Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ysatenko_Osnovi Internet.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Рекламні технології

Першим етапом "промислового" розвитку реклами в Мережі були банерні мережі – вони дозволяли кожному сайту показувати на своїх сторінках чужу рекламу, а рекламу цього сайту крутили на сторінках інших учасників.

Оскільки система була обмінною та безкоштовною, то для того щоб окупити свої витрати, банерні мережі брали комісійний відсоток показів (якщо ви показали на своєму сайті чужий банер 10 разів, то ваш банер показувався на інших сайтах, скажімо, 9 разів, а один показ залишався в розпорядженні баннерної мережі) і ці покази продавали.

Спочатку такий бізнес ішов досить непогано, але досить швидко власникам сайтів теж захотілося одержувати гроші за покази банерів. Виникає вторинний ринок банерної реклами (продаж сайтами накопичених показів), де ціни були значно нижчі, ніж на первинному (у банерних мережах).

З часом ( приблизно до 2002) інтернетівський бум пройшов, користувачі Інтернету звикли до банерів (отже, знизилась їх ефективність), ціни на банерну рекламу різко впали, і такий вид реклами для багатьох популярних сайтів став малоцікавим, тому що не покривав їхніх витрат.

Перевага банерних мереж полягає в тому, що рекламодавцеві не треба укладати договір з кожним із тисяч сайтів, на яких буде показуватися реклама, а недолік – у порівняно низькій ефективності такої реклами.

Ідея банерних мереж була взята на озброєння більшістю великих сайтів – вони створюють щось на кшталт локальної рекламної "крутилки", що за певними правилами вибирає з локального пулу банери й показує їх на сторінках сайту.

Способи показу реклами

Розглянемо тільки "чесну" рекламу, опускаючи різноманітні "нечесні" методи, наприклад, спам й установку спеціалізованих троянів (програм вірусного типу, що може накручувати від вашого імені покази або відвідувачів).

Найпростішим і традиційним способом є виділення якоїсь частини сторінки (верх, низ, бічна колонка) для показу реклами. Цей спосіб має не найвищу ефективність, тому що користувачі швидко звикають просто "проскакувати" повз рекламу, переходячи відразу до вмісту.

Менш поширеним, але помітно більш ефективним методом є вбудовування реклами у вміст сторінок: це може бути або так називана "прихована реклама" (коли в статті, скажімо, про монітори наводиться як приклад конкретна модель), або виділений рекламний блок.

Іноді реклама показується у вікні, що автоматично відкривається (це нескладно реалізується за допомогою скриптів). Така реклама вважається вчинком "на грані фола" – більшість користувачів не любить, коли вікна вискакують без їхнього бажання, і в Мережі існує досить багато утиліт, які такі вікна не менш автоматично вбивають. А в альтернативних браузерах навіть передбачене спеціальне настроювання для заборони показу спливаючих вікон. Цей метод реклами застосовується, як правило, для просування якихось власних сервісів або показу оплачених оголошень – більшість банерних мереж і лічильників забороняють розміщувати свій код на сторінках, які відкриваються без бажання користувача.

Усілякі лічильники й рейтинги є непоганим маркетинговим інструментом – чим вище рейтинг сайту, тим ближче до початку списку він стоїть у своїй категорії, і тим більше цільових відвідувачів на нього зайде. Тому багато сайтів платять якісь невеликі суми відвідувачам за те, щоб ті зайшли на сайт і тим самим підняли рейтинг, що, у свою чергу, викличе приплив цільових відвідувачів, які, щось купивши, покриють видатки на рекламу.

Такий метод можна назвати "чесною накруткою": ніхто не змушує користувача ходити по сайтах – він завжди може відмовитися від одержання грошей або надаваного сервісу, а подібний метод залучення відвідувачів не порушує правил, установлених лічильником. Отже, подібні дії повинні викликати (і викликають) невдоволення самих рейтингів, і те тільки через те, що гроші надходять не до них, а до відвідувачів або сайтам першого типу. А надходять вони туди тому, що для рекламодавця це вигідніше.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]