Тема 5. Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи
5.1. Підстави призначення судово-бухгалтерської експертизи
У попередніх темах з’ясовано, що судово-бухгалтерська експертиза має ряд особливостей, що відрізняють її від бухгалтерського обліку та методів господарського контролю (див. тему 1).
Однією із головних особливостей судово-бухгалтерської експертизи є неможливість її існування без процесу розслідування чи розгляду кримінальної або цивільної справи. Так, судово-бухгалтерська експертиза може проводитися при вирішенні господарських і трудових спорів, під час розгляду цивільних або розслідування кримінальних справ, пов’язаних зі злочинами економічного характеру. Вона призначається у процесі розслідування або розгляду правоохоронними органами та судом для розв’язання питань, які потребують спеціальних знань – з бухгалтерського обліку, економічного аналізу та господарського контролю. Ними, як правило, не володіє слідчий або суддя, тому для вирішення таких питань запрошується експерт-бухгалтер. Однак експертиза призначається не в будь-якій справі, а запрошення експерта вимагає існування певних передумов (див. рис. 5.1).
Рис. 5.1. Передумови призначення судово-бухгалтерської експертизи
До процесу проведення судово-бухгалтерської експертизи висуваються певні законодавчі вимоги, оскільки від неї залежать якість і строки розслідування, правильність прийняття рішень за порушеною кримінальною чи цивільною справою.
Діючим процесуальним законодавством встановлено ряд випадків*, за яких призначення експертизи є обов’язковим. Наявність цих випадків є підставою** для використання спеціальних знань експертів.
Проте підстав обов’язкового призначення судово-бухгалтерської експертизи процесуальним законодавством і нормативними документами, що регулюють судово-експертну діяльність в Україні, не визначено.
Таким чином, підстави призначення судово-бухгалтерської експертизи визначаються обставинами конкретної справи, порушеної проти юридичної або фізичної особи. Крім того, призначення судово-бухгалтерської експертизи безпосередньо залежить від органу або особи, у віданні яких перебуває відповідна справа чи спір. Аналізуючи зібрані у процесі розслідування чи розгляду справи матеріали, слідчий або суд можуть прийти до висновку про необхідність залучення експерта-бухгалтера. Тобто, підстави для призначення судово-бухгалтерської експертизи можна розглядати з наступних позицій:
загальноправової основи – полягає в необхідності спеціальних знань для отримання доказів за справою, що перебуває у процесі розслідування або розгляду правоохоронними органами (судом);
спеціальної основи пов’язана з предметом судово-бухгалтерської експертизи – визначається конкретними питаннями, що поставлені перед експертом-бухгалтером, слідчим або судом із певної справи.
Передбачити повний перелік випадків, за яких слід обов’язково призначати судово-бухгалтерську експертизу неможливо, оскільки неможливо передбачити всі види зловживань і врахувати їх специфіку, під час розслідування яких може виникнути потреба у знаннях фахівця. Тому особа (орган), яка здійснює розслідування, повинні самостійно встановити доцільність та необхідність призначення судово-бухгалтерської експертизи, виходячи з обставин конкретної справи.
Не зважаючи на те, що законодавством України не передбачено випадків обов’язкового призначення судово-бухгалтерської експертизи, можна виділити випадки, за яких призначення судово-бухгалтерської експертизи в практиці розслідування є найбільш поширеним (рис. 5.2).
Рис. 5.2. Основні випадки призначення судово-бухгалтерської експертизи
Особливістю наведених випадків є наявність суперечностей, які може вирішити тільки спеціаліст з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю. Наведемо коротку їх характеристику.
Якщо підставою для проведення судово-бухгалтерської експертизи стала невідповідність результатів проведеної ревізії іншим матеріалам справи, то результати ревізії повинні базуватися на даних бухгалтерського обліку. Інакше у справі повинні бути матеріали, які свідчать про невстановлені ревізією обставини, які підлягали відображенню в бухгалтерському обліку. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, якщо зазначену невідповідність не можна усунути шляхом призначення повторної ревізії.
Клопотання обвинуваченого щодо призначення судово-бухгалтерської експертизи повинно бути, насамперед, обґрунтованим і містити повний перелік питань, на які необхідно відповісти експерту-бухгалтеру. Поставлені питання не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта-бухгалтера. Наприклад, громадянином, обвинуваченим у крадіжці товарно-виробничих запасів, подана заява, що недостача запасів виникла внаслідок допущених помилок при відображенні в бухгалтерському обліку їх руху.
Якщо розглядається питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи на підставі неприйняття ревізором виправдовуючих документів, то необхідно з’ясувати причини таких дій перевіряючого. Так, судово-бухгалтерська експертиза може бути призначена, якщо ревізор не прийняв надані матеріально відповідальною особою документи у зв’язку з їх неналежним оформленням або несвоєчасним поданням. При цьому важливо пам’ятати, що експерт-бухгалтер залучається лише за умови, якщо питання, пов’язане з такою суперечністю, не може бути вирішене за допомогою проведення повторної ревізії або безпосередньо слідчим. Призначати судово-бухгалтерську експертизу для перевірки правильності визначеної ревізором суми збитку також доцільно лише тоді, коли це питання не може бути вирішене безпосередньо слідчим самостійно або шляхом проведення повторних ревізій.
Необхідною умовою для призначення судово-бухгалтерської експертизи за наявності протиріч у висновках первинної та повторної ревізії є виникнення також невідповідностей за одними й тими ж фактами за один і той же період.
Проте після встановлення необхідності в знаннях з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, господарського контролю процес призначення судово-бухгалтерської експертизи не завершується (див. тему 2.). Після прийняття рішення щодо призначення судово-бухгалтерської експертизи, слідчий або суд обирають судового експерта для дослідження матеріалів справи. Потім в певному порядку, що обумовлено процесуальною формою експертизи, до відома обраного фахівця доводиться факт його обрання експертом-бухгалтером за справою.