Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Види забрудення -1.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
41.73 Кб
Скачать

Передмова

Двадцяте століття виявилося ча­сом радикальних економічних та екологічних змін. Основний об'єкт таких непоправних змін - природні ресурси, біоресурси, природа Землі.

Основні тенденції XX століття :

скорочення площ екосистем зі швидкістю 1 % на рік;

збільшення в декілька разів кон­центрації парникових газів (С02) в атмосфері;

виснаження озонового шару на 1 ...2 % за рік, поява озонових дір;

підвищення рівня Світового оке­ану (від 2 мм до 1 см на рік);

збільшення кількості техноген­них аварій та катастроф (обсяг збитків та кількість жертв зростали до 5... 10 % за рік); зникнення біологічних видів (за рік зникає від 5 до 150 тис. видів з приблизно 20 млн);

накопичення шкідливих речовин у воді, ґрунті та повітрі;

збільшення споживання прісної води;

поява і зростання інтенсивності шкідливих фізичних полів (шум, ін­фразвук, електромагнітні поля);

зміни клімату (глобальне потеп­ління).

Останнім часом усе більшого поширення та розвитку набуває морський транспорт, зважаючи на те, що перевезення товарів за його допомогою є найдешевшим. Збільшується кількість морських суден, з’являються їх нові типи, поширюється номенклатура навантаження на Світовий океан та атмосферу (викиди з суден, розливи нафти, аварії суден).

Найбільшим джерелом забруднення є відходи життєдіяльності енергетичних установок і засобів океанотехніки: плавучих та стаціонарних, розвідувальних та промислових бурових установок.

Безумовно, що кожне судно окремо і увесь флот в цілому, є потенціальним джерелом забруднення водного середовища.

Під час експлуатації суден відбувається забруднення моря нафтовмісними водами, шкідливими рідкими речовинами, що перевозяться наливом і в упаковці, різними видами сміття, а на виробничих суднах переробкою риби та морепродуктів, нафтопродуктами внаслідок аварійних розливів та океанотехніки , атмосфери Світового океану.

Основним центром стабілізації навколишньо­го середовища поза сушею виступає Світовий океан. Збереження природ­ного середовища і морських ресур­сів Світового океану є однією з ак­туальних проблем сучасності, роз­в'язання якої залежить від взаємодії всього міжнародного товариства. Використання Світового океану та освоєння його ресурсів за останні роки досягли таких масштабів, що стали одними з визначальних фак­торів техногенного впливу на навко­лишнє середовище.

Попередження забруднення водного середовища і атмосфери судновими відходами – важлива складова частина загальної проблеми охорони навколишнього середовища.

Джерела забруднення морського середовища

Морський транспорт одним з перших зіткнувся з проблемою збереження чистоти Світового океану. Сучасні морські судна являють собою складні плавучі споруди з потужними енергетичними установками і системами, які в процесі роботи призводять до утворення різноманітних видів відходів. Використання нафтопродуктів в якості палива і мастильних матеріалів супроводжується втратами як витоків з паливних і масляних систем, дрібних разливів під час ремонтних робіт, випадкових розливах, заміні, змащенні, очищенні фільтрів. Нафтові відходи зазвичай скупчуються в ллялах МКО, де перемішуються з водою, яка також потрапляє в лляла у зв'язку з витоками з водяних систем і запотівання. Лляльні води періодично видаляють з суден. Неочищені лляльні води є одним із джерел забруднення моря.

Морську воду використовують на суднах для миття вантажних і виробничих приміщень, механізмів і пристроїв.У цьому випадку також можливе забруднення моря, тому що води чи водні розчини препаратів, які використовуються для миття, при скиданні в море можуть затримати найрізноманітніші забруднюючі речовини у різних концентраціях і поєднаннях.

Води, використані і забруднені в процесі миття, називаються промивними. Забортна вода, необхідна судну і для використання в якості змінного балласту. з метою забезпечення необхідних умов мореплавства.

Використання морської води для цілей баластуння і миття вантажних ємностей викликає найбільш значне забруднення моря при існуючих методиках експлуатації транспортних суден.

Морську воду використовують на суднах для побутових і санітарно-гігієнічних потреб екіпажу і пасажирів. У даному випадку забруднення морського середовища відбувається внаслідок скидання з суден побутових відходів, зайва присутність яких порушує кисневий баланс у морській воді. Ці відходи можуть містити різні хвороботворні мікроорганізми, хімічні миючі речовини та інші забруднювачі, небезпечні як для людини, так і для мешканців морського середовища.

Крім морської води, самохідне судно споживає також атмосферне повітря для забезпечення горіння палива в суднових енергетичних установках. У цьому випадку відбувається теплове забруднення атмосфери, обумовлене викидом гарячих відпрацьованих і димових газів із суднових двигунів і котлів, а також забруднення у вигляді викиду незгорілих часток палива і продуктів його згорання, несучих з собою різні шкідливі хімічні сполуки (окисиди сульфуру, нітрогену, карбону, важких металів). Зазначені викиди розсіюються в атмосфері, осаджудаються на поверхні води або розчиняються в ній.

У результаті узагальнення досліджень, що проводилися різними країнами, під керівництвом ІМО прийнято, що до основних видів забруднюючих речовин, що потрапляють у морське середовище з транспортних суден, слід віднести: нафту і нефтепродукти; рідкі шкідливі речовини, що не є нафтою, які перевозяться на суднах наливом (далі вони іменуються ШРР, що перевозяться наливом); шкідливі речовини, що перевозяться на суднах в упаковці, вантажних контейнерах, знімних танках, в авто- або залізничних цистернах (далі іменуються ШР, що перевозяться в упаковці); стічні води; сміття; шкідливі викиди в атмосферу Світового океану.

Крім зазначених джерел забруднення морського середовища транспортними судами, забруднення відбуваються також у результаті надзвичайних обставин - при аваріях. У таких випадках відбуваються забруднення, що викликають катастрофічні наслідки для тваринного і рослинного світу, морського середовища, а також завдають значних економічних збитків країнам, у берегів яких відбулося забруднення.

Джерела забруднення морського середовища численні й різноманітні та класифікуються на основі різних принципів, але в загальному випадку мож­на виділити такі групи :

1) за походженням: механічні - запилення атмосфери, тверді частинки та різноманітні предмети у воді і ґрунті; хімічні - будь-які газоподібні, рідкі та тверді хімічні сполуки й еле­менти, які попадають до атмосфери та гідросфери і взаємодіють з навко­лишнім середовищем; фізичні - всі види енергії як від­ходи виробництва: теплової, меха­нічної (вібрація, шум, ультразвук), світлової (видима, інфрачервона та ультразвукова частини спектра), електромагнітні поля, всі іонізуючі випромінювання; біологічні - такі види організмів, які з'явилися за участю людини завдають шкоду їй або навколиш­ньому середовищу;

2) за місцезнаходженням: берегові (наземні) джерела - річ­ки, озера, інші водні системи, куди забруднюючі речовини потрапляють із ґрунтовими водами внаслідок ски­дань стічних і нагрітих вод з об'єк­тів морського транспорту;

морські - військові кораблі, морські судна, установки розвідки та розробки ресурсів морського дна, трубопроводи. Забруднення потрапляють у морське середовище внаслідок аварій, поховань відхо­дів, утворення відвалів днопоглиб­лювальних та інших робіт, при будівництві установок і споруд на морському дні (платформ, вміс­тищ і т. п.);

атмосферні - об'єкти морського транспорту, які здійснюють викиди до атмосфери шкідливих газоподіб­них відходів;

Основними джерелами надходження забруднюючих речовин до Світового океану є природні з атмосфери і дна 20 %, наземні - 44, судноплавство - 35, інші - 1 % забруднювачів.

3) за агрегатним станом: газові пароподібні, рідкі, тверді і змішані забруднення;

4) за масою забруднення: менше 0,01; 0,01...0,1; 0,1...1,0; 1,0...10; 10... 100; понад 100т/добу;

5) за тривалістю дії: безперерв­ної та періодичної дії;

6) за тривалістю періоду нега­тивного впливу:

постійно присутні при звичайно­му функціонуванні морського транс­порту;

короткострокові, які виникають при аварійних ситуаціях та транс­портуванні небезпечних вантажів;

7) за причиною виникнення: при­родні та антропогенні;

8) за масштабом забруднення: локального, регіонального та гло­бального значення;

9) за впливом середовища на за­бруднення: стійкі (такі, що не руйну­ються) забруднення, середньо стійкі і такі, що руйнуються під дією при­родних хіміко-біологічних процесів (нестійкі);

10) за видом техногенного впли­ву на морське середовище:

вплив у вигляді різних фізичних полів (теплових, радіаційних, елек­тромагнітних і т. п.);

вплив через зміни фізичних вла­стивостей (збільшення каламутнос­ті, зміни гранулометричного складу і структури донних осадків, поля швидкості водного потоку, привне­сення сторонніх техногенних пред­метів, створення штучних субстратів і т. п.);

вплив токсичних хімічних речо­вин, які містяться в нафті, продук­тах її переробки, технологічних роз­чинах і т. п.; вплив через зміни хімічних вла­стивостей морського середовища (рН, вміст розчинених газів, сольо­вий склад і т. п.);

Перераховані види впливу в малих дозах не становлять небезпеки для морського середовища і присутні навіть при нормальних технологічних циклах.

11) за результатом зміни Світо­вого океану: кількісні (зміни кілько­сті води, придатної для використан­ня) та якісні (забруднення води вна­слідок антропогенного впливу);

12) за місцем розташування: зо­середжені і розосереджені; До зосереджених джерел забруднен­ня належать димові та вентиляційні тру­би підприємств морського транспорту, суден та засобів океанотехніки на стоян­ці, до розосереджених - димові труби су­ден, що рухаються, особливо в місцях їх скупчення (протоки, канали), ліхтарі цехів, ряди близько розташованих труб, відкриті склади підприемств морського транспорту і т. п.

13) за експлуатаційною ознакою: залишки перевезених вантажів,які утворюються внаслідок неповно­го вивантаження, миття палуби та трюмів, танків і т. п.;

утворені внаслідок життєдіяль­ності екіпажу і пасажирів;

утворені внаслідок експлуатації суднових машин і механізмів;

спричинені аварійними розлива­ми нафтопродуктів при бункеруван­ні суден та різними аварійними си­туаціями;

14) за характером виникнення: навмисні, аварійні та аварійно-випадкові;

15) за об'єктом впливу: на фло­ру, фауну, людей, ґрунт, атмосферу, гідросферу, літосферу, інженерні споруди, космічний простір;

16) за характером впливу: мате­ріальні та енергетичні забруднення;

17) за типом забруднення водно­го середовища:

фізичне - внаслідок збільшення у воді нерозчинених домішок (пісок, глина, намул, суспензії, пил тощо);

хімічне - внаслідок надходжен­ня у водойми зі стічними водами і шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного походження (нафта та нафтопродукти, мийні засоби, пес­тициди тощо);

біологічне - надходження зі стіч­ними водами різних мікроорганізмів (бактерій, вірусів), спор грибків, яєць черв'яків тощо, багато з яких є хвороботворними для людей, тва­рин і рослин;

теплове - надходження підігрі­тих вод від суднових і теплоенерге­тичних установок об'єктів морсько­го транспорту;