Лекція №9 Перестрахування та співстрахування
1. Поняття і сутність перестрахування
2. Види перестрахування.
3. Поняття співстрахування.
1. Поняття і сутність перестрахування
Перестрахування є необхідною умовою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій і нормальної діяльності. У більшості випадків страхові товариства не мають можливість створити ідеально збалансований портфель ризиків: у портфелі є невеликі, середні, великі, маловідомі ризики, що мають високу ймовірність збитку. Все це вносить диспропорції до складу портфеля
Для вирівнювання страхових сум прийнятих на страхування існує галузь перестрахування.
Перестрахування є системою економічних відносин, в процесі яких страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності по них передає на узгоджених умовах іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля договорів.
Перестрахуванням досягається не тільки захист страхового портфеля від впливу на нього великих ризиків, але й те, що оплата сум страхового відшкодування по таких випадків не лягає повністю тільки на одне страхове товариство, а здійснюється всіма учасниками перестрахування.
У перестрахуванні укладено певну суперечність. З одного боку, перестрахування спрямоване на збалансування страхового портфеля, на фінансовий захист і стабілізацію страхової компанії, з іншого боку, передаючи частину ризику за певну винагороду, страхова компанія втрачає частину прибутку. Тому важливе значення при проведенні перестрахування має оцінка величини переданого ризику. На законодавчому рівні це питання вирішується встановленням межі величини власного утримання цедента.
Страховик, що прийняв на страхування ризик і що зрадив його повністю або частково в перестрахування іншому страховикові називається перестрахувальником або цедентом.
Страховик, що прийняв у перестрахування ризики, називається перестрахувальником. Операція передачі ризику в перестрахування називається передача частини операцій.
При розгляді питання про перестрахування необхідно вирішення питання про економічну доцільність такого кроку.
Під вартістю перестрахування слід розуміти не тільки частина премії, що сплачується перестраховикові, але і витрати на ведення і передачі ризику в перестрахування. Власне утримання цедента - це економічно обґрунтований рівень суми, в межах якої страхова компанія залишає на своїй відповідальності опреленную частку страхуються ризиків і передає в перестрахування суми, що перевищують цей рівень. Така форма перестрахувального договору називається ексцедентной.
Існує кілька теорій і ряд практичних рекомендацій по встановленню лімітів власного утримання. Однак вони не можуть врахувати специфічних умов діяльності конкретних компаній, тому при вирішенні питання про передачу ризику в перестрахування слід враховувати ряд чинників, які повинні служити основою при прийнятті рішення:
середня збитковість за Ризики, що страхуються, за якими можливе встановлення ліміту власного утримання. При цьому необхідно враховувати розмір можливого збитку обсяг страхової премії, чим більше обсяг премії при незначних відхиленнях від загальної кількості ризиків, тим вище може бути ліміт власного утримання.
середня прибутковість операцій за відповідною увазі страхування. Чим прибутковіше операції, тим вище може бути ліміт власного утримання. територіальний розподіл застрахованих об’єктів. Чим більше застрахованих об'єктів зосереджена в одній зоні, тим нижче ліміт власного утримання.
розмір витрат з ведення діла. Якщо витрати занадто високі, то страхова компанія повинна Страм до встановлення лімітів власного утримання на такому рівні, щоб частина цих витрат була перекладена на перестраховиків. наявність у компанії досвідченого андеррайтера - фахівця, що займається прийомом ризиків у перестрахування.
Слід мати на увазі, що перестрахування може бути тільки наслідком страхування. Початок відповідальності перестраховика збігається з початком дії договору.