Додаткова

1. Ворошилов В.В. Журналистика: Базовый курс: Учебник. – Санкт-Петербург: Изд-во Михайлова В.А., 2006. – 640 с. – (Библиотека профессионального журналиста)

2. Грабельников А.А. Работа журналиста в прессе: Учеб. пособие. – М.: РИП-холдинг, 2005. – 274 с. – (Практическая журналистика)

3. Жанры международной журналистики. – М.: МГИМО, 1995. – 108 с.

4. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості. – Л.: Паіс, 2000. – 180 с.

5. Ким М.Н. Технология создания журналистского произведения. – СПб.: изд-во Михайлова В.А., 2001. – 320 с.

6. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. – М: Аспект-Пресс, 2001. – 240 с.

Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів

Навчальна програма курсу передбачає самостійну роботу студентів, мета якої – формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів тощо. Під час самостійної роботи студенти вчаться визначати теми публікацій у відповідних аналітичних жанрах, збирати й відбирати фактологічний матеріал. Потім на практичних заняттях ці матеріали узагальнюються та пишуться кореспонденція, стаття, коментар, рецензія, огляд, лист.

Сучасні освітні технології, що базуються на використанні комп'ютерів, аудіовізуальних матеріалів тощо, дозволяють значно активізувати процес сприйняття інформації, сприяють більш якісному засвоєнню інформаційного матеріалу та формуванню глибоких знань.

Але найбільш ефективним способом навчальної діяльності є робота з пресою, літературними джерелами та першоджерелами. Досвід показує, що студенти недостатньо володіють уміннями орієнтуватися в літературі з гуманітарних наук, самостійно вилучати необхідну інформацію і належним чином її оформляти.

Тому самостійна робота має на меті поглиблення знань студентів з тих тем, які вони вивчають на лекційних та семінарських заняттях, а також самостійне опрацювання публіцистичних творів, першоджерел та окремих проблем і питань відповідно до програми курсу.

Основними напрямами самостійної роботи студентів можна визначити:

• вивчення практики провідних видань української періодики – як сучасної, так і архівної;

• вивчення наукової монографічної літератури, у якій досліджується різноманітна проблематика з курсу;

• робота з мемуарною та епістолярною літературою відомих публіцистів, письменників, літературних критиків, громадсько-культурних діячів;

• опрацювання і використання довідкової літератури (енциклопедії, словники, тематичні довідники тощо);

• робота з бібліотечними каталогами, відбір найважливіших джерел в контексті проблем, що вивчаються, та їх конспектування.

Завдання для самостійної роботи можуть даватися під час аудиторних занять та консультацій. Крім того перелік завдань для самостійної роботи визначений до кожного семінарського заняття.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студенти повинні набути навичок раціонального читання літературних джерел. Досить корисними можуть бути допоміжні матеріали до видань. Тому студентам необхідно навчитись використовувати всю інформацію з усіх структурних елементів видання.

Опрацьовуючи наукові праці та необхідну літературу, студенти мають використовувати такий вид роботи як конспектування рекомендованих джерел. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та оволодінню науково-понятійним апаратом. Існує декілька форм ведення записів – план (простий і розгорнутий), виписки, тези, анотації, резюме, конспект. Вибір форми конспектування – виклад тексту, розширений план чи цитатне конспектування – визначає сам студент.

Можна порадити студентам для систематизації даних, використовувати систем карток. Їх перевага полягає в тому. що кожна довідка реєструється окремо, може бути легко знайдена і дозволяє по різному групувати матеріал. Заносячи довідковий матеріал в картку внизу слід записати назву джерела, вгорі заголовок зі вказівкою того, де матеріал може бути використаний.

Працюючи з довідковими матеріалами студенти повинні навчитися знаходити необхідні матеріали, порівнювати визначення, звертати увагу на авторство статті, на зміст наукової дискусії. Потрібно звертати увагу на рік видання енциклопедії, довідника, вміти виділяти тенденцію у визначення того чи іншого поняття, описовість чи аналітичний характер визначення, повноту охоплення явища тощо. Слід мати на увазі, що використовуючи довідково-статистичні видання, бажано звертатися до найновіших.

Студентам варто звернути увагу на роботу з новими надходженнями до бібліотек, картотеками нових надходжень, з довідковою інформації про нові видання в засобах масової інформації.

Вивченню нового курсу сприятиме ознайомлення з матеріалами фахових журналів та Інтернет-сайтів. Найновіший інформаційний матеріал допомагає студентові у вивченні курсу з урахуванням результатів останніх досліджень.

Завдання для самостійної роботи передбачають підготовку реферативного повідомлення чи доповіді. Це може бути огляд певної групи публікацій, аналіз окремої книги чи журнальної статті. Студент сам може запропонувати тему такого виступу чи повідомлення. Проте, студентові слід мати на увазі, що реферуючи статтю чи книгу, він повинен адекватно передавати позицію автора. Для цього слід уважно проаналізувати вступну частину праці або передмову до видання, висновки до розділів видання та загальні висновки до праці. З ними слід зіставити власні спостереження. Для цього студентові необхідно звернути увагу на рецензії, вміщені в науковому виданні, що допоможе навчитися формулювати власні висновки щодо прочитаної монографії чи статті.

Схема підготовки реферату така: читання вихідного тексту – його аналіз – вибір інформативних фрагментів їх узагальнення – створення нового тексту(реферату). На останньому етапі здійснюється синтезування виділеної інформації та завершується оформлення тексту реферату. Виклад має бути цілісним і логічним. Розгляд кожного пункту плану доцільно завершувати узагальненням.