Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційних бакалаврських робіт студентами спеціальності «Видавнича справа та редагування» (кафедра редагування та основ журналістики)

Студенти IV курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування» виконують кваліфікаційну бакалаврську роботу, яка має на меті визначити рівень засвоєного матеріалу з профільних предметів, підтвердити рівень знань студентів та застосування їх на практиці.

Протягом усього терміну навчання студенти-бакалаври вивчають дисципліни, які спрямовані на підготовку кваліфікованих спеціалістів для інформаційно-видавничої сфери України.

Основою кваліфікаційної бакалаврської роботи є створення власного проекту періодичного видання. Студент має право залучити до підготовки кваліфікаційного проекту студентів інших курсів, спеціальностей та факультетів. Це дає можливість самостійно приймати рішення щодо підготовки матеріалів, їх редагування та оформлення, відчути себе не тільки в ролі головного редактора, а й частиною редакції. Такий підхід у майбутньому полегшить входження студента-випусника до редакційних колективів.

Суть кваліфікаційної роботи полягає у створенні 4 (чотирьох) поточних та 1 (одного) спеціального чи тематичного випуску готових презентаційних номерів обраного періодичного видання.

Підготовку до виконання кваліфікаційної роботи слід проводити в декілька етапів.

1 етап. Вибір тематики, жанру та цільового призначення видань.

2 етап. Створення редакції та розподіл обов’язків.

3 етап. Безпосереднє створення видання.

4 етап. Захист видання.

Студент залучає до своєї редакції студентів молодших курсів (3-4 особи). Працюючи як колектив міні-редакції (редактор, коректор, журналіст, верстальник), вони створюють кваліфікаційну роботу за обраними тематикою, жанром, цільовим призначенням та читацькою аудиторією.

Газетно-журнальне видання — це товар, що задовольняє певні потреби, насамперед потребу в інформації. Відтак, газета як товар має певні ознаки:

• сезонність попиту (літо та початок тижня — гірше продається);

• користуються, як правило, кілька споживачів (сімейний тип);

• 80 % читачів купують газету імпульсивно;

• передплата.

Ці особливості необхідно врахувати при створенні періодичного видання.

Але перш ніж створювати періодичне видання та обрати тип видання, необхідно провести маркетингове дослідження, яким саме має бути видання, що створюється студентом. Основою дослідження є експрес-опитування майбутніх читачів, що послужить теоретичним обґрунтуванням розробленого проекту.

Перед проведенням маркетингового дослідження слід ознайомитися з Додатком 2, який уміщує в собі такі документи:

1. Етичний кодекс Української Асоціації Маркетингу.

2. СОУ 91.12.0 21708654 001 2002. Стандарти якості маркетингових досліджень.

3. Стандарти недискримінаційної реклами за ознакою статі.

4. Директива з проведення опитувань серед дітей та молоді.

5. Директива ESOMAR щодо аудіо- і відеозапису та спостереження за клієнтом за інтерв'ю і груповими обговореннями.

Основні моменти теоретичного обґрунтування розробленого проекту

[Пошукове (розвідувальне) маркетингове дослідження]

Здійснення маркетингового дослідження охоплює такі етапи:

Перший етап маркетингового дослідження — визначення виду обраного сегменту ринку періодичних видань:

• сегмент громадсько-політичних видань;

• сегмент видань, присвячених проблемам науки і освіти;

• сегмент науково-популярних видань;

• сегмент видань, присвячених проблемам культури (музика, образотворче мистецтво, кіно- та театральне мистецтво тощо);

• сегмент літературно-художніх видань;

• сегмент видання, присвячене актуальним проблемам журналістики і видавничої справи

• сегмент рекламних видань;

• сегмент видань історико-краєзнавчої тематики;

• сегмент видань фольклорно-етнографічного спрямування;

• сегмент видань для дітей;

• сегмент видань для студентської молоді;

• сегмент видань, присвячених проблемам спорту і фізичної культури;

• сегмент видань, що висвітлюють фахові проблеми певних професій (освіта, торгівля, сфера послуг, бібліотечна справа, будівельна сфера, нерухомість тощо);

• сегмент видань, присвячених різним видам захоплень (авто-, мотоспорт, рибалка, квітникарство, кулінарія, рукоділля, ландшафтний дизайн тощо);

• сегмент видань для організації дозвілля (гумор, розважальне спрямування тощо);

• сегмент видання-меню, оформленого як періодичне видання.

Другий етап: охарактеризувати обраний сегмент за такими параметрами:

• які видання даного сегменту представлені на ринку обраної територіальної одиниці (місто, село, область, де планується реалізація створюваного проекту періодичного видання);

• охарактеризувати їх змістове наповнення, якість друку, періодичність видання;

• визначити основні цінові сегменти;

• охарактеризувати цільову аудиторію.

Для виконання другого етапу маркетингового дослідження необхідно провести аудит (з англ. аudit — перевірка) торгових точок. Конкретну інформацію забезпечують спостереження та опитування в місцях продажу періодичних видань.

Третій етап: провести дослідження цільової аудиторії видань обраного сегменту на основі експрес-опитування (для цього опитати мінімум 30 представників цільової аудиторії). Для проведення дослідження необхідно розробити анкету з 10 питань, які висвітлюватимуть вимоги зазначених нижче пунктів:

• профіль читача (вік, дохід, освіта, місце проживання, «село-місто», звички і т. д.);

• мотиви вибору (хто читає певні рубрики газети чи журналу);

• корисність видання (чому читають газету чи журнал, яку інформацію вважають цікавою та корисною);

• вплив дизайну (шрифти, ілюстрації, фото, схеми, формат, папір);

• визначення цільової аудиторії;

• спосіб поширення видання (роздрібний продаж, передплата, доставка, безкоштовні газети).

Анкети оформити як додаток до кваліфікаційної роботи. Зробити аналітичний висновок проведеного анкетування.

Четвертий етап: на основі проведеного дослідження сформулювати (у письмовій формі) висновки маркетингового дослідження — переваги студентського видання та можливість його виходу на ринок — оцінити конкурентоспроможність власного проекту.

Автори кваліфікаційних робіт мають продумати етапи рекламування та шляхи розповсюдження видавничого проекту, описати їх у теоретичній частині кваліфікаційної роботи. Для цього слід знати п’ять ефектів, які намагаються вирішити рекламою та промоушеном:

1. Потреба в категорії товару (цільова аудиторія повинна мати потребу в товарі чи послузі, яка пропонується) — формувати потребу людей у читанні газет;

2. Обізнаність із трендом (розпізнання — впізнати його в кіоску чи на полиці магазину та запам’ятовування — логотипи видання на шапках продавців, лайтбокси на кіосках);

3. Ставлення до бренду (оцінка цільовою аудиторією продукту або послуги) — інформаційне спонсорство концертів зірок, важливих подій;

4. Намір купити бренд (установка цільової аудиторії здійснити покупку) — розміщення на першій сторінці сенсаційних матеріалів, фото, гучні заголовки, повідомлення про розпродаж, пробна безкоштовна передплата, яка потім стає платною, створення служб доставки газет);

5. Можливість здійснення покупки (наявність у кіосках, вигідне розташування на роздатках, стимулювання кіоскерів).

До кожної кваліфікаційної роботи обов’язково повинен входити розділ «Охорона праці». Вимоги до даного розділу викладені у Додатку 3.

Періодичні видання підлягають оформленню відповідно до «СОУ 22.2-02477019-03:2005. Газети. Технічні умови» або «СОУ 22.2-02477019-06:2006. Журнали. Технічні умови».

Верстання видавничих проектів виконується за допомогою програми для верстки «Page Maker» або «Adode InDesign».

Матеріали у виданні на 50 % мають бути авторськими (власними).

Мінімальний обсяг видавничого проекту — 1 друкований аркуш.

Теоретична частина кваліфікаційної роботи має бути оформлена з урахуванням основних принципів комп’ютерного набору. У тексті пояснювальної записки слід використовувати короткі (півкегельні) і довгі (кегельні) тире відповідно до вимог коректури. Написання назв, термінів, персоналій, одиниць вимірювання мають бути уніфікованими. Використані у роботі скорочення мають бути загальновживаними.

У кваліфікаційній роботі студенти використовують професійні терміни відповідно до стандартів, що регламентують видавничу діяльність. Покликання на стандарти обов’язкове.

Кваліфікаційна робота має справляти цілісне враження, мати чітку логічну побудову, стильову виразність і єдність, бути структурованою.

Додатки до кваліфікаційної роботи мають бути оформлені відповідним чином.

Обов’язковою умовою є подання двох комплектів видання (попередніх та остаточних).

Остаточний варіант кваліфікаційної роботи подається секретарю державної комісії особисто у двох примірниках – теоретична частина і комплект номерів – відповідно до графіку прийому кваліфікаційних робіт.

Готова кваліфікаційна робота захищається студентом у ході відкритого захисту перед державною екзаменаційною комісією.

До захисту кваліфікаційних проектів допускаються ті студенти, що виконали весь обсяг роботи, визначений науковим керівником проекту, подали видавничий проект у визначений термін й отримали позитивний відгук керівника та рецензію на кваліфікаційну роботу рецензента.

Захист кваліфікаційних видавничих проектів полягає у стислій розповіді про видання (10–15 хв.), представленні періодичного видання на папері (роздрук) та його теоретичному обґрунтуванні для членів комісії й презентації видавничого проекту засобами мультимедіа.

Під час презентації розповідь про видання повинна мати такий алгоритм:

• назва проекту;

• цільове призначення;

• читацька аудиторія;

• історія задуму видання;

• історія створення видання;

• можливі шляхи фінансування (реклама, спонсори та ін.);

• необхідність створення та конкурентоспроможність розробленого видання (за результатами опитування);

• шляхи можливого розвитку, поширення та рекламування видання;

• відповіді на запитання присутніх.

Об’єм кваліфікаційної роботи: 5 (п’ять) номерів видання: 4 (чотири) поточних та 1 (один) спеціальний чи тематичний.

Мінімальний обсяг видання: 1 друк. арк.

Формат видання: А3, А4 або A5.

Кольоровість: бажана, але не обов’язкова.

Додаток 1