- •1. Загальні методичні вказівки.
- •2. Програма і методичні вказівки за темами дисципліни.
- •2.1. Основи цивільного захисту в Україні.
- •2.1.1. Законодавча база цивільного захисту.
- •2.1.2. Призначення, мета, завдання, принципи здійснення цивільного захисту.
- •2.1.3. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій.
- •2.1.4. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту. Координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
- •2.1.5. Органи управління, сили і засоби цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.2. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •2.2.1. Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •2.2.2. Основні засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій.
- •2.3. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.1. Основи стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
- •2.3.2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
- •2.3.3. Планування заходів цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.
- •2.4. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях.
- •2.4.1. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при загрозі виникнення надзвичайної ситуації.
- •2.4.2. Організація цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності при виникненні надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.
- •2.5. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій.
- •2.5.1. Одиниці радіоактивності й дози випромінювання.
- •2.5.2. Методи визначення іонізуючих випромінювань.
- •2.5.3. Прилади для радіаційної розвідки, контролю радіоактивного забруднення і опромінення.
- •2.5.4. Методи виявлення й виміру сильнодіючих ядучих і отруйних речовин у навколишньому середовищі.
- •2.5.5. Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження.
- •2.5.6. Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес.
- •2.5.7. Прогнозування хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті.
- •3. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи.
- •3.1. Загальні положення.
- •3.2. Перелік контрольних питань по варіантах.
- •3.3. Перелік контрольних задач по варіантах.
- •4.1. Перелік рекомендованої літератури
- •4.2. Перелік додаткової літератури
- •Рвпк-1000
- •61166, Харків, просп.Леніна, 14,
2.2.2. Основні засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій.
Засоби колективного захисту.
Засоби індивідуального захисту.
До засобів колективного захисту відносяться захисні споруди: сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття – щілини.
Необхідно розглянути призначення, класифікацію, захисні властивості, планування та обладнання захисних споруд.
До засобів індивідуального захисту відносяться засоби захисту органів дихання, засоби захисту шкіри, медичні засоби захисту, засоби спеціальної обробки і знезараження.
Необхідно розглянути призначення, класифікацію, захисні властивості та порядок застосування засобів індивідуального захисту.
Рекомендована література [4(розділ 3), 5(розділ 4), 6(розділ 4), 7(розділ 6), 10(розділ 8)]
2.3. Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
2.3.1. Основи стійкості роботи об’єктів господарської діяльності.
Поняття і складові стійкості роботи об’єктів господарської діяльності (ОГД).
Основні фактори, від яких залежить стійкість роботи ОГД.
Методичні вказівки.
Стійкість роботи ОГД – це його здатність в умовах НС виконувати свої функції, виробляти продукцію в запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у разі впливу на ОГД уражаючих факторів НС – в мінімально стислий термін відновлювати свої функції або виробництво.
Стійкість роботи ОГД складається з:
стійкості інженерно-технічного комплексу (будівель, споруд, систем, обладнання) до впливу уражаючих факторів НС;
стійкості виробничої або іншої діяльності в умовах НС.
Необхідно розглянути фактори, від яких залежить стійкість роботи ОГД в цілому, стійкість інженерно-технічного комплексу та стійкість виробничої діяльності.
Рекомендована література [4(розділ 5), 5(розділ 5), 6(розділ 6), 7(розділи 14-15)]
2.3.2. Основні напрямки підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності в надзвичайних ситуаціях.
Напрямки і заходи підвищення стійкості роботи ОГД в надзвичайних ситуаціях.
Методичні вказівки.
Для підвищення стійкості роботи ОГД в умовах НС необхідно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні і технологічні заходи.
Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку адміністрації ОГД, керівного складу, робітників, органів управління, служб і формувань ЦЗ до дій в умовах надзвичайних ситуацій, створення фонду захисних споруд, запасів засобів індивідуального захисту, матеріальних і фінансових резервів.
Інженерно-технічні заходи мають забезпечити територіально рознесене дублювання та підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій ОГД до впливу уражаючих факторів під час НС.
Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи ОГД шляхом забезпечення можливості в умовах надзвичайних ситуацій змінювати режими роботи ОГД, технологічні процеси, види сировини, матеріалів, енергії, палива.
Необхідно розглянути можливі заходи в наступних напрямках підвищення стійкості роботи ОГД:
забезпечення захисту робітників від уражаючих факторів НС та організацію необхідних умов їх життєдіяльності;
забезпечення надійності системи управління і зв’язку;
захисту цінного і унікального устаткування;
підвищення стійкості мереж комунального господарства;
забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу;
підготовки автотранспортної і спеціальної техніки до роботи в умовах надзвичайної ситуації;
забезпечення стійкого постачання ОГД сировиною і комплектуючими;
забезпечення збереження і відновлення будівель і споруд;
Рекомендована література [4(розділ 5), 5(розділ 5), 6(розділ 6), 7(розділи 14-15)]