1.3. Види штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, порядок їх нарахування та відображення в обліку

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:

• юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

• відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить;

• фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом;

Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган ДПС надсилає (вручає) йому податкову вимогу (за умови перевищення суми грошового зобов’язання двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Органи ДПС мають право проводити: камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється податковим органом при проведенні камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок за результатами яких складаються податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Форми податкових повідомлень-рішень встановлені Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735 :

• для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до законодавства орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства;

• за наслідками перевірок (форма "Р");

• порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (форма "Ш");

• за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди органу державної податкової служби на таке відчуження (форма "З");

• про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку;

• про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В2");

• про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В3");

• про зменшення від'ємного значення суми ПДВ платника (форма "В4");

• про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (форма "П");

• про застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (форма "С");

• про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма "У").

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених Кодексом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Неподання у строки та у випадках, передбачених Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на само зайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року:

• на само зайнятих осіб у розмірі 340 гривень,

• на юридичних осіб 1020 гривень.

Неповідомлення Ф-ОП та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення.

Неподання або порушення порядку подання платником податків інформації для формування та ведення Державного реєстру Ф-ОП, передбаченого ПКУ - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 85 гривень, ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 170 гривень.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень, ті самі дії, вчинені протягом року - у розмірі 1020 гривень.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 Кодексу (1095) строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Несплата Ф-ОП платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку.

За порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого підпунктами ст.. 267 Кодексу, сплачують штраф у розмірах: збору на один календарний місяць, у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, у п'ятикратному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності та інші залежно від виду діяльності;

У разі якщо не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків: при затримці до 30 кал. днів включно – 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 кал. днів - у розмірі 20 %.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

Пеня, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Кримінальна відповідальність у розрізі податкового законодавства можлива за ст. 212 Кримінального кодексу України: ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

Суб’єктами злочину, який кваліфікується як «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» зокрема можуть бути:

• Службові особи підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, на яких покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку, подання податкових декларацій, бухгалтерських звітів, балансів, розрахунків та інших документів пов’язаних з обчисленням і сплатою обов’язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів (керівники;особи котрі виконують їхні обов’язки; інші службові особи, яким у встановленому законом порядку надане право підпису фінансових документів);

• Особи що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

• Будь-які особи, котрі зобов’язані утримувати та, або сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі в тому числі податкові агенти-фізичні особи та службові особи податкових агентів-юридичних осіб при несплаті ними податку з доходів фізичних осіб.

Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів:

У значних розмірах - карається штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000-34 000) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У великих розмірах - караються штрафом від 2000 до 3000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000- 51 000) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У особливо великих розмірах - караються штрафом від 15 000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (225 000 грн. - 425 000 грн.) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Примітка.