Підсумки наступу

В результаті Львівсько-Сандомирської операції радянські війська зайняли Західну Україну та частину Польщі. В ході операції, група німецьких армій «Північна Україна» понесла значні втрати, і пізніше була реорганізована. Перед евакуацією, німецькі війська залишили значну кількість зброї та техніки бійцям УПА. Більша частина цієї зброї була передана упівцям ще задовго до початку наступу бійцями дивізії СС «Галичина» ^[3]. Деякі вояки дивізії, після розгрому приєднались до повстанців.

Незважаючи на значні втрати, радянське командуваня розгромило значні угрупування німецьких військ в Західній Україні та на півдні Польщі, а також захопило величезні плацдарми, що були використаін в подальших операціях.

→

Я́ссько-Кишині́вська опера́ція (20 серпня — 29 серпня 1944) — стратегічна наступальна операція південного крила радянських військ на Східному фронті Другої світової війни з метою розгрому великого угрупування німецьких та румунських військ, що прикривали балканський напрямок, звільнення Молдови та виведення Румунії з війни.

Проводилася військами 2-го і 3-го Українських фронтів за сприяння сил Чорноморського флоту і Дунайської військової флотилії. Додатково були введені 4-й гвардійський кавалерійський корпус (кд-3) і 2 стрілецькі бригади.

В рамках даної операції проведені:

• Яссько-Фокшанська і

• Кишинівсько-Ізмаїльска фронтові наступальні операції.

Напередодні битви

26 березня 1944 вій­сь­ка 2‑го Укра­їн­сь­ко­го фро­н­ту ви­й­ш­ли до кор­до­ну з Ру­му­ні­єю. Ще до по­ча­т­ку на­сту­пу розвідка за­без­пе­чи­ла ра­дян­сь­ке ко­ман­ду­ван­ня не­об­хід­ною ін­фор­ма­ці­єю про стан при­кор­дон­ної сму­ги, кіль­кість тех­ні­ки та жи­вої си­ли про­ти­в­ни­ка. Бі­ля Флорешти гру­па роз­ві­д­ни­ків на чо­лі з сержантом Ро­ма­нен­ком зни­щи­ла не­ве­ли­кий ні­ме­ць­кий за­гін, що пе­ре­су­ва­в­ся на ма­ши­нах, і на за­хо­п­ле­но­му транс­пор­ті помча­ла впе­ред, до Пруту. У мі­с­це­вих жи­те­лів знайшло­ся кіль­ка чо­в­нів, на яких гру­па по­до­ла­ла рі­ч­ку, до­бу­ла ва­ж­ли­ві до­ку­мен­ти й «язика».

27 березня воїни 27-ї та 40‑ї ар­мій генерал-лейтенантів С. Г. Трофименка та П. Ф. Жмаченка пер­ши­ми фор­су­ва­ли р. Прут. У роз­па­лі бо­їв ко­ман­ду­ю­чий 2‑м Укра­їн­сь­ким фро­н­том маршал Радянського Союзу І. С. Конєв одер­жав роз­по­ря­джен­ня Став­ки про при­пи­нен­ня ак­ти­в­них дій, оскіль­ки 12 квітня уря­до­ві Ру­му­нії бу­ло на­пра­в­ле­но умо­ви пе­ре­ми­р'я. Клі­ка Й. Антонеску від­по­ві­ла на цю про­по­зи­цію ого­ло­шен­ням то­таль­ної мобілізації та про­дов­жен­ням вій­ни на бо­ці Ні­ме­ч­чи­ни. Пі­с­ля цьо­го вій­сь­ка 2‑го Укра­їн­сь­ко­го фро­н­ту від­но­ви­ли наступ. Прой­шов­ши з бо­я­ми бли­зь­ко 100 км, во­ни на се­ре­ди­ну тра­в­ня за­хо­пи­ли мі­с­та Ботошані, Ра­де­у­ці, Су­ча­ву, Фе­л­ті­че­ні й від­ті­с­ни­ли во­ро­га до пе­ред­гі­р'я Кар­пат і мі­с­та Ясси.

Бойові дії в Ру­му­нії з кві­т­ня по сер­пень 1944 ха­ра­к­те­ри­зу­ва­ли­ся як бої мі­с­це­во­го зна­чен­ня, од­нак бу­ли во­ни до­сить кро­во­про­ли­т­ними й ві­ді­гра­ли зна­ч­ну роль у ство­рен­ні умов для про­ве­ден­ня Яс­сь­ко-­Ки­ши­нів­сь­кої опе­ра­ції.

До серпня 1944 року для радянських військ на балканському напрямі склалася сприятлива обстановка для завдання вирішального удару. Німецьке командування літом 1944 роки перекинуло з цього напряму до Білорусії і Західної України 12 дивізій, тим самим ослабивши групу армій «Південна Україна». Не зважаючи на це, німецько-румунське командування створило тут потужну глибоко ешелоновану оборону, що складалася з 3-4 оборонних смуг, що зв'язали з водними перешкодами і горбистою місцевістю. Сильні оборонні обгородження підперізували багато міст і інші населені пункти Молдавії і східної Румунії.

Політична обстановка в Румунії до цього часу була складна. 4 серпня 1944 року сталася зустріч румунського лідера Йона Антонеску з Гітлером. На цій зустрічі Гітлер завірив румунського союзника, що вермахт захищатиме Румунію так само, як і Німеччину. Але, у свою чергу, він зажадав від Антонеску завірення в тому, що, як би не склалися обставини, Румунія залишиться союзником Рейху і візьме на себе утримання німецьких військ, що діяли на румунській території. Проте в самій Румунії все більше зростала незадоволеність режимом Антонеску. Багато хто вже не вірив в успішний для Країн Осі розвиток подій на фронтах і опасався загрози окупації Румунії радянськими військами.

Схема проведення Яссько-Кишинівської операції