якості нафтопродуктів, передбачених стандартами на них , являється фізичною характеристикою палива. У паспорті якості позначається густина нафтопродукту при температурі 20º С, яка визначається по ДСТУ 3900-85.
Густина палива, як показник його якості, використовується при розрахунках тривалості та дальності польоту ВС, енергетичних властивостях палива, вираховування масової кількості палива на борту ВС. Так як густина нафтопродуктів залежить від температури, для отримання східних результатів густину реактивних палив необхідно вимірювати при одній температурі. Густину нафтопродуктів прийнято вимірювати при стандартній температурі 293 К (20°).
На практиці часто доводиться вимірювати густину при температурі, що відрізняється від 293 К. У таких випадках проводять перерахунок згідно формули
Ρ20= Ρt+γ (t – 20)
де Ρ20- густина при температурі 293 К (20°). з паспорту якості;
Ρ t- густина при температурі випробування;
γ – середня температурна поправка густини на 1 (1°С);
t – температура випробування, К (°С).
Згідно з вимогами стандарту на реактивне паливо густина не повинна бути менше певної величини (наприклад, для палива ТС-1 не менше 775 кг/м3).
При зберіганні густина реактивних двигунів практично не змінюється, тому розходження значень при вимірі густини можуть з´являтися тільки за рахунок можливих помилок при її вимірах чи при помилковому змішенні палив різних марок.
На підприємствах ЦА густину нафтопродуктів визначають згідно ГОСТ 3900-85 за допомогою спеціального прибору – ареометру. Ареометри типу АНТ-1, АНТ-2, АН застосовують при визначенні густини реактивних палив.
Використання ареометрів засновано на законі Архімеда, згідно з яким ареометр, плаваючи в рідині, буде занурюватися на більшу глибину в більш легку рідину ( з меншою густиною) та на меншу – у більш важку рідину ( з більшою густиною).