- •1 Глобальна мережа Інтернет
- •1.1 Визначення Інтернет
- •1.2 Мережі. Класифікація мереж
- •1.3 Історія розвитку Інтернет
- •1.4 Конфігурація апаратного забезпечення для доступу в Інтернет
- •1.5 Загальна структура мережі
- •2 Сім’я протоколів tcp/ip
- •2.1 Будова мереж
- •2.2 Стек протоколів tcp/ip
- •2.3 Принципи адресації в Інтернет
- •2.4 Протокол arp
- •2.5 Міжмережний протокол iр
- •2.5.1 Формат ip-датаграми
- •2.5.2 Маршрутизація пряма й непряма. Правила маршрутизації
- •Пряма маршрутизація
- •Непряма маршрутизація
- •2.5.3 Фрагментація та дефрагментація датаграм
- •Процедура фрагментації
- •Процедура дефрагментації
- •2.6 Транспортні протоколи. Протокол tcp
- •2.6.1 Загальні поняття протоколу tcp
- •Базова передача даних
- •Достовірність
- •Керування потоком
- •Поділ каналів
- •Робота із з'єднаннями
- •Пріоритет і безпека
- •2.6.2 Формат tcp-заголовка
- •2.6.3 Модель дії протоколу tcp
- •2.7 Протокол датаграм користувача (udp)
- •2.7.1 Загальні поняття udp-протоколу
- •2.7. 2 Формат udp-сегмента
- •2.7. 3 Інкапсуляція пакетів
- •2.7.4 Поділ на рівні й обчислення контрольної суми udp
- •2.7.5 Мультиплексування, демультиплексування та порти udp
- •2.7.6 Зарезервовані й вільні номери портів udp
- •2.7.7 Команди контролю з'єднань та маршрутизації
- •Tracert [-d] [-h лічильник] [-j host-list] [-w timeout] target_name
- •2.8 Протоколи прикладного рівня
- •Історія www
- •Суть www
- •2.9.1 Мова гіпертекстової розмітки документів html
- •2.9.2 Універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі (url)
- •2.9.3 Протокол обміну гіпертекстовою інформацією http
- •2.9.4 Універсальний інтерфейс шлюзів cgi. Типи web-документів.
- •3 Html-мова опису www-сторінок
- •3.1 Типи редакторів html документів
- •3.2 Команди й атрибути команд в html
- •3.3 Структура html-документа
- •3.4 Команди заголовка html-документа
- •Елемент style
- •3.5 Команди тіла html документа
- •3.5.1 Робота з текстом Більшість елементів, які можуть з'являтися в тілі документа, підпадають під одну із двох категорій:
- •Елементи на рівні блоків, що ініціюють перехід до наступного параграфа (заголовки (від h1 до h6), параграфи (p), елементи списків (li), горизонтальні лінійки (hr) і таблиці (table));
- •Елементи на рівні тексту: елементи виділення (em, I, b й font); елементи зв'язку для гіпертексту (a), вкладені об'єкти (img й applet) і кінці рядків (br).
- •Абзаци (параграфи)
- •3.2 Списки
- •Для задання ненумерованого списку вживають сукупність тегів:
- •У вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рис.21.
- •Списки можуть бути довільно вкладені, хоча практично досить обмежитися трьома рівнями вкладених списків.
- •Списки визначень задаються в такий спосіб:
- •Наприклад (рис. 23),
- •Приклад #6
- •3.5.3 Робота з таблицями в html
- •Valign – вирівнювання вмісту:
- •Як бачимо із прикладу, для того щоб задати кольори в цілому стовпці, необхідно встановити його в кожній комірці цього стовпця.
- •Зауваження. При оформленні таблиць іноді виникає необхідність задати фонову картинку для комірки таблиці. У таких випадках вдаються до допомоги стилів:
- •Розглянемо це питання на такому прикладі. Необхідно створити складну таблицю вигляду:
- •Видаливши всі підкреслені теги з html-коду, одержимо підсумковий код складної таблиці, що у вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рисунку 28.
- •3.5.4 Елементи на рівні тексту. Фізичний і логічний стилі форматування
- •Логічні стилі
- •3.5.5 Посилання
- •Посилання усередині одного сайту
- •Посилання на закладки
- •3.5.6 Робота із графічними зображеннями
- •Кілька порад при роботі із графікою:
- •4 Розміщення й реклама сайтів в Інтернеті
- •4.1 Розміщення сторінки в Інтернеті
- •4.2 Банери
- •4.3 Реклама в Інтернеті
- •Рекламні технології
- •Способи показу реклами
- •Як оплачується реклама
- •5 Електронні гроші
- •5.1 Кредитні картки
- •5.2 Електронні гроші
- •Безпека трансакцій
- •Реєстрація в системі WebMoney
2.7.7 Команди контролю з'єднань та маршрутизації
PING
Для перевірки з'єднання з віддаленим комп'ютером або комп'ютерами використовують команду ping. Ця команда доступна тільки після встановлення підтримки протоколу TCP/IP.
Команда ping виконує такі дії:
перевірку стану з'єднання з іншим комп'ютером або комп'ютерами відправленням echo-пакетів ICMP і аналіз отриманих відповідних пакетів;
очікування до однієї секунди для кожного переданого пакета;
виведення числа відправлених і прийнятих пакетів;
кожен отриманий пакет порівнюється з відповідним відправленим.
Формат команди:
ping [-t] [-a] [-n лічильник] [-l довжина] [-f] [-i ttl] [-v тип]
[-r лічильник] [-s число] [[-j список_хостів] |
[-k список_хостів] [-w інтервал] список_призначень
Параметри
-t – повторює запити до віддаленого комп'ютера до того часу, поки програма не буде зупинена.
-a – дозволяє використовувати ім'я комп'ютера як адресу.
-n лічильник – задається число echo-пакетів. За замовчуванням – 4.
-l довжина – відправляються echo-пакети, що містять порцію даних заданої довжини. За замовчуванням – 32 байти, максимум – 65527 байтів.
-f – відправляє пакети із прапорцем заборони фрагментації. Пакети не будуть розриватися при проходженні шлюзів на своєму маршруті.
-i ttl – встановлює час життя пакетів TTL (Time To Live).
-v тип – встановлює тип служби (Type Of Service) пакетів.
-r лічильник – записує маршрут відправлених і повернених пакетів у поле записів маршруту Record Route. Параметр лічильник задає число комп'ютерів в інтервалі від 1 до 9.
-s число – задає число ретрансляцій на маршруті, де буде робитися оцінка часу.
-j список_хостів – направляє пакети по маршруту, що задається параметром список_хостів. Хост-комп'ютери в списку можуть бути розділені проміжними шлюзами (вільна маршрутизація). Максимальна кількість хостів, що дозволена протоколом IP, дорівнює 9.
-k список_хостів – направляє пакети по маршруту, що задається параметром список_хостів. Хост-комп'ютери в списку не можуть бути розділені проміжними шлюзами (обмежена маршрутизація). Максимальна кількість, що дозволена протоколом IP, дорівнює 9.
-w інтервал – вказує проміжок часу очікування (в мілісекундах).
список_призначень – вказує список комп'ютерів, яким направляються запити.
За замовчуванням передаються чотири echo-пакети, що містять 32 байти даних (періодична послідовність великих букв).
Команда ping дозволяє перевірити як ім'я, так й IP-адресу комп'ютера. Якщо IP-адреса пройшла перевірку, а ім'я не пройшло, відбулася помилка дозволу імені на адресу. У цьому випадку необхідно впевнитися, що ім'я запитуваного комп'ютера міститься в локальному файлі Hosts або в базі даних служби DNS.
Наведений нижче приклад містить результати роботи команди ping:
C:\>ping ds.internic.net
Обмін пакетами з ds.internic.net [192.20.239.132] по 32 байти:
Відповідь від 192.20.239.132: число байтів=32 час=101мс TTL=243
Відповідь від 192.20.239.132: число байтів=32 час=100мс TTL=243
Відповідь від 192.20.239.132: число байтів=32 час=120мс TTL=243
Відповідь від 192.20.239.132: число байтів=32 час=120мс TTL=243
Traceroute (Tracert)
Відслідкування маршруту, яким проходить пакет (або виявлення шлюзу, що відкидає пакети), може бути непростою справою.
Для цього використовують команду tracert, що визначає маршрут, який проходять пакети до точки призначення в мережі.
Ця програма намагається відстежити маршрут, яким IP-пакет швидше за все буде йти до деякої машини в мережі, запускаючи пробні UDP-пакети з коротким ttl (time to live -і часом життя) і, потім, слухаючи ICMP відповіді “час перевищений” від шлюзу.
Формат команди