- •Розділ і Мова документів
- •Розділ III Орфографія
- •Іменникові суфікси 155
- •Прикметникові та дієприкметникові суфікси 158
- •Розділ IV Морфологія і правопис
- •Розділ V Графіка
- •Розділ VI Усне ділове мовлення
- •Роль і значення мови в суспільному'житті
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Функції мови
- •Мовна норма
- •4Ітнктуащйні
- •Офіційно-діловий стиль
- •1 Євангеліє від Матвія 7. 18.
- •2 Євангеліє від Марка 14.
- •1 Див. Розділ «Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах». 1 Див. «Російсько-український словничок типових мовних зворотів» — Додаток 3.
- •1 Дивергенція (від латин, divergere — відхилятися, розходитися) — тут утворення самостійних стилів.
- •1 Конвергенція (від латин, convergentio на грунті converge — сходжусь, наближаюсь) — тут розвиток подібних рис у різних стилях унаслідок тісних і тривалих контактів.
- •Загальні вимоги до укладання та оформлення
- •1 Реквізит (від латин, requisitum — необхідне, потрібне) — тут обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлення офіційних документів.
- •2 Формуляр (нім. Formuler, від фр. Formulaire, на грунті латин, formula) — форма.
- •1 Деякі документи мають однакову назву (акт, протокол та ін), але різне призначення і зміст не дозволяють віднести їх до однієї групи.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів
- •1 Документ (від латин, сіосшпепішп) — доказ, свідоцтво, взірець, повчальний приклад.
- •Оформлення сторінки
- •Текст і його оформлення
- •1 Виняток становлять документи, текст яких складається з одного речення (напр., заява на відпустку тощо).
- •Скорочування слів і словосполучень
- •6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на:
- •Стандартизація ділового тексту
- •Реквізити ділових паперів
- •61049, Харків-491
- •Професійна лексика
- •Організаційні документи
- •Розпорядчі документи
- •2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:
- •Довідково-інформаційні документи
- •30.11.2002 (Підпис)
- •1 Кореспонденція (від латин, саггеяропсіео — відправляю, повідомляю) —
- •1 Автобіографія (відгрец. Autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — опис свого життя.
- •Зміни приголосних при їх збігу
- •2. У коренях дієслів
- •2. Прикметникові
- •Твердої групи
- •М'якої та мішаної груп
- •Складні випадки правопису слів іншомовного походження
- •Іменник
- •2„ Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
- •13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в р. Відмінку з приймеником, наприклад:
- •1 Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. Тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».
- •Числівник
- •Займенник
- •2. До II дієвідміни належать дієслова, що в закінченнях усіх осіб, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, мають -и (-ї), а в 3-й особі множини - закінчення -ать (-ять)
- •Дієприслівник
- •Неправильно правильно
- •Прислівники (складні)
- •Прийменники (складні)
- •1. Разом пишуться
- •Основи культури мовлення
- •Культура усного ділового мовлення
- •1 Лекція (від латин, lectio — читання) — публічний виступ на яку-небудь тему.
- •Ділова бесіда
- •Ділове спілкування
- •Синтаксис1 усного й писемного ділового мовлення
- •1 Синтаксис (від грец. 5г/«іал:іх — побудова, устрій, зв'язок) — розділ граматики, що вивчає будову і значення словосполучень та речень, способи зв'язку слів у словосполученні й реченні.
- •Яка сфера використання та призначення художнього стилю?
- •Які основні ознаки й мовні засоби художнього стилю?
- •- Внутрішніх справ ввс
- •Уленшпїгель Тіль
2. Прикметникові
та дієприкметникові суфікси
тверда група |
|
-н (ий) |
у якісних і відносних прикметниках дружний (клас), заможний, зворотний, полонений, потужний, потомствений, природний, тотожний |
м'яка група |
|
-н (ій) |
переважно у відносних безкрайній,безодній, братній, верхній, вечірній, всесвітній, городній, давній, досвітній, достатній, житній, задній, крайній, кутній, літній, майбутній, могутній, незабутній, новітній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, самобутній, середній, синій, сторонній, суботній, хатній ('менш уживані зимній, злигодній, іногордднш) |
|
в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш ближній, внутрішній, вчорашній, горішній, давнішній, долішній, домашній, дорожній, дружній (привіт), завтрашній, заміжній, зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, навколишній, нижній, нинішній ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній, тутешній, художній |
Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н: знаменний, законний, плинний, ранній та ін.
Прикметники з наголосом на суфіксі
вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки й пишуться з двома н |
|
•анн (ий) -енн (ий) -янн (ий) |
невблаганний, нездоланний, несказанний нескінченний, страшенний, неоціненний, незліченний незрівнянний |
пишуться з одним н |
|
-ан (ий) -ян (ий) -єн (ий) |
жданий, жаданий, коханий, буланий морквяний, полум'яний, бавовняний шалений, навіжений, скажений, печений |
У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження |
|
-йчн (ий) |
після кінцевого приголосного основи Д, Т, 3, С, Ц, Ч, Ш, Ж, р вживається суфікс артистичний, історичний, класичний, музичний |
-ічн (ий) |
після решти приголосних академічний, анархічний, геологічний, ідилічний, органічний |
-ічн (ий) |
після голосних архаїчний, героїчний, прозаїчний |
У присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни, після приголосних (окрім й)
у прізвищах Марусин від Маруся, Дукин від дука
У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин |
||||
-ин (ий) |
після приголосних (окрім й) бджолиний, голубиний, горобиний, качиний |
|||
-їн (ий) |
після голосних та апострофа зміїний, солов'їний |
|||
Прикметники (у тому числі якісні), утворені переважно від іменників, мають суфікси |
|
|||
-ист- -їст- (після голосних) |
багнистий, гонористий, пористий, плечистий, качанистий, перистий двоїстий, троїстий |
|
Після м'якого та шиплячого у прикметниках із наголосом переважно на основу слова |
|
-ев (ий) -єв (ий) |
березневий, вишневий, ситцевий, крицевий, овочевий, грушевий, спаржевий, борщевий і борщовий після м'яких н, т або й основи значеннєвий, алюмінієвий, життєвий і життьовий, миттєвий, суттєвий, взуттєвий і взуттьовйй, дієвий і дійовий |
Незалежно від наголосу у прикметниках, які мають перед суфіксом твердий приголосний
в
ітровий, казковий, святковий, кварцовий, палацовий, службовий, вербовий, балансовий, сороковий, ясеновий
після шиплячих, м'яких або й з наголосом на закінченні
борщовий, грошовий, дощовий, ключовий, речовий, сторожовий, межовий, життьовий, взуттьовйй, нульовий, осьовий, польовий, стильовий, тіньовий, бойовий, гайовий, дійовий, крайовий
Ці ж правила поширюються на правопис суфіксів у присвійних прикметниках жіночого та середнього роду, утворених від іменників.
-ов-
-ев-
-єв