І. Зміст та аналіз проблеми

Проаналізуємо освітню політику Д.Табачника за ключовими характеристиками:

1. Вступна кампанія (частково поновлення іспитів, врахування середнього балу).

Нормативно-правова база:

• Наказ «Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України щодо зовнішнього незалежного оцінювання в 2010 році» від 25.03.2010 № 238.

• Наказ «Про затвердження Змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів України» від 26.03.2010 № 243.

• Лист МОН «Про врахування середнього бала документа про повну загальну середню освіту» від 20.04.2010 1/9-274.

• Наказ МОН «Про затвердження Змін до Умов прийому до вищих навчальних закладів України» від 23.07.2010 № 735.

Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2010 році дозволи, зокрема, особам, які не атестовані з української мови та літератури, складати вступний екзамен з тієї мови, оцінки з якої виставлені в атестаті.

Також надано право вступникам подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, або у 2009, або у 2010 році (хоча абітурієнт не позбавляється права проходити ЗНО щороку), проте кількість ВНЗ України і напрямів підготовки (спеціальностей), куди вступник може подати заяву, не має перевищувати п'яти, а також не більш ніж на три напрями підготовки (спеціальності).

Вишам, у свою чергу, надано право допускати до участі у конкурсі абітурієнтів із сертифікатом, кількість балів якого з непрофільних предметів нижче 124, за умови, якщо кількість балів з профільних предметів становить не нижче 170 з кожного предмету.

Табачник скасував вступ до ВНЗ тільки за результатами тестів. Цього літа університети проводили власні іспити, творчі конкурси та співбесіди.

Також міністерство передбачило врахування середнього бала атестата з округленням до десятих його частин (за 200-бальною шкалою).

Абітурієнтам, які отримали повну загальну середню освіту 2007 року і раніше, надано право брати участь у конкурсі за результатами ЗНО або за результатами вступних випробувань з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі при вступі на навчання без відриву від виробництва.

Тести були перекладені на мови нацменшин: кримсько-татарську, молдавську, польську, угорську, російську та румунську.

Тестування розпочиналося в 11 годину.

Квітневі зміни до правил вступу до вишів обмежили термін вступної компанії двома тижнями (раніше відводилося чотири тижні). Скорочено держзамовлення.

Як відомо, Д.Табачник завжди виступав проти тестування, так як на його думку, вони обмежують творче мислення, потребують простого «зубріння» матеріалу.

Скасування зовнішнього незалежного тестування збільшить рівень корупції при вступі до вищих навчальних закладів в Україні. Так вважають 39% опитаних у ході загальнонаціонального опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" разом з Київським міжнародним інститутом соціології, передає «Українська Правда». Протилежної думки дотримуються 13% респондентів, інші 48% не визначилися з відповіддю.

Згідно з результатами опитування, 28% респондентів упевнені, що додатковий іспит при вступі до ВУЗу призведе до збільшення прийому студентів за хабарі.

25% вважають, що це дозволить ВУЗу краще підбирати собі студентів, а 47% вагалися з відповіддю.

Разом з тим, 37% респондентів, чиї діти або діти знайомих вступали за допомогою тестування, схильні вважати, що введення додаткового іспиту призведе до збільшення корупції, а в поліпшенні контингенту студентів упевнені 28%.

За результатами дослідження, основними позитивами ЗНО опитані вважають те, що тестування ставить усіх у рівні умови (згодні - 50%, не згодні - 25%).

Також позитивом вважають те, що тестування дало можливість обдарованим дітям вступати у будь-який ВУЗ (згодні - 48%, не згодні - 25%), що ЗНО знизило рівень корупції при вступі (згодні - 43%, не згодні - 28%).

Крім того, Ірина Бекешкіна підкреслила, що найбільшою підтримкою зовнішнє тестування користується в західному регіоні (55% респондентів), за проведення ЗНО виступають також у Центральній Україні (за - 39%, проти - 28%), Східній та Південній (за - 44%, проти - 34%).

Однак найменше підтримують тестування на Донбасі та в Криму (за - 35%, проти - 45%). За словами Бекешкіної, це обумовлено не стільки регіональним фактором, скільки мовним.

Опитування проводилось впродовж 19 березня - 2 квітня, опитано 1226 респондентів, похибка не перевищує 3%.

Зазначимо, 29 березня міністр освіти Дмитро Табачник своїм наказом скасував обов'язкове зовнішнє незалежне тестування учнів 3, 5-8 і 10 класів середніх шкіл.

Вакарчук неодноразово наголошував, що зовнішнє тестування – не український винахід, воно проводиться у більшості провідних країн світу. Екс-міністр називав тестування «проривом в українській освіті та рішучим кроком до європейських стандартів поведінки і життя».

Позитивні наслідки:

Долається монополія тестування, адже третина балів – враховано результатами шкільного навчання, третина – тестування і ще третина – екзамени в тому ВУЗі, куди вступає абітурієнт.

Існує думка, що зовнішнє незалежне тестування перешкоджає розвитку самостійного мислення школярів, а вступні іспити дають творчо розкритися майбутнім студентам.

Перенос часу тестування для того, щоб випускники і батьки сільських шкіл не їхали за ночі.

Дозволено здавати тестування на мові, якій вчився випускник. Нагадаємо, згідно з наказом Міносвіти від 26 червня 2009 року абітурієнти повинні були проходити ЗНО виключно українською мовою.

Врахування середнього балу шкільного атестату, що є спробою подолати розрив між середньою і вищою школою, щоб батьки не були зобов'язані займатися репетиторством. Вже кілька років учні старших класів закидали, в кращому випадку, на полицю підручники з багатьох предметів і займалися лише тими, які обирали для тестувань.

Знято штучне обмеження для абітурієнтів, які за результатами оцінювання мають вищі бали за профільними предметами й трохи нижчі за непрофільними. Приміром, людина блискуче знає фізику й математику, має 200 балів по цих предметах, але з української мови трохи не дотягує. Тож якщо конкурс оцінок дозволить, майбутній «технар» має всі шанси вступити до вишу.

Негативні наслідки:

Іван Вакарчук зробив ставку на зовнішнє тестування в школах. Кожен вуз без іспитів зараховував в студенти тих, хто на тестах отримав найвищі бали. Це без протекції відкрило двері юнакам та дівчатам з маленьких містечок на бюджетні місця у престижних столичних вузах – університеті Шевченка, Могилянці, КПІ.

У 2009 році 74% батьків, опитаних Київським міжнародним інститутом соціології, заявили, що корупції при вступі немає.

Авторитетних соціологічних опитувань поки немає. Є такі факти. Міліція за півроку зафіксувала хабарів удвічі більше, ніж за весь 2009 рік. Громадянська мережа «Опора» зафіксувала різноманітні порушення під час зарахування вступників. Про вимаганні хабарів відкрито заявили десятки батьків. Рейтинги університету Шевченка невідомим чином заполонили «липові» переможці Всеукраїнських олімпіад чи МАН. Там же творчий конкурс не пройшли випускники шкіл з найвищими балами після тестів.

Колосальні черги протягом перших півтора тижня вступної кампанії.

В українські виші потраплять студенти, які взагалі не знають української мови.

У цьому році на ЗНО не прив'язане до Державної підсумкової атестації. Про який тоді зв'язок школи з ВНЗ може йти мова? Якщо випускник не може підтвердити свій атестат сертифікатами тестування.

Кількість медалістів зросла на 30% порівняно з 2009 роком, а продаж класних журналів – на 23%, що засвідчило повернення у середню школу корупції, оскільки вчителі знову взялися за «переписування» учнівських оцінок.

На думку директора Українського центра оцінювання знать Ігор Лікарчук, «шкільна оцінка є суб’єктивною».

Надали право подавати сертифікати ЗНО попередніх років – 2008-го та 2009-го. Така ініціатива була свого часу широко підтримана освітньою громадськістю. Дозволили вступати за екзаменами тим, хто не проходив тестування, а закінчив середню школу 2007 року та раніше. Таке нововведення не ставить абітурієнтів у рівні умови (іспити та тестування – це різні речі), а якщо Ви хочете стати студентом, то повинні займатися, адже, у підсумку у Вас же будуть однакові дипломи, чому тоді умови вступу різні? Сертифікати ЗНО попередніх років теж не аргумент, адже за два роки рівень знань може як знизитися, так і покращитися. Тому абітурієнти повинні бути у рівних умовах, поступаючи до ВНЗів.