4. Порядок виконання роботи.

4.1. Перевірка приладу на герметичність. Перш ніж почати аналіз, треба довести рівні реактивів у поглинальних посудинах 4 і 6 до позначок, які знаходяться на капілярах над посудинами, під кранами 5.

Посудину, в якій треба підняти рівень реактиву, поворотом відповідного крана 5 ( при закритих інших кранах ) зєднують з бюреткою 8 ( положення крана II ). Бюретку піднімають приблизно до середини висоти штативу і відкривають обидва крани над перехідником 9. Опускаючи зрівнювальну склянку 10, створюють розрідження в обох частинах бюретки, в результаті рівень рідини у поглинальній посудині 6 почне підніматися. Повільно доводять рівень реактиву до позначки, після чого кран 5 закривають (положення крана I).

Коли всі поглинальні посудини підготовлені, поворотом крана 1 зєднують бюретку з атмосферою. Піднімаючи зрівнювальну склянку 10, доводять рівень запірної рідини в обох частинах бюретки до яких-небудь позначок у верхній її частині. Триходовий кран 1 ставлять в положення III, зрівнювальну склянку опускають якомога нижче і спостерігають за положенням рівня 8 в поглинальних посудинах та вимірювальній бюретці. Якщо рівні рідин впродовж 5 хвилин залишаться незміними, прилад можна вважати герметичним. У разі негерметичності для виявлення місця нещільності газоаналізатор випробовують по частинах і ліквідують нещільність.

4.2. Продувка розподільної гребінки. Слід виключити потраплення в аналізовану суміш повітря чи іншого газу, що раніше знаходився в приладі. Ставлячи кран 1 в положення I, далі зєднують бюретку 6 з газозабірною лінією та заповнюють бюретку газом. Потім зєднують бюретку з атмосферою (положення крана II) і викидають набрану порцію газу з приладу. Цю операцію повторюють тричі.

4.3. Відбір проби газу. За допомогою склянки 10 в обидві частини бюретки набирають 100 см³ газу ( 80 см³ + 20 см³ ). Проба газу приводиться до барометричного тиску. Для цього зрівнювальну склянку ставлять у таке положення, щоб рівень води в ній і у вимірювальній бюретці був однаковим. Кран 1 ставлять у положення а, III.

4.4. Аналіз димових газів. Аналіз газу починають з визначення RО₂. Для цього піднімають склянку 10, відкривають кран 5 над поглинальною посудиною 6 ( положення крана II ) і повільно перегоняють газ у посудину з розчином КОН. Зробивши пять прокачувань, закривають кран під розширеною лівою частиною бюретки, набирають повну праву вимірювальну частину бюретки на 21 мл і закривають кран під нею. Рівень рідини в розширеній лівій частині бюретки доводять до позначки 80 (при роботі з останніми по ходу вимірювань посудинами іноді до позначки 60) і кран під нею закривають.Відкривають кран під правою частиною бюретки і за допомогою склянки 10 доводять реактив у поглинальній посудині до контрольної позначки. Кран 5 над поглинальною посудиною закривають ( положення крана I ). Остачу проби газу приводять до барометричного тиску. Роблять відділ за шкалою вимірювальної бюретки.

Виконують три контрольні прокачування і повторний відлік за шкалою вимірювальної бюретки. Остаточний результат записують у графу RО₂ табл.1. Аналогічним чином визначають і записують у таблицю вміст RО₂+О₂. Кількість прокачувань для поглинальної посудини 4 в два рази більша, ніж для посудини 6. Різниця ( RО₂ + О₂ )  RО₂ – це вміст кисню у димових газах.

Тривалість визначення RО₂ та О₂ у пробі димових газів звичайно не перевищує 10 хвилин.