4

Вступ

Відповідно з наказом Міністерства освіти України “Про розробку освітньо-професійних програм вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням” від 18.02.1994 р. 1/9-18 (С.5) “Історію України” віднесено до групи гуманітарних та соціально-економічних дисциплін нормативного циклу. Отже, цей курс читається студентам всіх підрозділів академії як обов’язковий.

Історія України належить до тих навчальних дисциплін, увага й інтерес до яких у нашому суспільстві зростатиме і поглиблюватиметься.

Упорядник із задоволенням сприйме будь-які зауваження, поради та пропозиції, спрямовані на вдосконалення програми курсу “Історія України”.

Мета і завдання курс “Історія України”.

Пізнавальна мета предмету – оволодіння студентами максимально об’єктивними знаннями з історії людності на теренах сучасної України від моменту появи первісної людини і до сьогодення.

Виховна мета – виховання високого рівня культури, громадської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Завдання курсу – формування історичного мислення, наукового світогляду; набуття навичок наукового-історичного аналізу; усвідомлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного процесу;

Вимоги до майбутніх спеціалістів – вміти аналізувати причини історичних подій та процесів, виявляти логічні зв’язки та об’єктивні закономірності історичних процесів, що відбувалися та відбуваються на теренах сучасної України.

Курс “Історія України" взаємно забезпечується предметами, що паралельно вивчаються студентами на І курсі (“Культурологія”, “Українська та зарубіжна література”, “Ділова українська мова”).

Цей курс забезпечує всі гуманітарні предмети, що викладаються на наступних курсах: “Релігієзнавство”, “Філософію”, “Політологію”, “Основи права”, “Основи конституційного права України”, “Культурологія”, “Основи економічної теорії”. Крім того він служить історичним підґрунтям і для викладання спеціальних дисциплін.

Програма розрахована на вивчення історії України протягом одного семестру. Метод вивчення – лекційно-семінарський.

Структура та обсяг предмету.

Історія України вивчається на І курсі протягом одного семестру, в обсязі 48 годин: лекційних – 32, семінарських – 16. Форма контролю є дві модульні контрольні роботи та іспит.

І. Тематичний план навчального курсу

Програма вивчення курсу “Істрія України” в

Одеській державній академії холоду містить:

Лекційний курс – 32 години

Практичні заняття – 16 годин (семінари)

№	Тема	Кількість годин
		Лекції	Сем-ри	Всього
1	Вступ до вивчення України.	2	2	4
2	Княжа доба.	2	2	4
3	Входження українських земель під владу іноземних держав.	2	2	4
4	Виникнення козацтва.	2	–	2
5	Визвольна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького та її наслідки.	2	2	4
6	Політична боротьба в України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.	2	–	2
7	Ліквідація Української державності в другій половині ХVІІІ ст.	2	2	4
8	Україна в першій половині ХІХ ст.	2	–	2
9	Україна в другій половині ХІХ ст.	2	2	4
10	Україна на початку ХХ ст.	2	–	2
11	Визвольні змагання 1917-21 рр.	2	–	4
12	Визвольні змагання 1917-21 рр.	2	2	2
13	Україна в 1920-30 рр.	2	–	2
14	Україна в роки Другої світової війни.	2	2	4
15	Україна у післявоєнний період.	2	–	2
16	Сучасна Україна.	2	–	2

ІІ. Література до курсу

Підручники та навчально-методичні посібники для підготовки до всіх практичних занять:

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., 2003.

2. Борисенко В. Курс української історії: З найдавніших часів доХХ ст. Навч. посібник – К., 1996.

3. Брайчевський М. Конспект історії України. – К., 1994.

4. Грицак Я. Нарис історії України. – Формування модерної української нації ХІХ ‑ ХХ ст. – К., 1996.

5. Енциклопедія Українознавства / Репринтне відтворення видання 1955 – 1984 років. – Львів – К., 1996-2003.

6. Історія України. Курс лекцій у 2-х кн. – К., 1991-1992.

7. Історія України / за ред. Ю.Зайцева. – Львів, 1996.

8. Історія України / заг. ред. В.Смолія – К., 2000.

9. Історія України. Навчальний посібник / за ред. Б.Н.Лановика. – К., 1999.

10. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих закладів освіти. – 2-е вид., випр. і доп. – К.; Л., 2002.

11. История Украинской ССР. В 10 т. – К., 1983-87.

12. Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х т. – К.: Либідь, 1993.

13. Рибалка І.К. Історія України. В 2-х ч. – Х., 1995.

14. Ульяновський В., Крижанівський О., Плохій С. Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3-х кн. – К., 1994.

15. Яковенко Н. Нарис з історії України з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст. – К., 1997.

ІІI. Тематика лекцій

Тема 1. Вступ до вивчення України

Предмет і завдання курсу історії України. Проблематика й структура курсу. Проблеми періодизації історії України. Історіографія курсу історії України. Концепції історії України. Вплив природно-географічних факторів на розвиток історії України. Походження людини. Поява людини на теренах України. Кам’яна доба. Первісні люди та спосіб їх життя. Виникнення вірувань і поява мистецтва. Неолітична революція. Енеоліт. Землеробські племена. Трипільська культура.

Кіммерійці. Скіфи. Сармати. Кочові народи на території України. Походження та поява кіммерійських племен на території сучасної України. Перші письмові згадки про кіммерійців. Питання походження та приходу скіфських племен на територію України. “Батько історії„ Геродот про Скіфію. Суспільно-політичний устрій скіфських племен. Скіфо-перська війна. Культура скіфів. Поява та розселення сарматських племен на території України. Особливості суспільних відносин у сарматів. Культура сарматів. Етнокультурні зв’язки скіфів та сарматів із слов’янами. Античні міста-колонії Північного Причорномор’я. Причини колонізації і виникнення полісів на території України. Суспільно-політичне життя та економічний лад. Культура.

Походження слов’янських народів. Стародавні слов’яни в період великого переселення народів. Анти. Розселення східних слов’ян. Боротьба з готами, гуннами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки. Заснування Києва. Передумови утворення держави у східних слов’ян. Археологічні та письмові джерела про етнічну єдність південної групи східнослов’янських племен. Суспільно-політичний лад слов’ян. Релігія та культура.

Тема 2. Княжа доба.

Утворення Київської Русі. Суспільно-політичний лад східнослов’янських племен напередодні утворення держави. Союз племен. Перші згадки про східнослов’янські об’єднання. Утворення Київської держави. Роль варягів в генезисі держави. Норманська та антинорманська теорії. Основні етапи політичної історії Київської держави. Правління Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князь Володимир і запровадження християнства. Ярослав Мудрий. “Руська Правда”. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Політичний устрій Київської Русі. Зовнішня політика. Економічний лад і суспільні відносини. Зовнішня політика і міжнародне становище Київської держави. Культура Київської Русі.

Причини феодальної роздробленості. Занепад Києва. Феодальні князівства Київської Русі – Київське, Чернігівське, Переяславське. Боротьба з монголо-татарськими завойовниками в ХІІІ ст. Південно-західні руські князівства під ярмом Золотої Орди. Розвиток ідеї єдності Русі.

Галицько-Волинське князівство. Особливості політичного, соціального та економічного розвитку в ХІІ – першій половині ХІV ст. Галицько-Волинського князівства. Правління Галицької династії – Ростиславичів. Правління династії Галицько-Волинських Романовичів. Роман Мстиславович. Данило Галицький. Походження монгольських племен, початок та основні напрями їх походів. Боротьба галицько-волинських князівств з монголо-татарами. Занепад Галицько-Волинського князівства. Встановлення золотоординського іга. Завоювання князівства Польщею. Галицько-Волинське князівство як одна з форм української державності.