3. Основні методи та засоби державного регулювання економіки

Держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні методи, засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Методи державного регулювання економіки – це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Методи державного регулювання економіки
Прямі	Адміністративні
Непрямі	Індикативні
Правові	Неформальні
Економічні	Специфічні

Прямі методи - це методи, за допомогою яких держава безпосередньо

втручається в економічні процеси. Прямі методи ДРЕ – це інструменти прямого втручання, або основні засоби регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання. Вони включають:

• державне замовлення, державне завдання;

• ліцензування, патентування і квотування;

• сертифікація та стандартизація;

• застосування нормативів та лімітів;

• регулювання цін і тарифів;

• надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

• надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами.

Непрямі методи – сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки (система правових та економічних методів).

Правові методи – система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання (визначають правовий простір).

Економічні методи пов’язані зі створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання й обумовлювати їхню поведінку.

Інструменти економічних методів: ставки податків, облікова ставка, митні тарифи, норми амортизації.

Адміністративні методи базуються на використанні сили державної влади. Це заходи (засоби) заборони, дозволу або примусу.

Інструменти адміністративного регулювання:

• укази, декрети, розпорядження;

• ліцензування, квотування, контингентування;

• встановлення фіксованих цін, валютних курсів;

• встановлення економічних, харчових, фармацевтичних,

соціальних, екологічних стандартів і нормативів;

• контроль за дотриманням законів і правил;

• санкції за порушення.

Індикативні методи – це методи непрямого, опосередкованого впливу, що мають орієнтовний, рекомендаційний характер.

Неформальним засобом державного впливу на економіку є переконання. Держава використовує для його реалізації: рекламу, спеціальні програми на радіо і телебаченні, публікації у періодичних виданнях, соціологічні дослідження й опитування, впливаючи таким чином на формування громадської думки, економічне мислення.

Специфічним інструментом ДРЕ є державний сектор економіки – комплекс господарських об’єктів, які повністю або частково належать центральним чи місцевим органам державної влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних та політичних функцій.

Таким чином, державне регулювання економіки (ДРЕ) – це сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність суб’єктів господарювання і ринкову кон’юнктуру з метою створення нормальних умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства.