Межі займистості гомогенних сумішей

Рідина	Межі займистості				Темпе-ратура само-займання, °С
	нижня		верхня
	t°C	концент-раційний об., %	t°C	концент-раційний об., %
Аміак	–	17	–	27	700
Ацетон	- 10	2,91	- 6	13	465
Ацетилен	–	2,5	–	82	335
Оцтова кислота	35	3,3	76	22	454
Етиловий спирт	11	3,61	41	19	404
Природний газ	–	3,5	–	15,6	545
Бензин	- 28	1,9	- 9	5,1	260
Водень	–	4,0	–	75,0	410

Таблица 3.4

Межі займистості аерозолів (пилу)

Речовина

НКМВ, г/м^3

Темпе-ратура само-займання, °С

Речовина

НКМВ, г/м^3

Темпе-ратура спала-хуван- ня, °С

Клас I (найбільш вибухонебезпечні)

Глюкоза кристалічна Корми маїсові Молоко сухе: незбиране

15,0 12,6 7,6

250 – 875

Пил: Комбікормовий цукровий шротовий (соняшника)

10 8,9 7,6

– 525 525

Клас II (вибухонебезпечний)

Макуха соняшника  Борошно пшеничне

22,7 20

825 395

Пил: вугільний

32,8

Клас III (найбільш пожежонебезпечні)

Пил: тютюновий, елеваторний	68 227	205 250
Клас IV (пожежонебезпечний)
Пил деревини	>65	275

До категорії Б (вибухопожежонебезпечна) відносять виробництва, пов'язані із використанням або наявністю пальних газів з нижньою межею займистості більше 10% до об’єму повітря і рідин з температурою спалаху парів вище 28...61 °С включно; рідин, нагрітих в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючого пилу або волокон, нижня межа займистості яких 65 г/м³ і менше до об'єму повітря, за умови, що далі гази, рідини і пил можуть утворювати із повітрям вибухонебезпечні суміші в об'ємі, що перевищує 5% об'єму приміщення. До цієї категорії належать компресорні станції, цехи, що виготовляють вугільний пил і деревинне борошно, мазутні господарства та ін.

До категорії В (пожежонебезпечна) відносять виробництва, пов'язані з використанням рідин з температурою спалаху парів вище 61 °С і горючого пилу, нижня межа вибуху якого більше 65 г/м³ до об'єму повітря; речовин, здатних горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним; твердих спалимих матеріалів і речовин.До цієї категорії належать склади паливно-мастильних матеріалів, столярні майстерні та ін.

До категорії Г відносять виробництва, пов'язані із обробкою неспалимих речовин і матеріалів в гарячому, розжареному або розплавленому стані, які супроводжуються виділенням променевого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. До цієї категорії належать ливарні цехи, кузні, котельні та ін приміщення.

До категорії Д відносять виробництва із технологічними процесами із застосуванням неспалимих речовин і матеріалів в холодному стані. Це цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, навчальні приміщення та ін.

Для оцінки можливої пожежної обстановки на промисловому об’єкті, крім імовірності виникнення пожежі, важливо знати і характер подальшого її розвитку.

На імовірність розвитку пожежі впливають: cтупені вогнестійкості будівель і споруд; щільність забудови об’єкту; погодні умови.

Щодо згоряємості: усі матеріали поділяють на спалимі, і неспалимі під впливом вогню. Важко спалимі горять лише при наявності постійного джерела займання.

Границя вогнестійкості визначається часом від початку впливу вогню на конструкцію до моменту виникнення в ній деформацій, наскрізних тріщин або досягнення температури 200⁰С на її протилежній поверхні.

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від згораємості матеріалу, з якого вони зроблені та від границі вогнестійкості основних будівельних конструкцій. Будівлі і споруди відповідно до БНіП 2.01.02-85 підрозділяються на п'ять ступенів вогнестійкості. Мінімальні межі вогнестійкості і групи горючості приведені в табл. 3.5.

Ступінь вогнестійкості будівель має важливе значення при плануванні евакуації працюючих на пожежі, а також при гасінні; дають можливість врахувати відповідні заходи забезпечення безпеки. Будівлі шкіл та інших навчально-виховних закладів будуються не нижче II ступеня вогнестійкості.

Таблиця 3.5