Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА ОТД-практика (зф)2011.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.11.2019
Размер:
1.46 Mб
Скачать

3.3 Визначення ціни туру і доходів від його реалізації

В умовах ринкових відносин сильним регулятором цін є сам ринок, де ціна визначається в результаті поєднання попиту і пропозицій. Для спрощення розрахунку ціни турпродукту, що розробляється, користуються методом «витрати плюс прибуток». Остаточне рішення по встановленню ціни на конкретний тур приймає керівництво фірми.

В цьому випадку ціна туристичної путівки для конкретного покупця даного туру визначатиметься за формулою

Ц = S + S · Kрент., (3.8)

де: Ц - ціна турпутівки для конкретного покупця;

S - собівартість даної турпутівки для турфірми;

Kрент - офіційно встановлений коефіцієнт рентабельності.

По даній формулі розраховується ціна турпутівок для різних умов розміщення з урахуванням сезонної знижки.

Знаючи ціну туру і його собівартість, можна розрахувати маржинальний дохід туристської фірми. Слово «маржинальний» утворилося від слова «маржа», тобто величина, що виражає різницю між двома певними показниками.

Маржинальний дохід від продажу однієї путівки знаходиться за формулою

М1=Ц - S, (3.9)

де: Ц - ціна турпутівки для покупця;

S - собівартість даної турпутівки для турфірми.

Для розрахунку сукупного маржинального доходу, що отримує фірма за весь тур, необхідно визначитися із розрахунковою чисельністю групи. Звичайно при розробці туру турфірма встановлює мінімальну чисельність групи, яка береться за основу у всіх планових економічних розрахунках. Як правило, ця чисельність становить 20-30 людей. Маржинальний дохід від всього туру для різної кількості туристів розраховується таким чином

Mтуру =M1 · Nтур., (3.10)

де: М1 - маржинальний дохід від продажу однієї путівки;

Nтур - кількість туристів одного туру.

Річний маржинальний дохід визначається за формулою

Mріч. = Mтуру . · Nтурів, (3.11)

де: Mтуру - маржинальний дохід від одного туру;

Nтурів - загальна кількість турів за рік.

Крім прямих і змінних витрат фірма несе також і постійні витрати по організації і реалізації турів. Ці витрати формуються в цілому по фірмі, а потім розподіляються на окремі види турів. Розподіл постійних витрат може здійснюватись різними способами:

  • за наявності у фірмі декількох видів турів постійні (накладні) витрати можуть бути розподілені між ними у рівних частках;

  • пропорційно річній вартості турів даного виду.

Для спрощення розрахунків приймають, що фірма частину маржинального доходу від кожного туру спрямовує на сплату своїх постійних витрат і що ця частка складає 30%. В цьому разі величина постійних витрат може бути визначена за формулою

Rп = Mтуру · 30 %, (3.12)

де: Rп - постійні витрати, що відносяться до даного туру; Mтур - маржинальний дохід від туру.

Відповідно, валовий прибуток даного туру складатиме

Пв = Мтуру. - Rп, (3.13)

де: Пв - валовий прибуток від даного туру;

Rп - постійні витрати, що відносяться до даного туру.

Річний валовий прибуток від даного виду туру визначається за формулою

Пв.річ. = Пв. · Nтурів., (3.14)

де: Пв.річ. - валовий прибуток від даного туру за рік;

Пв - валовий прибуток від даного туру;

Nтурів - кількість турів на рік.

Виконані за даною методикою розрахунки дозволяють ще на стадії розробки нового тур продукту оцінити його економічну ефективність, визначити слабкі в економічному відношенні місця, виробити певні заходи з покращення ситуації.